Dodge Coronet (Додж Коронет) — модель легкового автомобіля американського автовиробника Dodge, яка продавалась в категорії великого розміру в період 1949-1959 років, спочатку в лінійці найвищого оздоблення, а з 1955 року – найнижчого оздоблення. З 1965 по 1976 модельні роки, назву носили моделі середнього розміру.
Перше покоління (1949–1952) 1949
Dodge Coronet був представлений з першими повоєнними стилями кузова даного підрозділу. Нижчими лінійками оздоблення були Wayfarer і Meadowbrook, де Wayfarer був побудований на коротшій 115-дюймовій колісній базі. Єдиним двигуном для Dodge був 230-куб. дюймовий (3,800 см³) плоский рядний 6-циліндровий з 1-камерним карбюратором Stromberg, який виробляв 103 к. с. (77 кВт) (чисті). Базовий Dodge Coronet був легким швидкісним автомобілем, і 6-циліндровий двигун міг розігнати його до 90 миль/год. (140 км/год.)+. Лімітованою моделлю був 4-дверний 8-місний лімузин, подовжена версія базового Dodge Coronet. Однією з найбільш помітних особливостей Coronet першої генерації була 3-ступенева трансмісія типу fluid-drive, яка керувалась за допомогою ножної педалі на підлозі. Вона не вимагала важеля переключення. Він мав повний набір шкал виміру.
1950
Dodge отримав оновлення в 1950 році, але, як і моделі 1949 року, все ще був поділений на лінійки Wayfarer, Meadowbrook і Coronet. Моделі 1950 року можна легко визначити за новою решіткою радіатора, яка включала 3 масивні горизонтальні бруси. Верхній і нижчий бруси утворювали стилізовану форму оболонки. Всередині цієї оболонки був товстий центральний брус з сигнальними ліхтарями на кожному кінці, й велика хромована бляшка в центрі, які утворювали візерунок Dodge. Довжина 8-місного седана складала 216.8 дюймів.
1951–1952
Dodge отримав ще одне оновлення в 1951 році, але цього разу автомобілі залишались фактично незмінними на два модельні роки. Зайняті випуском військових машин для використання в Кореї, вони вирішили не виділяти цінні ресурси на повний редизайн цивільних машин. Все ще маючи лінійки Wayfarer, Meadowbrook і Coronet в 1952, до 1953 року лінію Wayfarer відкинули. Виробництво 8-місного седана також згорнули. Решітка моделі 1951–52 рр. була подібною у формі на ту, що в 1950 р., але без вертикальної центральної підпорки, та з додаванням шістьох решіточок по горизонталі між верхнім і центральним брусами, за рахунок чого був отриманий повністю новий вигляд моделі. Coronet Diplomat був першим хардтоп-кабріолетом Dodge, який мав сталевий дах без стійок, подібний у стилі на тогочасний Chrysler Newport. Спідометр тепер був круглої форми, а інші чотири шкали були прямокутними.
Друге покоління (1953–1954) 1953
Для 1953 року Coronet був повністю оновленим, ставши більшим в розмірах. Він отримав опційний 241 куб. дюймовий (3.9 л) двигун V8 Hemi «Red Ram» і встановив більше 100 земних швидкісних рекордів на Bonneville Salt Flats. Для того, щоб відрізнити версію з двигуном V8, на капоті з'явилась емблема з написом Dodge Eight по боках від літери V з прорізами. Окрім того, маскот фірмової емблеми на капоті, голови барана, став більшим в розмірах, особливо за рахунок більших рогів. Хромоване бокове оздоблення тепер стало суцільним. Дорожчі версії моделі мали хромовані контури колісних арок. Вітрове скло стало суцільним, заднє — панорамним. На хардтопі Diplomat заднє скло складалось з трьох секцій. Універсал Coronet Sierra замість 4-дверного отримав 2-дверний кузов. Хромована решітка радіатора була подібною до тої, що на моделі 1952 року, але на цій секція з п'ятьма перетинками перемістилась вже під центральну планку. Електричні двірники вітрового скла були стандартом, тоді як радіоприймач коштував $83.
1954
В 1954 році відбулось невелике оновлення моделі. В лінійку Dodge була додана нова модель Royal над Coronet. Dodge робив всі свої моделі більш розкішними, які включали лінійки Meadowbrook, Coronet і нову Royal. Досі зміни в стилі для 1954 року були скромними. Хромована накладка на губі капота була ширшою, ніж на моделях 1953 року і п’ять вертикальних поділок, які використовувались раніше, були замінені на велику хромовану вертикальну підпорку в центрі решітки. Змінився візерунок хромованої смуги бокового оздоблення. Універсал Sierra знову отримав 4-дверний кузов, тоді як 2-дверний універсал отримав назву Suburban, а 2-дверний хардтоп Diplomat втратив власну назву. Він все ще мав повний набір шкал приладів. 1954 рік побачив першу повністю автоматичну трансмісію Chrysler, 2-ступеневу PowerFlite, яка пропонувалась як опція за додаткову плату на всі автомобілі Dodge.
Третє покоління (1955–1956)
Coronet 1955 року відкинувся до нижчого кінця модельної лінійки Dodge, тоді як назви Wayfarer і Meadowbrook більше не використовувались, і з Custom Royal, доданим над Royal, Lancer, і La Femme. Кузови були рестайлингові з допомогою ново-найманого Вірджила Екснера, які стали нижчими, ширшими і довшими, аніж пухлий довоєнний стиль, які у свою чергу призвели до здорового імпульсу в продажах після 1954 року. Сила йшла від або 230 куб. дюймового (3.8 л) рядного 6-циліндрового двигуна Flathead від Chrysler, який видавав 123 к. с. (92 кВт), або двох пропонованих двигунів V8: 270 куб. дюймовий (4.4 л) з напівсферичними головками, які видавали 175 к. с. (130 кВт) і 315 куб. дюймовий (5.2 л) Hemi.
Електричні склопідйомники були новими. Колісна база була 120-дюймовою, а самі автомобілі мали 212.1 дюймів завдовжки. Були доступні кілька наборів оздоблення: 2- чи 4-дверний універсал — Coronet використовував назву Suburban на універсалі і мав або V8, або рядну шістку Хардтоп купе — Coronet Lancer V8 2- чи 4-дверний седан — V8 чи шістка 2-дверний седан — V8 чи шістка 4-дверний, 8-місний лімузин — V8
1956 був останнім роком цього кузова перед зміною 1957. Єдині пропоновані відмінності в 1956 році від попереднього були набори оздоблення і новий Dodge D-500. D-500 був першим заводським швидкісним автомобілем Dodge, зроблений в честь моделі (D-500-1) "Super Stock" зі значком з перехресними картатими прапорами і написом "500" на капоті і внизу кришки багажника, які також були доступні на замовлення від дилера на інші моделі Coronet, включаючи універсали і 2-дверні седани. Стандартне обладнання D-500 включало 315 куб. дюймовий (5.2 л) V8 з напівсферичними головками (не як інші Dodge V8, які використовували полісферичні головки), унікальний розподільний вал, штовхачі, клапани, карбюратор, запалювання і поршні. З коефіцієнтом стиснення 9.25:1, 4-камерним карбюратором Carter WCFB і подвійним розподільним валом, максимальна потужність склала 260 к. с. (190 кВт), тоді як обертальний момент склав тверді 330 фунт•фут (450 Н•м). D-500 також отримав покращену підвіску з жорсткими передніми гвинтовими пружинами; амортизатори напруженого режиму Oriflow, з такими самими клапанами, властивими для поліцейських авто Dodge, вмонтовані в пружини. Аналогічні були використані ззаду. Загальна висота D-500 була на 1.5 дюйма (38 мм) нижчою від його стандартного двійника Dodge. D-500 мав у стандарті 15x5.5 дюймові колеса з безкамерними шинами 7.60x15 дюймів. Новим в безпеці були безпечні замки дверей. D-500-1 (перший 500, рекомендований NASCAR) призначався для змагання NASCAR. D-500-1 мав навіть жорсткішу підвіску, аніж D-500. Під капотом, двигун отримав більші клапани (десь на 18% більші), повністю гоночний розподільний вал, впускний колектор подвійного навантаження, який використовував два 4-камерні карбюратори Carter WCFB і оголив кузовні панелі для коефіцієнта стиснення 8.25:1. Це все підвищилось до 285 к. с. (213 кВт). Це був найшвидший заводський автомобіль того року.
Четверте покоління (1957–1959)
В 1957 модельному році дебютував новий D-501, який замінив D-500 попереднього року як топового Coronet. D-501 отримав довершений крайслерівський 354-куб. дюймовий (5.8 л) Hemi V8, який насправді був похідним від двигуна Chrysler 300B 1956 року. Розподільні вали з 392 куб. дюймових двигунів Chrysler 1957 року були встановлені у V8 354. Пара 4-камерних карбюраторів Carter годували коефіцієнтом стиснення 10.0:1 для вироблення 340 к. с. (250 кВт). Інші зміни включали додавання передньої підвіски Torsion-Aire Ride (торсіонна) і підвіски для важких умов експлуатації з амортизаторами і листовими ресорами ззаду. Задня вісь 3.73:1 була стандартною з 3-ступеневою ручною трансмісією, але автомобілі з автоматом отримали задню вісь 3.18:1. Були доступні 13 опційних задніх осей, в межах від 2.92:1 до 6.17:1. D-501 отримав шини 7.60x15 на колеса 15x8 дюймів. Гальма були барабанні з 12 дюймами (300 мм) в діаметрі. Було виготовлено лише 101 машину D-501. М’яка панель приладів була опцією.
Coronet, Royal і Custom Royal 1958 і 1959 рр. використовували шасі DeSoto Fireflite, але мали менш пишне оздоблення. Сила йшла від 230 куб. дюймової (3.8 л) L-head рядної шістки "Getaway" чи 325 куб. дюймового (5.3 л) "Red Ram" V8. В 1959 році в лінійці Coronet також пропонувалась модель Silver Challenger. Ця модель з рядною шісткою або V8 була доступна лише в срібному кольорі, і лише з 2-дверним кузовом. Вона виходила з багатьма додатковими безкоштовними рисами, такими як суцільні ворсисті килимки, спеціальні білостінні шини і ковпаки коліс, розкішні тканини і оновлений інтер’єр та електричні двірники вітрового скла. Загальна довжина була збільшена до 217.4 дюймів.
Dodge Custom Royal також збирався Chrysler Australia з початку 1958 по 1960 рр..
Dodge Coronet – єдиний відомий справжній екземпляр JATO Rocket Car legend. Для реклами передніх барабанних гальм з подвійним приводом «повного контакту» на Dodge, один комплект JATO встановили на Dodge Coronet 1958 року і проїхали на великій швидкості через сухе озеро Ель Міраж. Ця телереклама транслювалась протягом шоу Лоуренса Велка, segment begins at 30:00, яке спонсорував Dodge.
П’яте покоління (1965–1970) 1965–1967
Coronet відродився для 1965 модельного року як середньорозмірний кузов B на 117-дюймовій колісній базі. Для 1965 року, Dodge продав дещо більше 209,000 машин, роблячи Coronet найбільш популярною моделлю Dodge того року. Рівні оздоблення спочатку були: базовий Coronet, разом з версією Deluxe, Coronet 440 і Coronet 500.
Базовий Coronet і Deluxe були доступні як 2-дверні седани, 4-дверні седани і універсали. Лише для 1965 року, Dodge також продав лише 101 машину модифікованої версії колісної бази базового 2-дверного седана Coronet і хардтоп 440 був використаний для дрег-рейсингу NHRA. Модель, відома як A990, йшла з гоночною версією двигуна 426 Hemi. Автомобіль A990 був позбавлений всіх зручностей і мав базові окремі сидіння від вантажно-фургонної лінійки автомобілів Dodge. Змінена колісна база внаслідок стала суспільно відомою як Funny Cars, через їхні подовжені передні кінці. Ремні безпеки передніх сидінь і м’яка панель були стандартними.
Серединою лінійки Coronet був 440 і був доступний як 2-дверний хардтоп, кабріолет і універсал. Позначення 440 не означало об’єм двигуна як зазвичай прийнято. The nomenclature was a carryover theme from the 1963–64 Polara series. Вгорі лінійки Coronet перебував Coronet 500 і був доступний лише як 2-дверний хардтоп чи кабріолет в 1965 році. Було продано трохи більше 33,300 машин в 1965 році, які мали в стандарті двигун V8 (273 куб. дюйми), зовнішнє оздоблення і значки, роздільні сидіння, м’яку панель і хромовану консоль на підлозі. Coronet виготовлялись на заводі Chrysler в Лос-Анджелесі і на заводі Lynch Road в Детройті. В 1965 році гама двигунів включала базовий 225 Slant-Six, 273, 318 (Polyhead), 361 (останнім роком для цього великого двигуна був 1966), 383 і 426 в множинних виборах к. с. В списку дилерської брошури був доступний 413 (його останній рік пропозиції), але без жодних існуючих записів цього двигуна, який використовувався спільно на Imperial, ставився в Coronet у 1965 роціCollectible Automobile, April 2010. Тахометр був опційним.