Біофілота (від біо- і — «рідний», «власний») — флора і фауна визначеного ареалу. Історично зумовлений регіональний комплекс таксонів рослинного і тваринного світу. Особливо чітко виражений на островах.
Біофілота конкретизує загальніший термін біота, який став синонімом біоценозу (рослинного і тваринного співтовариства) або навіть у загальному розумінні «органічний світ».
Термін застосовують при біогеографічному аналізі видового складу. Для оцінки сукупності флори і фауни, що показує загальну насиченість території таксонами різного рангу.О. С. Буланова и др., 2008. Фауна насекомых-фитофагов сосновых молодняков на залежных землях
Історія У 1978 році термін уперше був запропонований в книзі В. П. Второва і М. М. Дроздова «Биогеография»Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография. — Москва: Просвещение, 1978. — 271 с. (Второв П. П., Дроздов М. М. Біогеографія. Київ: Вища школа, 1987.) і описаний, як: доцільно означати комплекс видів і інших систематичних категорій певного району, що історично склався, особливим терміном «біофілота». Корінь «філ-» підкреслює, що комплекс видів організмів — результат тривалого історичного розвитку як їх самих, так і займаної ними зараз території.
Похідні цього терміна: біофілотичний підхід біофілотичне районування біофілотичні області і царства.
Автори виділяють 9 біофілотичних царств Землі: Орієнтальне Ефіопське Мадагаскарське Капське Австралійське Антарктичне Неотропічне Неарктичне Палеарктичне.
У 1982 році А. Г. Воронов серед сучасних тенденцій у розвитку біогеографії виділяв прагнення побудувати єдину систему біофілотичних регіонів для усіх мешканців ЗемліВоронов А. Г. Корни и ветви биогеографии // Современные проблемы биогеографии. — М.: Изд-во МГУ, 1982. — С. 19-40..
Ресурси Інтернету Біофілота у Екологічному енциклопедичному словнику.
Примітки