Флавій Цецина Децій Максим Василь Юніор (*Flavius Caecina Decius Maximus Basilius Iunior, д/н —500) — державний діяч часів падіння Західної Римської імперії та часів правління Одоакра.
Життєпис Походив з впливового роду Деціїв. Син Флавія Цецини Деція Василя, консула 463 року. Здобув гарну класичну освіту. Розпочав кар'єру в період остаточного занепаду Західної Римської імперії.
У 476 році підтримав короля Одоакра, який повалив останнього імператора Ромула Августула. У 480 році стає консулом. Водночас очолив сенат (caput Senatus) та став очільником одного з відомств при Одоакрі. Діяв разом з Петром Марцелліном Феліксом Ліберієм.
У 483 році призначений преторіанським префектом Італії, отримав титул патриція. Водночас очолив сенатську партію, що виступала проти впровадження наказу про Енотікон. Того ж року після смерті папи римського Симпліція втрутився у процес обрання нового римського єпископа, яким став протеже Деція Максима — Фелікс III.
Помер у 500 році у Римі у своїй резиденції на Авентинському пагорбі.
Родина Дружина — донька Геннадія Авіена, коснула 450 року
Діти: Флавій Фавст Альбін Юніор (д/н-525), консул 493 року Флавій Авіен Юніор, консул 501 року Флавій Феодор, консул 505 року Флавій Інпортун Юніор, консул 509 року
Джерела Acta Sinhodi a. DII, 4, ed. Th. Mommsen (M. G., Auct. Antiquiss., XII, 1894), p. 445 Jeffrey Richards, The Popes and the Papacy in the Early Middle Ages (London: Routledge and Kegan Paul, 1979), p. 58 Cassiodorus, Variae III.6.2; translated by S.J.B. Barnish, Cassiodorus: Variae (Liverpool: University press, 1992), p. 50