Стад Тулузен () або просто Тулуза () — один з найсильніших регбійних клубів Франції та Європи. Команда, яка виступає в Топ 14, є 6 (1996, 2003, 2005, 2010, 2021, 2024) переможцем кубка Хайнекен — престижного європейського трофея. За цим показником Французи перевершують будь-який інший колектив Старого Світу. Двічі Тулуза програвала в фіналі кубка: в 2004 р сильнішими виявилися Лондон Воспс, а в 2008 р — Ірландці з Манстера. На внутрішній арені клуб також утримує рекорд за кількістю перемог в чемпіонаті — 25. Гравці «Стад Тулуза» традиційно складають основу збірної Франції.

Домашні матчі клуб проводить на Стад Ернест-Валлон. При цьому найбільш значущі зустрічі проходять на арені Стад де Тулуз. Команда виступає в червоному, чорному і білому кольорах.

Історія

Створення

До 1907 року центрами регбі в Тулузі були школи і університети. У 1893 р. учні середньої школи ліцей де Тулуз () створили колектив les Sans Soucis. Вступивши до університету, ті ж молоді люди організували нову команду — Ель'Олімпік Тулузен (). Через деякий час, в 1896 році, клуб був перейменований в Стад Олімп'єн дес Етудіантс де Тулуза () (COET). У той же час з'явилися ще дві команди — Ле Спорт Атлетік Тулузен () (SAT, не студенти) і Ель'Еколе Ветерінарі () (USEV, студенти ветеринарної школи). Колективи об'єдналися в 1905 році під назвою Вето-Спорт () . Нарешті, в 1907 році, відбулося злиття Вето-Спорт і COET, в результаті якого і був створений Стад Тулузен.

ХХ століття

Перший фінал Тулузи в національному чемпіонаті відбувся в 1909 році. Тоді команда поступилася команді Стад Бордле з рахунком (0-17). Матч проведений в 1912 році став для клубу переможним (Рейсінг 92, 8:6), однак наступний свій титул команда здобула лишень у 1922 році. Двадцяті роки XX століття стали для Тулузи золотими: колекцію титулів поповнили п'ять звань чемпіона Франції: 1922, 1923 , 1924, 1926, 1927.

Наступні десятиліття виявилися менш вдалими в порівнянні до 1920-х. З 1928 по 1946 рік команда не отримала титул чемпіона. У 1934 році відбувся матч проти Тулона в рамках Шаленж Ів дю Мануар, за підсумками якого обидва клуби були оголошені переможцями турніру. І лише в сезоні 1947, південці зуміли завоювати головний трофей країни, обігравши Ажен (10-3) на Стад де Пон Жюмо. Після цього знову настав період без гучних перемог. Вболівальникам довелось чекати 22 роки, поки їх улюблена команда вийшла у фінал чемпіонату, однак і він не приніс Тулузі титул. Команда програла команді Бегль (9:11).

У 1971 році колектив знову боровся за приз Шаленж Ів дю Мануар. Суперником на цей раз був Дакс, який і став володарем кубка (8:18). Через дев'ять років Тулузу спіткала чергова поразка у фінальному матчі. У грі за титул чемпіона Франції — 1980 сильнішими виявилися регбісти Безьє Еро (10:6). У 1984 році, знову у вирішальній зустрічі Шаленж Ів дю Мануар, команда програла команді Нарбонни (3:17). Втім, в кінці вісімдесятих Тулуза стала поступово відновлювати колишню міць. У 1985 році клуб вперше з 1947 став переможцем національного чемпіонату, обігравши Тулон. В наступному році спортсмени зуміли захистити титул, відстоявши його в грі з Ажен. Невдала серія в Шаленж Ів дю Мануар перервалася в 1988, коли Тулуза виграла у Дакс. Чемпіонати 1987 і 1988 років залишилися за Тулоном і Ажен відповідно, але вже в 1989 році Тулуза повернула собі звання кращого французького клубу.

Колектив продовжував домінувати на внутрішній арені у другій половині 1990-х років. У 1994-97 роках клуб незмінно ставав чемпіоном Франції, вигравши чотири титули поспіль; доповнила перемога в Шаленж Ів дю Мануар (1995). Крім того, французи стали першими володарями Європейського кубка регбі в сезоні 1995/1996.

В 1998 і 1999 роках, Тулуза стала найсильнішою в Шаленж Ів дю Мануар та Топ 16.

ХХІ століття

Команда стала першим чемпіоном країни в XXI столітті, і через два роки, в 2003-му посіла друге місце, поступившись у фіналі Стад Франсе. Тулуза продовжила поповнювати колекцію єврокубків: ЄКР-2003 і кубок Хайнекен-2005. Вельми несподіваним вийшов фінал Топ 14 2005/2006, де Тулуза поступилась команді Біарріц (13:40), програючи після першої половини матчу лише трьома балами. Після семирічної перерви, в 2008 році, клуб знову отримав головний трофей країни. Тоді ж колектив вийшов у фінал кубка Хайнекен, проте зробити дубль французи не змогли — кращим в Європі став Манстер. Проте, вже в 2010-му Тулуза виграла цей турнір в четвертий раз, встановивши тим самим рекорд. У 2011 і 2012 роках клуб вигравав чемпіонат країни. Команда входила до четвірки найсильніших у Франції протягом 19 років поспіль (1994—2012).

Стадіон

Стад Ернест-Валлон був побудований в кінці 1980-х років і в недавньому минулому модернізований. Регбійні команди і є одним з трьох власників-резидентів арени. Спорудження здатне вмістити 19 500 глядачів, проте далеко не завжди клубу вдається надати місця всім своїм уболівальникам, охочим підтримати спортсменів. Головні матчі чемпіонату і кубка Хайнекен проводяться на Стад де Тулуз, місткість якого вдвічі більше — 38 000. Кілька ігор ЧС-2007 пройшли саме на цьому стадіоні.

Досягнення

Регбі Кубок Хайнекен Чемпіон: 1996, 2003, 2005, 2010, 2021, 2024 (6) Фіналіст: 2004, 2008

Топ 14 Чемпіон: 1912, 1922, 1923, 1924, 1926, 1927, 1947, 1985, 1986, 1989, 1994, 1995, 1996, 1997, 1999, 2001, 2008, 2011, 2012, 2019, 2021, 2024, 2025 (24) Віце-чемпіон: 1903, 1909, 1921, 1969, 1980, 1991, 2003, 2006

Шаленж де л'Есперанс Чемпіон: 1916 Фіналіст: 1917

Шаленж Ів дю Мануар Чемпіон: 1934, 1988, 1993, 1995, 1998 (5) Віце-чемпіон: 1971, 1984

Кубок Франції Чемпіон: 1946, 1947, 1984 (3) Фіналіст: 1949, 1985

Клубний чемпіонат світу Чемпіон: 1986,1990 (2)

Футбол Чемпіон Південної Франції: 1905, 1906, 1907, 1908, 1909, 1910, 1911, 1912, 1913, 1914

Європейські рекорди Тулуза володіє унікальним досягненням — команда брала участь у всіх розіграшах кубка Хайнекен, починаючи з дебютного сезону 1995/1996. Крім того, як уже згадувалося, клуб є чотириразовим переможцем турніру.

СезонТурнірІгриБалиПриміткирозіграноперемогинічияпоразкибалипропущенорізниця 2015/2016Кубок Європейських чемпіонів з регбі6105 2014/2015Кубок Європейських чемпіонів з регбі6402126124+2команда не вийшла з групи (№ 4) 2013/2014Кубок Хайнекен750216611056чвертьфіналіст (поразка від Манстера) 2012/2013Європейський кубок10011930-11чвертьфіналіст (поразка від Перпіньян) 2012/2013Кубок Хайнекен64021328448друге місце в групі (№ 2) 2011/2012 Кубок Хайнекен 7 4 0 3 164 124 40 чвертьфіналіст (поразка від Единбурга) 2010/2011 Кубок Хайнекен 8 6 0 2 205 137 68 півфіналіст (поразка від Ленстера) 2009/2010Кубок Хайнекен980123214389чемпіон (перемога над Біарріцем") 2008/2009Кубок Хайнекен74111279730чвертьфіналіст (поразка від Кардіфф Блюз) 2007/2008Кубок Хайнекен960321011991фіналіст (поразка від Манстера) 2006/2007Кубок Хайнекен63031471452команда не вийшла з групи (№ 5) 2005/2006Кубок Хайнекен751122316558чвертьфіналіст (поразка від Ленстера) 2004/2005Кубок Хайнекен9801263144119чемпіон (перемога над Стад Франсе) 2003/2004Кубок Хайнекен9702232113119фіналіст (поразка від Лондон Воспс) 2002/2003Кубок Хайнекен9801308163145чемпіон (перемога над Перпіньяном) 2001/2002Кубок Хайнекен63031511465команда не вийшла з групи (№ 6) 2000/2001Кубок Хайнекен6213171182−11команда не вийшла з групи (№ 3) 1999/2000Кубок Хайнекен8602256122134півфіналіст (поразка від Манстера) 1998/1999Кубок Хайнекен7403247118129чвертьфіналіст (поразка від Ольстера) 1997/1998Кубок Хайнекен8611273153120півфіналіст (поразка від Бріва) 1996/1997Кубок Хайнекен6402194197−3півфіналіст (поразка від Лестер Тайгерс) 1995/1996Кубок Хайнекен44001234083чемпіон (перемога над Кардіффом)

Сезон 2016/17 Топ 14

2016–17 Топ 14 таблиця[ watch] · [ edit] · discussКлубРозігранихВигранихНічияПрограшБали заБали протиРізниця балів Проби заПроби протиЗдобуті бонусиВтрачені бонусиБали 1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54 2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53 3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46 4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43 5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42 6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42 7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39 8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37 9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36 10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36 11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34 12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33 13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23 14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку: Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head Різниця балів здобутих під час усіх матчів Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів Бали здобуті в усіх матчах Спроби здобуті в усіх матчах Менша кількість анульованих матчів Класифікація в попередньому сезоні Топ 14 Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів.Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці

Французькі гравці Давід Окані Бенет Баби Жан Баярд Лайонель Боксіс Франк Белот Ніколас Бези Александре Біусса Ерік Бонневаль Жан Буільхов Жульєн Буссес Яннік Бру Жан-Марі Кадьє Крістьєн Каліфано Філіпп Карбону Томас Кастаньєд Рішард Кастел Жероме Казалбоу Деніс Шарвет Андре Шіло Альберт Кігагна Вінцент Клерк Дідієр Кодорнйов Патріце Коллазо Цедрік Десброссе Янн Делайге Крістофе Дейлойд Ів Донгай Сильвєн Дупуй П'єр Віллепрекс Жан Баптіст Еліссальде Жан Фабре Жероме Філлол Хенрі Галау Ксавєр Гарбайоса Давід Герард Іманоль Харінордокай Домінік Харізе Цедрік Хейманс Адольф Жорегай Яннік Жовзіон Ніколас Жанжан Крістіан Лабіт Вірджіль Лакомб Франк Турне Серж Лаірл Бенет Лекоулс Жульєн Ле Деведек Меттью Левремонт Марсель-Фредерік Лубін-Лебрере Жеральд Мартінез Альфред Майссонні Максіме Мермоз Фредерік Мішалак Ромайн Мілло-Шлускі Хугуес Міорін Уго Мола Сильвайн Ніколас Гай Новес Філіпп Струксіано Еміле Нтамак Яннік Нійанга Фабьєн Пелоус Алайн Пенод Луї Пікамолес Клемент Пойнтренод Жан-Баптіст Рівес Філіпп Руж-Томас Даніель Сантаманс Вілліям Серват Давід Скрела Жан-Клод Скрела Цедрік Соулетт Ніколас Спанжеро Волтер Спанжеро

Міжнародні гравці Омар Хасан Ніколас Вергалло Альберто Вернет Басуальдо Люк Бургесс Том Річардс Роб Ендрю Рупені Каукаунібука Вілімоні Деласау Малелі Кунаворе Тімоці Матанавоу Акапусі Квера Джаба Брегвадзе Андреа Ло Ціцеро Сальватор Перужіні Тревор Бреннан Корей Флинн Хосеа Гір Байрон Келлехер Ісітоло Мака Лі Стенснесс Неемія Тйалата Гаффі ду Тоїт Гарі Бота Даан Хюман Шон Совербі Яно Вермаак Фінау Мака Гарет Томас

Посилання