25-та гвардійська стрілецька Синельниково-Будапештська Червонопрапорна орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія  — військове з'єднання Червоної армії, яке існувало у 1942—19?? роках.

Учасниця Другої світової війни, дивізія брала участь у визволенні міст Харків, Валки, Лозова, Синельникове, Балта, Котовськ, взятті міст Будапешт, Братислава.

Історія Сформована на станції Сонково Калінінської області в період з 24 квітня 1942 р. по 12 липня 1942 року згідно з Директивою ГШКА N орг / 2/783669 від 16.04.1942 р. шляхом перетворення 2-ї гвардійської стрілецької бригади.

У дієвій Армії під час німецько-радянської війни з 14 липня 1942 по 11 травня 1945 року.

11-12 липня 1942 року дивізія відправлена з місця формування на Воронезький фронт і прибула до складу фронту 22 липня 1942.

До 4 серпня 1942 року готувалася до оборони рубежу по східному березі річки Бітюг. У серпні 1942 року брала участь у боях по захопленню плацдармів на річці Дон північніше міста Коротояк, потім в Острогозько-Россошанскій, Воронезько-Касторненскій, Харківської наступальної та оборонної, Донбаської, Нижньодніпровської операціях. У ніч на 26 вересня 1943 року 78-й гвардійський стрілецький полк в районі села Військове форсував Дніпро, захопив і утримав плацдарм, забезпечивши переправу на правий берег основних сил 6-ї армії.

У 1944—1945 роках дивізія брала участь у Кіровоградській, Корсунь-Шевченківської, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській, Будапештській, Братиславська-Брновскій, Празькій наступальній операціях.

У липні 1946 року була переформована на 2-у окрему гвардійську стрілецьку бригаду. Директивою від 20 жовтня 1953 року на базі бригади було знову відновлено 25-ту гвардійську стрілецьку дивізію. У листопаді 1954 року її було переформовано на 38-ю гвардійську механізовану дивізію, а 4 червня 1957 року — на 115-ту гвардійську мотострілецьку дивізію, якій у 1962 році повернули номер — 25-та гвардійська мотострілецька дивізія.

Дислокувалася в місті Лубни (Київський військовий округ).

Підпорядкування Резерв Ставки ВГК, 2-га резервна армія — на 01.07.1942 р. Воронезький фронт, 6-та армія — на 01.08.1942 р. Воронезький фронт, 40-ва армія — на 01.12.1942 р. Південно-Західний фронт, 3-тя танкова армія — на 01.03.1943 р. Південно-Західний фронт, 6-та армія — на 01.04.1943 р. Південно-Західний фронт, 6-та армія, 26-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.08.1943 р. 3-й Український фронт, 8-ма гвардійська армія — на 01.11.1943 р. 2-й Український фронт, 26-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.01.1944 р. 2-й Український фронт, 53-тя армія, 26-й гвардійський стрілецький корпус & — на 01.02.1944 р. 2-й Український фронт, 53-тя армія — на 01.03.1944 р. 2-й Український фронт, 53-тя армія, 26-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.04.1944 р. 2-й Український фронт, 53-тя армія, 75-й стрілецький корпус — на 01.07.1944 р. 2-й Український фронт, 53-тя армія, — на 01.08.1944 р. 2-й Український фронт — на 01.10.1944 р. 2-й Український фронт, 7-ма гвардійська армія, 25-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.12.1944 р. 2-й Український фронт, 7-ма гвардійська армія, 30-й стрілецький корпус — на 01.01.1945 р. 2-й Український фронт, 18-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.02.1945 р. 2-й Український фронт, 7-ма гвардійська армія, 25-й гвардійський стрілецький корпус — на 01.04.1945 р.

Структура

Друга світова війна 73-й гвардійський стрілецький полк 78-й гвардійський стрілецький полк 81-й гвардійський стрілецький полк 53-й гвардійський артилерійський полк 29-й гвардійський окремий винищувально-танковий дивізіон 20-та гвардійська зенітна батарея (до 10.8.1942) 22-га гвардійська розвідувальна рота 28-й гвардійський саперний батальйон 32-й гвардійський окремий батальйон зв'язку (з 5.5.1943 по 1.12.1944 — 34-та гвардійська окрема рота зв'язку) 495-й (31-й) медико-санітарний батальйон 30-та гвардійська окрема рота хімічного захисту 572-га (26-та) автотранспортна рота 619-та (23-тя) польова хлібопекарня 604-й (33-й) дивізійний ветеринарний лазарет 891-ша польова поштова станція 1674-та (552-га) польова каса Держбанку

Нагороди 03.05.1942 — вручено Орден Червоного Прапора ?. 09.1943 — присвоєно почесне найменування «Синельниківська» ?. 02.1944 — нагороджена орденом Богдана Хмельницького II ступеня ?. 04.1945 — присвоєно почесне найменування «Будапештська» 17.05.1945 — нагороджена орденом Суворова II ступеня

Командири Безверхов Я. П. (1942) Шафаренко П. М. (1942—1943) Дашкевич А. Г. (1943) Білютін К. В. (1943) Криволапов Г. А. (1943—1944) Коркін М. П. (1944) Переманов О. М. (1944—1945)

Герої дивізії Антонов Костянтин Михайлович — гвардії молодший лейтенант, парторг батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку (відзначився в боях при форсуванні Дніпра). Гришко Павло Савич — гвардії лейтенант, командир взводу 81-го гвардійського полку (під Будапештом викликав на себе вогонь артилерії). Жазиков Кужабай — гвардії сержант, помічник командира розвідувального взводу 22-ї окремої гвардійської розвідувальної роти. Завірюха Микола Андрійович — гвардії червоноармієць, стрілець 2 батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку. Панганіс Ігор Володимирович — гвардії сержант, командир гармати сімдесят третього гвардійського стрілецького полку. Потьомкін Олексій Миколайович — гвардії майор, командир 78-го гвардійського стрілецького полку. Прянічніков Микола Іванович — гвардії молодший лейтенант, командир взводу протитанкових рушниць 2 батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку. 25 солдатів взводу під командуванням лейтенанта П. М. Широніна. Ярош Отакар — надпоручик (капітан — посмертно), командир 1 роти 1 окремого чехословацького піхотного батальйону. Перший громадянин іноземної держави, якій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Інші відомі воїни дивізії У 81-му гвардійському стрілецькому полку дивізії, на посаді начальника інженерної служби, служив гвардії старший лейтенант З. Є. Храпіновіч — відомий радянський актор Зиновій Гердт.

Література Синельниковско-Будапештская стрелковая дивизия // Великая Отечественная война 1941—1945. Энциклопедия / под ред. М. М. Козлова. — М.: Советская энциклопедия, 1985. — С. 652. — 500 000 экз. Шафаренко П. М.. На разных фронтах. Записки командира дивизии.. — Москва, 1978.

Джерела Андрій Парамонов, Битва під Харковом. Як місто уперше визволили від нацистів // Історична правда, 13.03.2013 Михайло Слободянюк, Історія та символіка 25-ї механізованої дивізії // Ukrainian Military Pages, 2 вересня 2021

Посилання Таранівський музей гвардійців-широнінців