StarCraft — це науково-фантастична медіафраншиза, створена Крісом Меценом та Джеймсом Фінні, і яка належить Blizzard Entertainment. Започаткована однойменною відеогрою 1998 року і продовжена іншими іграми, коміксами та романами. Описує події початку 26-го століття — протистояння між трьома расами — винахідливими терранами, чисельними зергами та високорозвиненими протоссами — в далекій частині нашої галактики відомій як сектор Копрулу.
Blizzard Entertainment почала розробляти StarCraft ще у 1995 році, разом з командою розробників на чолі з Метценом і Фінні. Дебютний показ відбувся на E3 1996 року, де тоді ще використовувався модифікований гральний рушій Warcraft II. Blizzard також створили спеціальний відеовідділ для StarCraft, де розроблялися відеовставки, які є невід'ємною частиною сюжетної лінії. Велика частина оригінальної команди розробників для StarCraft повернулася до роботи і над доповненням Brood War, розробка якої почалася незабаром після виходу StarCraft. У 2001 році Nihilistic Software почала розробку StarCraft: Ghost, яка на відміну від попередніх ігор в режимі реального часу в цій серії, мала стати грою в жанрі стелс-екшн. Після трьох років розробки робота над грою була «відкладена на невизначений термін». Наступною грою серії стала StarCraft II: Wings of Liberty, розробка якої почалася в 2003 році. Гра була пізніше анонсована в травні 2007 року і була випущена в липні 2010 року. Потім було розроблено перше доповнення StarCraft II: Heart of the Swarm, яке було випущено в березні 2013 року. Друге доповнення StarCraft II, StarCraft II: Legacy of the Void, світ побачило в листопаді 2015 року.
Оригінальна гра і її доповнення отримали високі оцінки, як одні з еталонних ігор в режимі реального часу. Серія зібрала солідні продажі по всьому світу, особливо в Південній Кореї, де професійні гравці і команди беруть участь в телевізійних матчах та отримують спонсорську підтримку. До червня 2007 року StarCraft і Brood War продалися обсягом близько 10 мільйонів копій. Крім того, серія була нагороджена зіркою на Walk of Game в 2006 році і має чотири світові рекорди в книзі рекордів Гіннеса у номінаціях 2008 року. На 2017 рік франшиза включає в себе ряд ігор жанру стратегії в реальному часі, а також декілька романів, два оповідання в «Amazing Stories», настільну гру та інші ліцензовані товари, такі як колекційні фігурки та іграшки.
27 березня 2017 року Blizzard оголосила про випуск StarCraft: Remastered, оновленої версії оригінальної StarCraft, з новою графікою і переробленими діалогами та музикою.
Сюжет
StarCraft
Епізод I (Заклик до заколоту) Далеко від Землі, в частині космосу, відомій як сектор Копрулу, прикордонна колонія терранів Мар-Сара несподівано зазнала нападу комахоподібних істот зергів. Ці створіння виявилися здатними не лише ефективно знищувати терранів, а й заражати їх, перетворюючи на своїх маріонеток. Конфедерація, яка контролювала Мар-Сару і навколишні планети, наказала евакуювати гарнізон, залишивши колонію на розтерзання Рою зергів. Шериф Джим Рейнор об'єднав зусилля з групою повстанців під назвою «Сини Корхала», яку очолював амбітний і харизматичний Арктур Менгск, щоб дати відсіч прибульцям і врятувати мирних жителів. До Рейнора приєдналася спецпризначенець «привид» Сара Керріган, допомагаючи завадити Конфедерації приховати свої злочини. Також «Сини Корхала» змогли переконати пеерейти на свій бік генерала Дюка, якого врятували з оточення зергів. Хоча повстанці змогли евакуювати частину колоністів, планета була заражена зергами. Після цього її атакував флот високорозвинених протоссів, які досі спостерігали за сектором Копрулу, не втручаючись.
Після трагедії на Мар-Сарі «Сини Корхала» (в їх числі Рейнор, Менгск і Сара Керріган) прибули на планету Антигуа-Прайм. Джим і Сара швидко знайшли спільну мову, і в підсумку з прямолінійного шерифа і вбивці-телепата вийшов дуже ефективний тандем. Коли зерги вторглися на Антигуа-Прайм, Менгск запропонував використовувати розробки конфедератів в сфері псіонної проєкції, псі-випромінювачі, щоб з їх допомогою нацькувати агресивних прибульців на сили Конфедерації. Ця стратегія виявилася надзвичайно ефективною і в той же час аморальною.
Окрилені успіхом, «Сини Корхала» вирішили взяти штурмом столицю Конфедерації, планету Тарсоніс, використовуючи спрямованих туди зергів. Сара і Джим були проти того, щоб використовувати зергів як зброю, але переконати Менгска було неможливо. Основні сили зергів зазнали нападу протоссів, і Менгск наказав Керріган висадитися на планету з невеликим загоном і відбити атаку останніх, щоб потім «Сини Корхала» змогли розорити планету.
Хоча спогади Сари про цей інцидент були стерті, вона брала участь у вбивстві батька Менгска, коли ще служила в лавах «привидів» Конфедерації. Крім того, вона поставила під сумнів наказ Арктура, і це стало підставою недовіри їй. Коли оборона Тарсоніса, нарешті, була зламана силами зергів, Менгск порушив обіцянку забрати Керріган і покинув її на вірну смерть.
Розгніваний Рейнор покинув ряди «Синів Корхала» з групою вірних йому людей. Хоча їм і вдалося викрасти флагманський корабель «Гіперіон», позиції Менгска були сильні як ніколи. Він згуртував роздроблені залишки Конфедерації, утворив державу Домініон терранів і заснував у секторі Копрулу нову тиранію, прикриваючись встановленням справедливості.
Епізод II (Надрозум) Хоча Арктур Менгск був упевнений, що зерги покінчать з Сарою Керріган, прибульці виявилися набагато практичніші, ніж він міг припустити. Їх зацікавили псіонічні здібності «привида», і зерги Рою переправили її на покриту лавою планету Чар. Там вона зазнала метаморфози за велінням Надрозуму — керівного організму зергів. Керріган стала Королевою Клинків, першою зараженою істотою, яка зберегла свободу думки. Розум Керріган, що перебував в стані забуття, послав відчайдушний псіонний сигнал з проханням про допомогу, на який відгукнувся Рейнор. Джим, ще не оговтався після подій на Тарсонісі, відправився на Чар разом з групою «Рейдерів Рейнора» (колишніми бійцями «Синів Корхала»).
Але на поклик Керріган відгукнулися не тільки «Рейдери», а й сили протоссів, очолювані вершителем Тассадаром. Тассадар сподівався уникнути орбітального обстрілу зараженої зергами колонії Мар-Сара, але він не міг стати проти рішенням Конклаву — уряду протоссів. Очільники протоссів вважали, що з метою захисту від зергів можна не рахуватися з втратами терранів.
Псіонний сигнал Керріган також навів на Чар ще одну групу протоссів під командуванням прелата Зератула. Це були вихідці з секти темних тамплієрів, протоссів, що не прийняли вчення Кхала, і які з давніх-давен ворогували зі своїми одноплемінниками з касти кхалаїв. Однак на Чарі обидві групи протоссів діяли спільно, щоб узяти гору над зергами. «Рейдери Рейнора» спробували звільнити Керріган, але не встигли — вона покинула свій кокон і знищила сили протоссів і терранів.
Опинившись в пастці на поверхні Чару, сили Рейнора і Тассадара відвернули на себе увагу Керріган, тим самим давши Зератулу можливість вбити місцевий керівний організм — церебрала Зашжа, який поступався своїми можливостями в управлінні Роєм тільки Надрозуму. Але плоди цієї перемоги виявилися досить спірними — убивши Зашжа своєю псіонною атакою, Зератул мимоволі розкрив зергам відомості про місцезнаходження Айюру, рідної планети протоссів.
Зерги негайно почали вторгнення на Айюр, маючи намір знайти досконалу форму для своєї раси за рахунок поглинання протоссів і впровадження їх генів в генофонд Рою. Айюр наповнили полчища зергів, і сам Надрозум прибув на рідну планету наймогутнішої цивілізації сектора та окупував її.
Епізод III (Падіння) Перебуваючи на Айюрі, Конклав втратив зв'язок з експедиційними військами Тассадара. Члени ради негайно підвищили в званні молодого тамплієра на ім'я Артаніс, зробивши його вершителем, і той зайняв місце відсутнього Тассадара. Разом з союзними військами (в числі яких був претор Фенікс, великий воїн, який присвятив все своє життя ремеслу битви) Артаніс спробував відтіснити зергів, але особливих успіхів їм домогтися не вдалося.
Тассадару, який затримався на Чарі, вдалося встановити контакт з рідною планетою і передати надзвичайно важливу інформацію. Він встановив, що після смерті церебрала значна частина зергів вийде з-під контролю і розпадеться на окремі зграї. Захисники Айюру спробували знищити одного з церебралів, але зазнали невдачі, і Конклав звинуватив Тассадара в зраді, коли з'ясувалося, що він діяв в союзі з темними тамплієрами на Чарі. Фенікс і Артаніс вели відчайдушну боротьбу відразу в декількох провінціях Айюру, але зломити супротивника протоссам не вдалося. Фенікс пожертвував життям, намагаючись відбити напад зергів на провінцію Антіох.
Війська протоссів прибули до Тассадара на Чар, але замість того, щоб перегрупуватися і продовжити війну, вони розжалували і заарештували його. Хоча йому було наказано повернутися на Айюр, щоб постати перед судом, Тассадар поділився своїми спостереженнями з іншими протоссами. Він стверджував, що енергія порожнечі, якою опанували темні тамплієри, могла остаточно знищити церебралів. Він переконав Артаніса врятувати Зератула, якого взяли в оточення сили Домініону на Чарі. Тассадар також запропонував об'єднати сили з темними тамплієрами і разом завдати вирішального удару по церебралах на Айюрі. Артаніс відправився назад на Айюр разом зі своїми воїнами з касти кхалаїв і силами Зератула, але прибуття на планету ненависних темних тамплієрів в підсумку призвело до повстань і громадянської війні.
Вжахнувшись з цих подій, Тассадар намірився змістити Конклав, щоб війні з зергами ніщо не заважало, але в результаті здався, не бажаючи ставати причиною зайвого кровопролиття. Хоча Тассадара ув'язнили, Рейнор і Фенікс (останки якого помістили в бойову машину під назвою «Драгун») організували йому втечу, після чого колишній вершитель приступив до атаки на Надрозум. Дотримуючись вчення Зератула, Тассадар об'єднав і сфокусував енергію порожнечі темних тамплієрів і Кхали протоссів Айюру. Самогубна атака флагманського авіаносця Тассадара знищила Надрозум, але забрала і життя колишнього вершителя.
Starcraft: Brood War
Епізод IV (Протистояння) Хоча Рій зергів розпався після гибелі Надрозуму, вони не збиралися покидати Айюр. Неабияк пошарпані сили протоссів з Айюру відступили огорнену вічною пітьмою планету Шакурас, обитель темних тамплієрів. Там вони здійснили спробу об'єднати дві гілки своєї раси і залишити розбіжності в минулому. Матріарх Рашжагал, духовний лідер темних тамплієрів, радо зустріла побратимів, але це стало для біженців невеликою втіхою. Зерги не тільки панували на Айюрі — зграя церебрала Даггота вторглася на Шакурас.
Спільними зусиллями, протосси спробували очистити Шакурас від зергів, але їх було занадто мало. Однак раптово їм пообіцяла допомогти сама Королева Клинків, яка з'явилася в фортецю Рашжагал на Шакурасі, і запевнила протоссів, що Надрозум більше не керує нею. Керріган попросила протоссів допомогти їй знищити новий Надрозум, що з'явився на Чарі, а натомість пообіцяла разом з ними вигнати з планети зграю Даггота. Для цього їй знадобилися два кайдаринових кристала, якими можна було вивільнити енергію, акумульовану в храмі зел-нага, древньої раси, яку протосси колись шанували як богів.
Хоча Зератул, Фенікс і Артаніс не довіряли Королеві Клинків, Рашжагал підтримала її план, і війська цього крихкого союзу вирушили на пошуки кристалів. Об'єднана армія протоссів і зергів Керріган змогла вирвати один з кристалів з рук вчених Домініону, а другий відбити у зграй зергів, що оточили зростаючий на Чарі молодий Надрозум. Але поки основні сили перебували далеко від планети, суддя Алдаріс, який спочатку виступав проти альянсу з темними тамплієрами і зергами, запідозрив зраду Матріарха Рашжагал. Він виступив проти неї з легіоном вірних йому протоссів. Охоронці Рашжагал розбили його сили і взяли Алдаріса в полон, але варто було йому заговорити про свої підозри, як Керріган вбила його.