Систе́ма автомати́чного регулюва́ння (САР) — така система автоматичного керування (САК), задача якої полягає у підтримці на заданому рівні або зміні по заданому закону вихідної величини Y(t) об'єкта.
Система автоматичного регулювання складається з об'єкта регулювання та регулятора, що зазвичай містить елемент порівняння, вимірювальний елемент, підсилювач, виконавчий елемент та коригувальні пристрої.
Різновиди САР
Автоматичні системи можна класифікувати за багатьма ознаками:
за призначенням (системи керування технологічними режимами, апаратами і машинами), за характером керованих величин (системи регулювання температури, густини середовища, тиску тощо); за видом енергії, що використовується для керування (електричні, гідравлічні, пневматичні й ін.) і т. д.
За характером зміни задавального впливу автоматичні системи розділяють на три типи: системи стабілізації, програмні системи і слідкуючі системи.
У залежності від характеру задавальної дії X(t) (заданого значення керованої величини) розрізняють САР трьох видів:
система стабілізації, система програмного управління, слідкуюча система.
Крім того, виділяють системи екстремального регулювання
Лінійними автоматичними системами називають такі системи, які можна описати з достатньою точністю лінійними рівняннями (алгебраїчними, диференціальними, рівняннями в кінцевих різницях і т. д. Лінійні системи поділяють на стаціонарні і нестаціонарні. Параметри лінійних стаціонарних систем незмінні у часі, ці системи описуються лінійними рівняннями з постійними коефіцієнтами. Лінійні нестаціонарні системи мають змінні у часі параметри і описуються лінійними рівняннями із змінними коефіцієнтами.
Нелінійні системи — автоматичні системи, динаміка яких описується нелінійними рівняннями. Більшість автоматичних систем є нелінійними. Нелінійності виникають з різних причин: через наявність зон нечутливості і зони насичення в статичних характеристиках окремих елементів, при включенні в керувальний пристрій системи нелінійних елементів (реле) тощо. Якщо нелінійності сильно впливають на динамічні властивості системи, то їх враховують і досліджують систему як нелінійну. Однак у багатьох випадках, особливо в системах із зворотними зв'язками при малих відхиленнях, нелінійності впливають неістотним чином, і такі системи можна вважати лінійними.
Зі схеми (рис. 1) видно, що регулятор виконує функцію зворотного зв'язку (сигнал з виходу об'єкта надходить на його вхід). Зворотний зв'язок, утворений регулятором, звичайно називається головним зворотним зв'язком (ГЗЗ).
Див. також
Принципи регулювання Автоматизація Ланка (автоматика) Автоматичне керування за допомогою ЕОМ Адаптативні системи автоматичного регулювання Схеми автоматизації технологічних процесів Керуючі пристрої
Література
Енциклопедія кібернетики. тт. 1, 2. — К.: Головна редакція УРЕ, 1973. — 584 с.
Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.