Кокі́ль Наголос подано за Кокіль. // — Т. 5. — 1980. та Кокіль. // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 215. (, букв. — «черепашка», «шкаралупа») — металева багаторазова ливарна форма, що складається з двох або більше частин в залежності від конфігурації відливки.
Розрізняють кокілі роз'ємні (з вертикальною, горизонтальною та криволінійною поверхнею роз'єму) та нероз'ємні (витряхні).
Використовують їх від кількох сотень до кількох тисяч разів. Використовується в серійному та масовому виробництві.
Див. також Лиття Лиття в кокіль Кокільна машина Виливниця
Примітки
Література Кокіль. // — Т. 5. — 1980. В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с. Политехнический словарь. Гл. ред. А. Ю. Ишлинский. 3-е изд., перераб. и доп. М., «Сов. энциклопедия», 1989. 656 стр. ISBN 5-85270-003-7