Гімназія товариства «Рідна Школа» — колишній приватний заклад освіти для дівчат Українського товариства «Рідна школа», який став самостійною шкільною одиницею у 1921 році в Тернополі.Історія «Рідної школи» http://territoryterror.org.ua/uk/projects/exhibitions/shkola-130/istoria/ Діяв у приміщенні колишньої руської бурси на вулиці Качали, 13.Кравченюк О. Середнє шкільництво в Тернополі у передвоєнні роки // Свобода. — 1992. — Ч. 128 (8 липня). — С. 2.

Історія У липні 1921 року Українське товариство «Рідна школа» отримало дозвіл на організацію приватної гімназії, яку спочатку відкрили для дівчат.Окаринський В. «Рідної Школи» гімназія в Тернополі… — С. 82. Відтак дівоча гімназія стає самостійною шкільною одиницею. У кінці навчального року учениці першого та другого класів отримували свідоцтво у власній школі, а учениці третього і четвертого класів складали іспит в українській чоловічій гімназії.

Єдиним штатним вчителем після початку діяльності був Никифор Гірняк, усі інші вчителі працювали за сумісництвом. У 1923—1924 навчальному році учительський склад поповнив ще один штатний вчитель математики і фізики та хімії — Осип Хома.

У 1928—1929 навчальному році гімназія стала 6-класною дівочою гімназією з IV–VIII класами, у такому вигляді діяла до 1931. Із закриттям української державної гімназії керівництво товариства «Рідна школа» стало домагатися перетворення дівочої гімназії у змішану (коедукаційну). 27 серпня 1931 було дозволено відкрити перший-другий коедукаційні класи гуманітарного типу. В час перетворення школи на змішану відбувалася реформа. Гімназія стає чотирикласною гуманітарного типу з випускними іспитами — так званою малою матурою і двокласним ліцеєм, що закінчувався іспитом зрілості — матурою. Остання матура давнього типу відбулася у 1938 році. У 1935 році в гімназії сформувався підпільний осередок юнацтва ОУН. Із 1927 по 1939 рік працювала фахово-доповняльна школа для ремісників. Курс навчання тривав три роки. Заняття відбувалися у вечірні години 3-4 рази на тиждень.

Приміщення У 1921—1926 роках навчання проводилося у другу зміну в приміщенні Тернопільської української гімназії. З лютого 1926 року навчально-виховний процес здійснювався у приміщенні бурси Андрія Качали (тепер вулиця Степана Качали, 9Гугл-мапи). Спочатку гімназія займала тільки частину інтернату, а з 1937-го користувалася цілим будинком.

Фінансування Гімназія утримувалася за кошти батьків: місячна плата становила 40 злотих. Але у багатьох випадках ця сума була меншою, а певна кількість дітей звільнялася від плати. Дефіцит покривався за рахунок коштів Українського педагогічного товариства «Рідна школа» — власника навчального закладу, а також добровільних пожертвувань. На початку 1930-х створено батьківський комітет, що опікувався діяльністю гімназії, та Марійську дружину, отці редемптористи якої проводили для учнів редколекції. У 1930 році постало питання про будівництво нового приміщення гімназії «Рідної школи». Місцеве «Міщанське братство» організувало великий добродійний ярмарок зі збору коштів на будівництво. 3 листопада 1935 року знову відбувся рідношкільний ярмарок. Закуплено площу, розпочато підготовчі роботи. Початок Другої світової війни перекреслив ці наміри.

Навчально-виховний процес Гуртки навчального закладу: україністичний, філологічний, природничий, географічний, історичний, драматичний, Ліга протилетунської оборони, Ліга протигазової оборони. Також діяли читальня, шкільна каса ощадливості, шкільний кооператив «Самопоміч», музичний гурток, бібліотека, історико-географічний, природничий та фізичний кабінети, майстерня для практичних занять. Здоровому вихованню молоді сприяли спортивно-патріотичне товариство «Пласт» (опікун Никифор Гірняк — сотник Українських січових стрільців). У 1932 році педагоги Яким Ярема та Іван Олексишин заснували краєзнавчий музей (понад 3000 експонатів), який знаходився у будинку т-ва «Просвіта»Історія музею http://tokm.com.ua/istoriya-muzeyu .

Відомі люди

Керівники 1921 — Михайло Губчак 1923—1924 — Никифор Гірняк, який до цього був учителем гімназії Іван БоднарГоловин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович // Ілярій БриковичГоловин Б. Левенець Л. Брикович Ілярій (Іларіон) Матвійович // Никифор Гірняк (призначений Головною управою товариства «Рідна Школа», однак Кураторія заборонила як бути директором, так і викладати після доносу в поліцію), 1929 року.Вісти з «Рідної Школи» // Діло. — 1929. — Ч. 202 (11 вересня). — С. 3. 1936—1938 — Омелян Бачинський Михайло Кужиль 1938—1939, 1941—1944 — Микола Тофан.

Учителі Юрій Мушак,Головин Б., Матейко Р., Пиндус Б., Совінська Н. Мушак Юрій Федорович // Яким Ярема, Олена Гаврилко (1890—1967), дружина Михайла Гаврилка (1882—1920).

Випускники, учні Любомира Брикович,Мельничук Б. Брикович Любомира //

Орган управління Шкільна громада, яка мала статус і обиралася на загальних зборах.

Див. також Рідна школа, Українське педагогічне товариство Тернопільська українська гімназія Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Примітки

Джерела

Бойцун Л. Бурса // Кравченюк О. Середнє шкільництво в Тернополі у передвоєнні роки // Свобода. — 1992. — Ч. 128 (8 липня). — С. 2, 7. Окаринський В. «Рідної Школи» гімназія в Тернополі (Гімназія українського педагогічного товариства «Рідна школа») // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. 1898—1998 : До сторіччя заснування / ред.: С. Ярема; НТШ у Львові. — Т.; Л., 1998. — 731 c.