«A Clone of My Own» () — десята серія другого сезону анімаційного серіалу «Футурама», що вийшла в ефір у Північній Америці 9 квітня 2000 року. Автор сценарію: Патрик М. Верроне. Режисер: Річ Мур.
Сюжет
Професор Фарнсворт отримує з Марсіанського університету повідомлення про те, що його позбавлено професорського звання. Прибувши разом з усією командою «Міжпланетного експреса» на Марс, він дізнається, що насправді для нього влаштували сюрприз: святкування його 150-го дня народження. Після того, як під час урочистостей кожен з друзів висловлюється на тему життєвих досягнень професора, той починає задумуватися про власну смертність. Зрештою, професор вирішує обрати собі спадкоємця і наступника. Члени команди сподіваються, що жереб випаде комусь із них, але професор повідомляє: спадкоємцем буде призначено його 12-річного клона К'юберта Фарнсворта.
Проте К'юбертові явно не подобається перспектива стати винахідником. Він відверто глузує з професора та його винаходів (зокрема з нюхоскопа та універсальної машини-перекладача, яка перекладає на незрозумілі мертві мови). Розчарований і пригнічений цим, професор залишає команді голографічне повідомлення, в якому зізнається, що приховував свій справжній вік. Йому вже 160 років, отже, за законом, роботи з «Сонячного Ескадрону» мають забрати його, як і всіх людей, туди, звідки не повертаються. Тієї ж ночі під час надмірно драматичної грози з'являється одягнений у плащ із каптуром робот, що нагадує персоніфікацію Смерті, й забирає професора з собою.
Команда вирушає на пошуки професора і знаходить (за допомогою нюхоскопу) космічну станцію «Сонячного Ескадрону» — «Зорю Напівсмерті». Друзям вдається пробратися всередину, замаскувавши Фрая під професора. К'юберт сидить у Фрая на спині, зображуючи горб, а його ДНК (ідентичне з професоровим) дозволяє пройти процедуру визначення особи. Вони знаходять професора непритомного, підключеного до системи підтримки життя. Рятуючись від переслідування роботів, друзі добираються до корабля, несучи з собою професора. Ліла намагається злетіти, але роботи відкривають вогонь і пошкоджують двигуни корабля. К'юберт раптово повідомляє, що знає, як полагодити двигуни. Як виявляється, двигуни не рухають корабель, а натомість рухають простір навколо нього, що дозволяє пересуватися зі швидкістю, яка перевищує світлову.
Після вдалого повернення на Землю, К'юберт приймає рішення піти по стопах професора і також стати винахідником.
Послідовність дії
У цій серії з'ясовується, що вік професора становить 160 років. Також у цій серії професор вперше визнає, що його «чудова новина» насправді є новиною поганою («У мене чудова новина! Мене виганяють з університету за дисциплінарні порушення. Стоп… Це не чудова новина!»). Також він вперше вигукує «У мене неприємна новина!»
Пародії, алюзії, цікаві факти
На початку біографічного фільму про професора Фарнсворта помітно рекламний плакат «Сьорб, тонізуючий лікувальний засіб». Це є алюзією на той факт, що популярний безалкогольний напій кока-кола спочатку теж продавався, як ліки. Місце народження професора Фарнсворта називається «Пекельна Лабораторія» — алюзія на неформальну назву одного з районів Мангеттена «Пекельна Кухня» (). Сцена втечі команди «Міжпланетного експреса» з Зорі Напівсмерті багато в чому нагадує кадри з «Зоряних воєн», пов'язані з Зіркою Смерті. Те, що роботи роблять зі старими на Зорі Напівсмерті, є алюзією на віртуальну реальність «Матриці». Пояснення про те, як рухається корабель «Міжпланетного експреса», відсилає до апорій Зенона.
Особливості українського перекладу
«Незрозумілою мертвою мовою», на яку перекладає машина, винайдена професором, є іврит (в оригіналі — французька). Акторка Ганна Левченко озвучує К'юберта Фарнсворта голосом ідентичним до того, який вона використовує для озвучення Барта Сімпсона. Під час промови у Марсіанському університеті, Фарнсворт промовляє фразу «…пихаті проФФесори…»
Посилання