Просторова структура популяції — просторове розташування організмів популяції.
Типи просторового розміщення
Розрізняють три основні типи просторового розміщення, які мають різну біологічну суть: випадкове — різні фактори однаково впливають на особини, а популяція знаходиться в оптимальних умовах; регулярне — результат елімінації особин при гомогених умовах; групове — найпоширеніше, пов'язане з особливостями дисемінації (висипання важкого насіння, поширення плодів і насіння), вегетативним розмноженням, скупченням в найпридатніших і найвдаліших місцях.
Для виявлення типу розміщення найбільш доступним і ефективним є картування особин на облікових площинах.
Просторова структура рослинних популяцій Розміщення рослин у просторі через їхню нерухомість має великий біологічний зміст. У рослинних угрупованнях просторова структура популяцій виявляється через характерне розміщення особин даного виду; вони можуть виступати поодинці, парами, групами або ж скупченнями, їх розміщення залежить від біологічних особливостей виду, стадії розвитку популяції, умов місцезростання. Відносно ж тварин, то тут важливим фактором є пора року (лялечка зимує в лісовій підстилці, гусениця живе в кроні дерева).
Загальні зауваження У більшості посібників з екології та фітоценології обговорюються лише три типи розміщення особин у просторі: рівномірне (а), випадкове (b) і групове або агреговане (d). Більш повною уявляється класифікація, показана на рис. Ця класифікація заснована на двох альтернативних критеріях: стохастичність — детермінованість і рівномірність — нерівномірністьМиркин Б. М., Розенберг Г. С. Фитоценология: Принципы и методы. — М., 1978. — 212 с.,Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. — М., 1980. — 328 с. . Відповідно до цієї класифікації, виділяються наступні типи розміщення особин у просторі: детерміноване рівномірне (а; регулярне — розподіл достатньо високих дерев у лісі, крони яких утворюють частину загального полога; штучні лісопосадки); стохастичне рівномірне (b; випадкове — розподіл молюска Mulinia lateralis в мулистих наносах припливної зони; (Jackson, 1968Jackson J.B.C. Bivalves; spatial and size-frequency distributions of two intertidal species // Science. — 1968. — V. 161. — P. 479—480. )); детерміноване нерівномірне (с; псевдоконтагіозне — «гніздові посадки лісу»); стохастичне нерівномірне (d; контагіозне — розподіл лабазніка звичайного (Filipendula vulgaris) на остепнених лукахМиркин Б. М., Розенберг Г. С. Анализ мозаичности травянистых растительных сообществ. Сообщ. 2. Ценотический уровень // Биол. науки. — 1977. — № 2. — С. 121—126. ).
Встановлення типу розміщення, ступеня агрегованості, розмірів і тривалості збереження груп організмів (особин-популяцій за Четвериковим) необхідно для розуміння природи популяції і для більш точного вимірювання її щільності.
Див. також Ефект Оллі Агрегованість особин
Примітки