Геліокл I (; *д/н — †бл. 130 до н. е.) — останній цар Греко-Бактрійської держави у 145 до н. е.—130 до н. е..
Життєпис Походив з династії Євкратидів. Син Євкратида I, царя Греко-Бактрії. Про його молоді роки замало відомостей. Після загибелі батька у 145 році до н. е. Геліокл I зумів закріпитися в області Паропамісади. Тут розпочав війну з Менандром I, індо-грецьким царем, яка тривала до 140 року до н. е. Геліокл I зазнав невдачі, втративши східні землі.
У 140 році до н. е. втрутився у боротьбу в Бактрії, перемігши брата Платона I, ставши новим царем усього Греко-Бактрійського царства. Того ж року в союзі з Деметрієм II, царем Селевкідів, проти Парфянського царства, але союзники 138 року до н. е. зазнали поразки від Мітрідата I.
Втім невдовзі стикнувся з нападами племен юечжі. Зрештою близько 130 року до н. е. зазнав нищівної поразки від ворога й загинув. В результаті Греко-Бактрія припинила своє існування. Частиною володінь Геліокла I — Паропамісадами — оволодів Менандр I.
Джерела William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 218, 223, 271—272. Thomas McEvilley, The Shape of Ancient Thought. Comparative studies in Greek and Indian Philosophies, Allworth Press and the School of Visual Arts, 2002, ISBN 1-58115-203-5