Марк Антоній Полемон II Піфодор Філогерманік Філопатор (, 12 до н. е./11 до н. е. — 74) — останній цар Понту і Колхіди у 38—63 роках, цар Боспору у 38-41роках, Кілікії у 38-74.

Життєпис Походив з династії Піфодоридів. Син Полемона I, царя Боспору, Понту, Колхіди, Малої Вірменії та частини Кілікії, і Піфодориди I, онуки Марка Антонія, праонуки Мітрідата VI Евпатора і Тиграна I.

Народився у 12 або 11 році до н. е. Дитиною втратив батька, який загинув у війні у азійській частині Боспорського царства з племенем аспургіан у 8 році до н. е. Після шлюбу його матері з Архелаєм, царем Капподокії, Полемон Піфодор разом з родичами перебрався до Мазаки, столиці цієї держави. Після смерті вітчима у 17 році повернувся до Понту.

Тривалий час мешкав в Синопі, але не був допущений до влади спочатку матір'ю, а потім сестрою Антонією Тріфеною. У 27 році Понту та інші батьківські землі рішенням римського імператора Тиберія приєднано до Риму.

Лише у 38 після сходження на трон імператора Калігули, Полемон домігся повернення Понту, Колхіди та частини Кілікії. Зберігав вірність імператору, сприяючи посиленню римського впливу в Закавказзі. Сприяв економічному розвитку своїх земель, зокрема було відроджено торговельний флот, в Колхіді активно використовувалися копальні корисних металів.

У 39 Калігула передав Полемону II Боспорське царство, але він не зміг його захопити. У 41 році римський імператор Клавдій відібрав у Полемона II Боспорське царство, розширивши його володіння в Кілікії. У 47 році разом з Антіохом IV, царем Коммагени Полемон II в Кілікії провів спортивні ігри на честь Клавдія.

У 50 перебував з візитом в Юдеї, де його урочисто зустрів місцевий цар Ірод Агріппа II. Тут було домовлено про шлюб з сестрою останнього Береніка, натомість Полемон II перейшов у юдаїзм. Втім, цей шлюб тривав недовго. Після його розірвання цар Понту і Колхіди повернувся до поганства. Відповідно до більшості джерел, у шлюбі з Беренікою перебував двоюрідний брат Палемона ІІ - цар Кілії Марк Антоній Полемо II.

Полемон ІІ одружився з представницею царського роду м. Емеса (Сирія) Юлією Мамеєю. Від цього шлюбу мав 2 синів. Десь після 60 року перейменував місто Фанізан на Полемонію. У 63 році римський імператор Нерон конфіскував усі володіння Полемона II, окрім Кілікії. Причини цього достеменно не виявлені: або Нерон міг підозрювати понтійського царя у можливій зраді або намагався зміцнити позицію Риму напередодні великої війни з Парфією.

Після цього Полемон II правив своєю Гірською Кілікією до самої смерті у 74 році.

Родина ?. Дружина — Береніка, донька Ірода Агріппи I, царя Юдеї.

дітей не було

2. Дружина Юлія Мамея, донька Сампсікерама II, царя Емеси, та Йотапати II Молодшої, доньки коммагенського царя Мітрідата III.

Діти: Полемон Евпатор Реметалк Філоцезар

Зауваження

Джерела R.D. Sullivan (1980), «Dynasts in Pontus», ANRW 7.2, pp. 925–930. For the intermarriages between the Polemonids and other dynasties of East Asia Minor H. Temporini & W. Haase, Politische Geschichte (Provinzen und Randvölker: Griechischer Balkanraum; Kleinasien). Griechischer Balkanraum; Kleinasien), Walter de Gruyter, 1980 Christian Settipani, Continuité gentilice et continuité familiale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, Oxford, Linacre College, Unit for Prosopographical Research, coll. " Prosopographica et Genealogica / 2 ", 2000, 597 p. (ISBN 1-900934-02-7)