Га́нна Іва́нівна Ве́рес (21 грудня 1928, Обуховичі —11 червня 2003, Обуховичі) — українська вишивальниця й ткаля; членкиня Спілки радянських художників України з 1965 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1999 року. Донька ткалі Марії Пособчук, мати майстринь Валентини та Олени Верес.

Життєпис Народилася 21 грудня 1928 року в селі Обуховичах (нині Вишгородський район Київської області, Україна). Здобула середню освіту. Майстерності навчалася у своєї матері — Марії Пособчук.

У 1948—1958 роках працювала у філії київського виробничо-художнього об'єднання в Обуховичах; з 1977 року — у Художньому фонді Києва. Мешкала у Києві, в будинку на провулку Бастіонному, 9, квартира 15. У 1988—1992 роках створила Музей народного ткацтва у селищі Іванкові. Померла в Обуховичах 11 червня 2003 року.

Творчість Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня вишивка). Авторка і виконавиця традиційних поліських тканих рушників, декоративних тканин та панно. Серед робіт:

декоративні рушники «Україно, мати моя» (1956) «Женці жнуть» (1962); «Україно, мати моя» (1966); «Золота осінь» (1966); «Цвіти, Україно» (1967); цикли рушників «Наша дума, наша пісня» (1967, техніка перебірного ткацтва); «В сім'ї вольній, новій» (1969); «Радянська Україна» (1971); «Щедрість» (1973); «Дзвони Чорнобиля» (1988); «Блискавка» (1990); декоративні тканини «Наша дума, наша пісня» (1965); «Квіти Полісся» (1967); «Київ — сад» (1975); «Щастя землі» (1985); «Хай буде мир на всій землі»; «Радуйся, ниво неполитая»; «Вічний вогонь»; панно «Слався, Вітчизно» (1978, готель «Україна» в Москві); «Пам'ять полум'яних літ» (1984); «Квітни, Україно» (1984); «Космічні далі» (1990); «Мамина вишня» (1990); «Спалах-трагедія Чорнобиля» (1991, присвячене Чорнобильській катастрофі). </div> У 1966—1968 виконала орнаментальні рушники, які присвятила Тарасу Григоровичу Шевченку. Репродукціями її рушників у співавторстві з Ганною Василащук ілюстровано «Кобзар» Шевченка (Київ, 1971).

Брала участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року. Творчості майстрині присвячені кінофільми «Ляда» (1974, «Київнаукфільм»), «А льон цвіте» (1980, «Укртелефільм»).

Її роботи експонуються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Окремі роботи майстрині, що зберігалися в Іванківському історико-краєзнавчому музеї, згоріли 27 лютого 2022 року внаслідок пожежі, що виникла під час бою з російськими окупантами в ході російсько-української війни.

Відзнаки Нагороджена орденом «Знак Пошани»; Шевченківська премія за 1968 рік (разом з Ганною Василащук за цикл українських народних тканих рушників, створених у 1965—1967 роках); Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1977 року; Народний художник України з 1995 року.

Примітки

Література Верес Ганна Іванівна // . Верес Ганна Іванівна // . . Верес Ганна Іванівна // , сторінка 110. Верес Ганна Іванівна // . Г. А. Местечкін. Верес Ганна Іванівна // . Верес Ганна Іванівна // .