Дарія Михайлівна Берча (2 січня 1937, ХарківЗгідно з офіційними документами; за іншими даними — с. Городниця Городенківського району Івано-Франківської області — 15 листопада 2022, Ужгород) — українська вчена-фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки. Відома насамперед практичними застосуваннями результатів досліджень із фізики твердого тіла.
Біографія У 1953 році зі срібною медаллю закінчила школу в Чернівцях (українська десятирічка). Під час навчання в школі писала вірші та складала кросворди, проте найбільше захоплювалась математикою.
Після школи спочатку вступила на географічний факультет, проте через своє захоплення точними науками пізніше вирішує вступити на фізичне відділення фізико-математичного факультету Чернівецького університету. Під час навчання познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Іваном Васильовичем Берчею, студентом математичного відділення. Навчалась у доцентів К. Товстюка й А. М. Косевича. Дипломну роботу захищала під керівництвом В. Кондратенка. Через трійку в дипломі з історії КПРС не змогла вступити до аспірантури.
Згодом вступила на заочну форму. К. Д. Товстюк порекомендував Дарії зайнятися теорією груп, давши наступні настанови: «Дарцю, це буде ваш хліб». На той час даний напрямок почав набирати обертів, тому темою дисертації обрано «Особливості зонного спектра в деяких анізотропних кристалах». Після захисту у 1966 році працює асистентом кафедри.
Згодом, переїхала до Ужгорода, де професор Д. Чепур погодився взяти її на посаду старшої викладачки. Д. Берча тісно співпрацює з ученими-фізиками В. Сливкою та І. Туряницею, виходять їхні спільні публікації. У 1969 році стає доценткою. Разом з доцентом О. Борцем впроваджує новаторські методи у педагогічний процес. Під час підготовки докторської дисертації виходить колективна монографія «Складні халькогеніди і халькогалогеніди (отримання та ознаки)», яка у 1985 році відзначена премією міністра освіти УРСР. Дисертація подана до Інституту прикладної фізики Молдавської Академії наук, захищена у 1989 році.
Після захисту — на професорській посаді, де пізніше отримує звання професора кафедри напівпровідників Ужгородського університету. У 1991 році подала до Міністерства освіти України свою науково-методичну роботу, за яку отримала другу премію. З 1993 року працює у Вищій педагогічній школі м. Ряшів (Польща) на посаді професора в Інституті фізики.
У 2001 році присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за роботу «Нові фізичні ефекти в сильно анізотропних напівпровідниках і прилади на їхній основі» (автори Д. М. Берча, К. Д. Товстюк, А. М. Косевич).
Померла у 85-річному віці 15 листопада 2022 рокуВідійшла у вічністьдоктор фізико-математичних наук, професор Лауреат, Державної премії України у галузі науки і техніки, Заслужений професор УжНУ, Дарія Михайлівна Берча.
Наукова діяльність Досліджувала енергетичні стани ідеальних та реальних сильно анізотропних кристалів та їхні властивості. Запропонувала концепцію мінімальних комплексів зон у спектрах елементарних збуджень, що мала значний вплив на розвиток теоретичної фізики кристалів.
Основні праці
Сложные халькогениды и халькогалогениды (получение и свойства). Л., 1983 (співавтор); Квазилокальные колебания и кроссовое расщепление спектра сильно анизотропных цепочечных кристаллов при наличии тяжелых примесных атомов // ФНТ. 1986. Т. 12, № 3 (співавтор); Band Structure and Condenson states in In4Se3 Crystals // Phys. Stat. Sol. 1997. Vol. 203 (співавтор); Phonon Spectrum of the layered In4Se3 Crystal // Там само. 1999. Vol. 212 (співавтор).
Примітки
Джерела Українки в історії: нові сторінки/В. Борисенко, А. Атаманенко, Л. Тарнашинська та ін. — К.: Либідь, 2010. — 204 с.: іл. — С. 132—136.
Посилання Стаття на Освітньому порталі Закарпаття Стаття в Енциклопедії сучасної України