Золтан Балог (; 7 січня 1958, Озд) — угорський реформатський єпископ; раніше — міністр другого та третього урядів Віктора Орбана.
Від 2006 року був депутатом Державних зборів Угорщини, від 2010 року — державним секретарем Міністерства державного управління та юстиції з питань соціальної інтеграції. У 2012—2018 роках очолював Міністерство людських ресурсів Угорщини, а в 2003—2021 роках був генеральним директором Фонду «За громадянську Угорщину», а згодом головою його опікунської ради.
25 січня 2021 року обійняв посаду єпископа Придунайського реформатського церковного округу Реформатської церкви Угорщини.
Від 17 лютого 2021 року протягом трьох років був духовним головою Синоду Реформатської церкви Угорщини. 16 лютого 2024 року через свою роль у справі про помилування Каталін Новак подав у відставку з посади духовного голови Синоду, однак зберіг єпископську посаду та керівництво Придунайським реформатським церковним округом.Balog Zoltán lemondott a zsinati elnöki posztról Telex, 16 лютого 2024.
Життєпис
Родина та навчання Дитинство провів у шахтарському селі Некежень у медьє Боршод-Абауй-Земплен, де його батько був реформатським пастором. Після закінчення початкової школи продовжив навчання в Дебреценському реформатському колегіумі. Посівши четверте місце у вікторині «Хто знає більше про Радянський Союз?», дістав змогу поїхати до Радянського Союзу, куди, за порадою батька, контрабандою провіз Біблії. Середню освіту здобув 1976 року в гімназії Дебреценського реформатського колегіуму.
У 1976—1977 роках працював токарем після виробничого навчання на Діошдьйорському машинобудівному заводі, а в 1979—1980 роках — доглядачем у Католицькому соціальному будинку в Госсугетені. Вивчати теологію почав у Дебреценській реформатській теологічній академії. 1983 року закінчив Будапештську реформатську теологічну академію (нині Реформатський університет імені Кароя Гаспара) за фахом реформатського пастора.
Пасторське служіння У 1983—1987 роках служив пастором у Маглоді та п'ятьох розсіяних громадах. Після цього два роки навчався в Тюбінгенському університеті. Восени 1989 року служив капеланом серед біженців із НДР. Від того самого року був помічником пастора Німецькомовної реформатської громади в Угорщині. У 1989—1991 роках викладав за сумісництвом у теологічній академії, а також був учителем релігії в реформатській гімназії Баар—Мадаш.
Був богословським радником Конференції європейських церков, у 1992—1998 роках — членом президії Європейського протестантського вільного університету. У 1993—1995 роках навчався в Боннському університеті; у 1993—1996 роках працював науковим співробітником Екуменічного інституту Боннського університету. Від 1996 року очолював «Протестантський форум». Того ж року його обрали пастором Німецькомовної реформатської громади в Угорщині. Через несумісність пасторського служіння з депутатським мандатом у 2006 — жовтні 2018 року він призупинив пасторську діяльність, зберігши духовний статус. Від 2000 року був членом опікунської ради Фонду «Бетесда» та виступав на богословських, церковно-політичних і суспільних конференціях. Видав шість праць, переважно присвячених релігійному життю. 2002 року на факультеті фізичного виховання і спортивних наук Університету Земмельвайса (нині Угорський університет фізичного виховання і спортивних наук) здобув диплом фахівця з психогігієни.
2018 року відійшов від політичної діяльності, за власними словами, щоб знову цілковито присвятити себе церковному служінню.
Улітку 2019 року реформатська церква категорично відкинула твердження у пресі, ніби її синод змінив правила заради Балога, а не задля усунення дискримінації пасторок і пасторів, які йдуть у відпустку з догляду за дитиною та одержують відповідні виплати. За повідомленням церкви, попри політичну кар'єру Балог відповідав і попередній вимозі, чинній до зміни правил: єпископом могла стати лише особа, яка мала «щонайменше 10 років безперервного самостійного пасторського служіння».
Єпископське служіння 5 листопада 2020 року Балога обрали єпископом Придунайського реформатського церковного округу ().
25 січня 2021 року під час вступу на посаду він офіційно перебрав єпископське служіння від попередника Богарді Сабо Іштвана, який очолював церковний округ протягом 18 років. Після складання присяги найнагальнішим своїм завданням назвав зміцнення громад. Різницю між своїм попереднім служінням міністром і майбутнім єпископським служінням він окреслив так:
«У церкві ми не любимо в ім'я якоїсь політичної коректності замовчувати або перепаковувати те, що визнали істиною. Вірність реформатській і біблійній спадщині вимагає якнайбільшої щирості».
Єпископське посвячення Балога відбулося 24 травня 2021 року в Надькереші, медьє Пешт. «Не ви належите мені, а я належу вам», — наголосив він у вступній промові.
Між цими двома подіями, 17 лютого 2021 року, новообраний Синод Реформатської церкви Угорщини в оновленому складі обирав нового духовного та світського голів. На посаду духовного голови висунулися Балог і Фекете Карой, єпископ Затиського реформатського церковного округу. Із 97 дійсних голосів Фекете Карой отримав 33, а Золтан Балог — 64, тож Балога обрали духовним головою Синоду Реформатської церкви Угорщини.
Роль у справі про президентське помилування 16 лютого 2024 року на засіданні Синоду Золтан Балог визнав, що у справі про президентське помилування, надане Каталін Новак, хоча сам не подавав прохання про помилування, як радник підтримав його; він визнав свою помилку й відповідальність. Унаслідок цього Балог подав у відставку з посади духовного голови Синоду Реформатської церкви Угорщини, однак зберіг посаду єпископа й керівництво Придунайським реформатським церковним округом.
Його рішення спричинило суперечки всередині реформатської церкви. Кілька членів і керівників церкви, зокрема єпископ Затиського реформатського церковного округу Фекете Карой, неодноразово критикували Балога, вважаючи, що наслідки його особистої відповідальності довелося нести всій церкві, а справа про помилування позначилася і на ставленні до реформатської церкви.Balog maradása ellenszenvet váltott ki a református egyházon belül, de a történetnek még nincs vége Telex, 15 лютого 2024. Балог натомість просив громадськість і членів церкви відрізняти допущені ним помилки від політичних тлумачень і наслідків, які, на його думку, згодом пов'язали зі справою. Навесні 2024 року кілька реформатських пасторів і членів церкви у заяві закликали його піти у відставку також із посади єпископа. У зв'язку зі справою про помилування Балог заявив щодо Віктора Орбана, що прем'єр-міністр «дозволив йому діяти на власний розсуд».
Політична діяльність
Депутат парламенту У 1990—1993 роках був експертом парламентської фракції партії «Фідес». За часів першого уряду Орбана працював головним радником прем'єр-міністра в Канцелярії прем'єр-міністра, а в 2002—2003 роках очолював відділ суспільної політики в Канцелярії президента республіки. Від 2003 року був генеральним директором Фонду «За громадянську Угорщину», а згодом головою його опікунської ради; з цієї посади пішов 31 січня 2021 року. Був депутатом Державних зборів Угорщини, у 2006—2010 роках очолював Комітет з прав людини, меншин, громадських і релігійних справ. Від 2009 року — голова Асоціації угорської громадянської співпраці.
Міністр Від 2010 року був державним секретарем Міністерства державного управління та юстиції з питань соціальної інтеграції, а від 14 травня 2012 року протягом шести років — міністром Міністерства людських ресурсів Угорщини. У межах перебудови системи державної освіти 31 серпня 2012 року заснував Центр Клебельсберга. За його пропозицією уряд ухвалив рішення про доплату до доходів пасторів у сільській місцевості; за його ініціативою Страсна п'ятниця знову стала неробочим днем.
Від 2012 року був членом угорського Меморіального комітету Рауля Валленберга.
2014 року в інтерв'ю радіо Kossuth заявив, що «з Угорщини депортації ромів не відбувалися, угорських ромів вивозили з Австрії». Через дев'ять місяців він публічно перепросив за цю заяву.
Був головою Меморіального комітету сторіччя Першої світової війни.
Зв'язки з Україною У червні 2015 року, коли Балог очолював Міністерство людських ресурсів Угорщини, Угорщина спрямувала Західній Україні гуманітарну допомогу на 100 мільйонів форинтів (приблизно 324 тисячі євро). Балог заявив, що допомога, зібрана вісьмома благодійними організаціями, призначалася не лише етнічним угорцям поблизу кордону, а й українцям; до вантажу входили харчі, медичне обладнання та засоби гігієни.
У жовтні 2015 року Балог був патроном перших від часу встановлення українсько-угорських дипломатичних відносин Днів українського кіно в Угорщині, організованих Посольством України в Угорщині за участю українських державних і культурних установ.
2017 року Балог був одним із представників угорського уряду в переговорах з Україною щодо мовної статті нового закону «Про освіту». 19 жовтня в Києві він зустрівся з міністеркою освіти і науки України Лілією Гриневич; сторони домовилися спільно напрацьовувати документи щодо втілення статті 7 закону та проводити консультації з представниками угорської меншини. Після переговорів Балог заявляв, що поважає вимогу України щодо знання громадянами державної мови, водночас наполягаючи на консультаціях з угорською меншиною.
Родина Одружений, має п'ятьох дітей і дев'ятьох онуків. З першою дружиною розлучився 1989 року; друга дружина — Юдіт Ревес. Із п'ятьох дітей має чотирьох дочок — Анну, Вероніку, Елеонору та Реку — і сина Адама.
Його батько, Золтан Балог, був реформатським пастором і секретарем-організатором медьє Боршод Угорського демократичного союзу молоді.
Мати, Маргіт Таполяї-Балог, надала приміщення Реформатській місії допомоги людям з алкогольною залежністю (RIM) під час її заснування 1981 року. Від 1985 року батько працював у Будапешті штатним пастором і очолював RIM. Разом із дружиною він понад два десятиліття, до своєї смерті, працював у місії, допомагаючи людям із залежностями.
Висловлювання «Багато чого ми робимо неправильно, але ті, хто молиться, просять всемогутнього Бога, Спасителя, виправити це, дати добру пораду, щоб справи йшли в правильному напрямку», — сказав 4 серпня 2016 року на завершальному богослужінні IV Всесвітньої зустрічі угорських баптистів у Дебрецені. «Для мене лібералізм — не лайка, однак я стою на ґрунті libertas Christi». «Хоча я засуджую всі форми расизму й тих, хто поширює такі погляди, ми не можемо відмовитися від зневірених людей, яких вводять в оману».
Нагороди та відзнаки Ініціатор відбудови німецькомовної протестантської церкви на вулиці Hold у Будапешті; 2003 року проєкт отримав Архітектурну премію за якість у категорії «реабілітація». Премія Pro Ecclesia (2000, Орадя). У жовтні 2011 року нагороджений Медаллю за заслуги Президента Республіки. Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» із зіркою та плечовою стрічкою за внесок у німецько-угорські відносини та діяльність у сфері захисту меншин і прав людини (2013). Командорський хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польща» (2018). Премія Святого Георгія (2018). Почесний громадянин Маглода (2018). Премія Ласло Текеша (2019). Командорський хрест із зіркою Угорського ордена Заслуг (2020).
Праці «Álljatok meg a hitben!». Pohárcsere után. Bizonyságtétel a keresztyén életről; Református Zsinati Iroda, Будапешт, 1985. Mitarbeiter des Zeitgeistes? Die Auseinandersetzung über die Zeitgemä♯heit als Kriterium kirchlichen Handelns und die Kriterien theologischer Entscheidungen in der Reformierten Kirche Ungarns, 1967—1992. Eine Dokumentation; ред. Gerhard Sauter; Lang, Франкфурт, 1997 (Beiträge zur theologischen Urteilsbildung). Mélység és magasság. Balog Zoltánnal beszélget Halász Zsuzsa; Kairosz, Будапешт, 2006 (Miért hiszek?). Mert tiéd az ország I. Balog Zoltán válogatott igehirdetései; ред. Révész Judit, Bíró Éva; Barankovics Alapítvány, Будапешт, 2017.