Макс Гансен (; 31 липня 1908, Нібюль — 7 березня 1990, Нібюль) — німецький офіцер Ваффен-СС, штандартенфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Біографія
Ранні роки Макс Гансен народився 31 липня 1908 року в місті Нібюль. 1 березня 1931 року Гансен вступив в НСДАП (партійний квиток № 478 376), а 1 серпня в СС (службове посвідчення № 27 813). 9 травня 1933 року перейшов в Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер». 9 жовтня 1936 року призначений командиром взводу 10-го, а потім 12-го штурму.
Друга світова війна З Лейбштандартом СС пройшов через Французьку і Балканську кампанії. 19 серпня 1940 року призначений командиром 14-ї роти Лейбштандарта.
Після розгортання бригади СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» в дивізію Гансен в червні 1942 року призначений командиром 2-го батальйону 1-го панцергренадерського полку СС цієї дивізії, на чолі якого відзначився в боях під Харковом.
З грудня 1944 року командував 1-м панцергренадерським полком СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». 17 квітня 1945 року Макс Гансен був нагороджений Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.
Життя після війни До 1948 року перебував в американському полоні. Макс Гансен помер 7 березня 1990 року в Нібюлі.
Звання Унтерштурмфюрер СС (12 березня 1938) Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1939) Гауптштурмфюрер СС (1 вересня 1940) Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1942) Оберштурмбаннфюрер СС (21 червня 1943) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1945)
Нагороди
Нагрудний знак Німецької асоціації порятунку життя Цивільний знак СС (№96 167) Йольський свічник Почесна шпага рейхсфюрера СС Пам'ятна Олімпійська медаль Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в бронзі Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го класу (12 років) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (2 березня 1939) Залізний хрест (1939) 2-го класу (8 листопада 1939) — за заслуги під час Польської кампанії. 1-го класу (7 травня 1940) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (12 червня 1940) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі (30 жовтня 1940) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (листопад 1941) в сріблі (20 квітня 1942) в золоті (25 серпня 1942) Штурмовий піхотний знак в бронзі (11 березня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (25 березня 1942) Орден «За хоробрість» 4-го класу з мечами (Болгарія) (6 липня 1942) Орден Корони Румунії, лицарський хрест з мечами Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами Німецький хрест в золоті (26 або 29 грудня 1942) як гауптштурмфюрер СС і командир 14-ї роти бригади СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (28 березня 1943) як штурмбаннфюрер СС і командир II батальйону 1-го панцергренадерського полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» Дубове листя (№ 835; 17 квітня 1945) як штандартенфюрер СС і командир 1-го панцергренадерського полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» Нагрудний знак ближнього бою в сріблі (7 вересня 1943) в золоті (12 березня 12 березня 1945)
Джерела
Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8