Задня мозкова артерія (ЗМА) — парні кровоносні судини, постачають кров до задніх відділів головного мозку — його потиличної частки. Вони беруть свій початок поблизу перетину задньої сполучної артерії й базилярної артерії і з'єднуються з іпсілатеральною середньою мозковою артерією (СМА) та внутрішньою сонною артерією задньою сполучною артерією (ЗСА).
Походження Розвиток ЗМА в мозку плоду проходить порівняно пізно, й виникає злиття декількох ембріональних судин в районі каудального кінця ЗСА, яка постачає кров'ю середній мозок і проміжний мозок плоду. ЗМА починається як продовження ЗСА у плода тільки з 10-30 % плодів.
Структура Гілки задньої мозкової артерії поділяються на дві групи, гангліонарну (центральну) й кортикальну (периферичну):
Центральні гілки Таламоперфорантні, таламогенікулярні (зоровобугорноколінчасті) або задньо-медіальні гангліонарні гілки: група дрібних артерій, які стартують від початку задньої мозкової артерії: ці, з аналогічними гілочками від задніх сполучних, проходять крізь задню продірявлену речовину, і кровопостачають медіальну поверхню таламуса й стінки третього шлуночка. Ніжкові перфорантні або задньо-бічні гангліонарні гілки: дрібні артерії, які починаються від задньої мозкової артерії після того, як вона повертається до ніжки мозку; вони кровопостачають значну частину таламуса.
Задні (хоріоідальні) гілки (іноді називають єдиною — задньою хоріоідальною артерією) Не плутати з передньою хоріоідальною артерією Медіальні задні хоріоідальні гілки: відходять допереду від спленіуму (задньої частини мозолистого тіла) і кровопостачають судинний шар () третього шлуночка і його судинне сплетення (). Латеральні задні хоріоідальні гілки: невеликі гілки до 'ніжки мозку, склепіння мозку, таламуса, хвостатого ядра і судинного сплетення латерального шлуночка.Атлас анатомії Франка Неттера (Atlas of Human Anatomy, Frank Netter)
Кіркові гілки
Передня скронева, кровопостачає передню частину парагіпокампальної звивини й передню частину веретеноподібної звивини Задня скронева, веретеноподібну і нижню скроневу звивини Бічні потиличні, розгалужуються на передню, середню й задню нижні скроневі артерії Медіальна потилична, дає такі гілки: Шпорну, до клина () і язичкової звивини та задньої частини опуклої поверхні потиличної частки Тім'яно-потиличну, до клина та передклиння () Пластинчаста, або задня навколомозолиста гілка, іноді анастомозує (з'єднується) з передньою мозковою артерією (ПМА)
Клінічне значення
Інсульт Контралатеральна втрата больових і температурних відчуттів. Дефекти поля зору (контралатеральна геміанопсія). Прозопагнозия з двосторонньою непрохідністю язичкової та веретеноподібної звивини. Верхній альтернуючий синдром (синдром Вебера) Іпсілатеральний дефіцит окорухового нерва, Контралатеральний дефіцит лицевого нерва (тільки нижня частина обличчя, верхня частина отримує двостороннюінервацію), блукаючого нерва і під'язикового нерва Синдром Горнера
Периферійні кіркові гілки Гомонімна геміанопсія (часто верхня квадрантна): Шпорна борозна або оптичний тракт поблизу. Двостороння гомонімна геміанопсія, кіркова сліпота, усвідомлення або заперечення сліпоти; тактильна агнозія, ахроматопія (колірна сліпота), нездатність побачити рух (до-і-від), нездатність сприймати об'єкти у центрі поля зору, апраксія очних рухів, неможливість порахувати або перерахувати об'єкти, ігнорування побаченого: двостороннє ураження потиличної частки з можливим залученнямтім'яної частки. Вербальна дислексія безаграфії, колірна аномія: ураження шпорної борозни й задньої частини мозолистого тіла на домінуючій стороні . Ураження пам'яті: пошкодження Гіпокампу з обох сторін або на домінантній стороні. Топографічна дезорієнтація і прозопагнозія: зазвичай з ураженням недоминантної сторони, шпорна, й язичкова звивина. Двостороння агнозія, гемінеглект: зорова кора домінуючої половини, контралатеральної півкулі. Неоформлені зорові галюцинації, педункулярний галюціноз, метаморфопсія (спотворення візуального об'єкта), телеопсія (уявне віддалення об'єкта), ілюзорне візуальне розширення, палінопсія (збереження зорового образу предмета після його зникнення з поля зору), спотворення обрисів, центральна світлобоязнь: Шпорна кора. Складні галюцинації: зазвичай недоминуюча півкуля.
Центральні (гангліонарні) гілки Таламічний синдром: втрата чутливості (всіх модальностей), спонтанний біль і дізестезія, хореоатетоз, інтенційний тремор, спазми рук, помірний геміпарез, контралатеральна геміанестезія: постеровентральні ядра таламуса; залучення сусіднього субталамічного ядра або його аферентних шляхів. «Таламоперфорантний синдром»: перехресна мозочкова атаксія з іпсилатеральним паралічем окорухового (ІІІ) нерва (синдром Клода): Дентатоталамічний шлях і ураження окорухового нерва. Синдром Вебера: параліч окорухового (ІІІ) нерва та контралатеральна геміплегія: ураження окорухового нерва й ніжки мозку. Контралатеральнагеміплегія: мозковий плодоніжки. Параліч або парез вертикального руху очей, косоокість, мляві зіничні реакції на світло, сильний міоз і птоз: Над'ядерні волокна окорухового нерва, інтерстиціальне ядро Кахаля, ядро Даркшевича і задня спайка. Контралатеральний ритмічний тремор, атаксія, інтенційний тремор; рубральний (червоноядерний тремор): Дентатоталамічний шлях.
См. також Вілізієве коло Передня мозкова артерія Середня мозкова артерія Мозковий кровообіг
Додаткові зображення
Посилання