Браян Роберт Макбрайд (, 19 червня 1972) — колишній американський футболіст, який грав на позиції форварда за «Коламбус Крю», «Фулгем» і «Чикаго Файр» і став п'ятим бомбардиром в історії національної збірної США. Протягом більшої частини своєї кар'єри він грав у Європі, зокрема за «Фулгем» в англійській Прем'єр-Лізі.
Протягом його часу виступів в Лондоні, Макбрайд став улюбленцем уболівальників , а також капітаном команди; покинувши клуб, «Фулгем» перейменував спорт-бар на «Крейвен Коттедж» на його честь.
Початок кар'єри
Середня школа і коледж Народився Макбрайд у місті Арлінгтон-Гайтс, Іллінойс, грав у футбол у команді Buffalo Grove High School, під керівництвом тренера Джона Ерфорта. За свої чотири роки в середній школі, він забив 80 голів, незважаючи на те, що частину виступів провів на позиції захисника. У регіональному фіналі проти Stevenson High School в останньому сезоні, Макбрайд зіграв на позиції воротаря, відбивши чотири з восьми пенальті.
Макбрайд зробив блискучу кар'єру в університеті Сент-Луїса, який закінчив у 1993 році. За його чотири сезони в університетській команді він зіграв у 89 матчах, в яких забив 72 голи і зробив 40 асистів. Крім того 1993 року Макбрайд потрапив до символічної збірної чемпіонату , а також був названий найціннішим гравцем у Great Midwest Conference протягом трьох років підряд. Після такої універсальний гравець у своїй любительської кар'єри, Макбрайд вирішив стати нападником на професійному рівні.
Клубна кар'єра Мілвокі Ремпейдж Макбрайд недовго грав у нижчій лізі за клуб «Мілвокі Ремпейдж», де у 18 матчах він забив 17 м'ячів і зробив ще 18 асистів.
Вольфсбург У 1994 році Макбрайд покинув Сполучені Штати і відправився до Німеччини. В той час «Вольфсбург» грав у Німеччині другому дивізіоні Німеччини і клуб надав можливість кільком молодим американським гравцям грати у футбол в Європі за їх клуб. Серед них був Чед Дірінг, Клаудіо Рейна і Майк Лаппер, а також Макбрайд. Браян намагався закріпитись у складі «вовків», проте виходив на поле нерегулярно. Проте, один з його двох голів допомогли перемогти з рахунком 2:1 перемогу над дубль мюнхенської «Баварії» в чвертьфіналі Кубка Німеччини. В підсумку «Вольфсбург» дійшов аж до фіналу турніру, в якому Макбрайд, щоправда, так і не зіграв.
Наприкінці сезону Макбрайд отримав звільнення від «Вольфсбурга» і коли МЛС був створений, вирішив повернутися грати до Сполучених Штатів.
Коламбус Крю Макбрайд повернувся в Америку в 1996 році для першого сезону в Major League Soccer. Там Браян провів вісім років з «Коламбус Крю», забивши за цей час 62 голи та віддавши 45 результативних передач в 161 матчі Ліги. У 2005 році він отримав нагороду MLS All-Time Best XI як одному з одинадцяти найкращих гравців Ліги за всю історію.
Оренди Граючи за Коламбус в МЛС, Макбрайд двічі віддавався в оренду до клубів Англії. Вперше перейшов до Туманного Альбіону в 2000 році, коли грав за «Престон Норт-Енд», який очолював Девід Моєс. Коли оренда підійшла до кінця, «Престон» намагався придбати його контракт у МЛС за $1,8 млн, але МЛС відкинуло пропозицію, вважаючи що Макбрайд коштує в два рази більше цієї суми.
Два роки потому клуб Прем'єр-Ліги «Евертон» мав низькі ігрові результати. Девід Моєс, який уже був тренером «ірисок», згадав про Макбрайда, з яким працював у «Престоні» і вирішив знову запросити форварда. Протягом трьох місяців з клубом американець забив чотири голи у восьми матчах, включаючи перший матч за клуб проти «Тоттенхем Готспур» (3:4). Швидко потоваришував з такими гравцями, як Леон Осман і Річард Райт. «Евертон», на відміну від «Престона», просто прагнули продовжити термін оренди Макбрайда, але МЛС і цього разу не погодилась.
Фулгем
У січні 2004 року клуб англійської Прем'єр-Ліги «Фулгем» купив Макбрайда у МЛС за $1,5 мільйона. Він зіграв 18 матчів у другій половині сезону 2003/04, забивши в цілому п'ять м'ячів. Його бомбардирський ритм залишився стабільним протягом наступних двох сезонів. У сезоні 2004/05 він зіграв 31 матч чемпіонату і шість ігор кубку, забивши шість голів у лізі й три голи в кубку. У 2005/06, він зіграв 38 ігор у чемпіонаті та один кубковий матч, забивши 10 голів у чемпіонаті й один у кубку.
Оригінальний контракт американця з «Фулгемом» тривав лише до кінця сезону 2005/06, однак 10 березня 2006 року він продовжив його на один рік. 2 лютого 2007, він підписав ще одне продовження на один рік, залишившись в команді до кінця сезону 2007/08 років.
Макбрайд став найкращим бомбардиром «Фулгема» у сезоні 2006/07 з дванадцятьма голами, а у серпні 2007 року він отримав у клубі капітанську пов'язку.
Проте забиваючи перший гол у домашньому матчі проти «Мідлсбро» 18 серпня 2007, Макбрайд вивихнув собі коліно, через що змушений був тривалий час лікуватись, поки не повернувся на поле в товариському матчі проти «Кардіфф Сіті» в кінці січня 2008 року і знову зіграв у Прем'єр-Лізі, вийшовши на заміну в матчі проти «Астон Вілли» 3 лютого 2008 року. Макбрайд забив свій перший гол після травми у ворота «Евертона» (1:0) на «Крейвен Коттедж» 16 березня 2008 року. Після цього головний тренер «дачників» Кріс Коулмен прокоментував, що це така ганьба, що Макбрайд не був «виявлений» раніше і не зіграв більше часу в Англії.
Забивши дванадцять м'ячів в сезоні 2006/07, який допоміг «Фулгему» зберегти місце в Прем'єр-Лізі, 14 травня 2007 року, Макбрайд отримав премію найкращому гравцю року в клубі. Він виграв її знов у 2008 році, і став такою популярною фігурою, що клуб перейменував бар на «Крейвен Котедж» на «Макбрайд» в червні 2009 року.
28 травня 2008 року Макбрайд оголосив, що він залишає «Фулгем», щоб повернутися в Сполучені Штати і грати в МЛС.
Чикаго Файр
Після закінчення його контракту з англійцями, Макбрайд вирішив повернутися в Сполучені Штати, щоб завершити свою кар'єру в MLS. Він висловив бажання грати за Чикаго, його рідному місті.
16 серпня 2008 року він дебютував за новий клуб, вийшовши на заміну у другому таймі проти «Ді Сі Юнайтед». Макбрайд забив свій перший гол у ворота «Х'юстон Динамо», а в плей-оф Східної конференції вперше Браян відзначився у грі проти «Коламбус Крю», його колишнього клубу. Однак, Чикаго програв гру 2:1 і не вийшов у фінал плей-оф.
Макбрайд забив дев'ять м'ячів в сезоні 2009 року, в тому числі два голи у трьох матчах Північноамериканської суперліги.
3 вересня 2010 року Макбрайд оголосив про завершення ігрової кар'єри після закінчення сезону 2010 року. Макбрайд забив свій 80-й гол у МЛС під час останнього матчу, перш ніж був замінений під овації.
Вемблі У червні 2012 року, він був одним з декількох колишніх професійних гравців, які погодилися приєднатися до англійського напівпрофесійного клубу «Вемблі», щоб зіграти на Кубок у новому сезоні. Макбрайд разом з іншими колишніми зірками, такими як Рей Парлор, Мартін Кіоун, Клаудіо Каніджа, Хайме Морено, Денні Дікйо і Грем Ле Со, плюс Девід Сімен (як тренер воротарів) і колишній тренер збірної Англії Террі Венейблз (як технічний консультант) повернулись до ігрової кар'єри, щоб зіграти за «Вемблі». Вони були вибиті в переграванні за «Аксбріджем» після перемоги над «Лангфордом» в попередньому раунді.
Міжнародна кар'єра Макбрайд був важливим гравцем для національної збірної США, зігравши 96 матчів і забивши 30 голів. Він дебютував у національній збірній в 1993 році, хоча і не потрапив у заявку на чемпіонат світу 1994 року.
Натомість він був гравцем американської збірної, яка грала в на чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років. При цьому Браян забивав голи у 1998 і 2002 роках, ставши першим американським гравцем, який забив у двох чемпіонатах світу. Згодом Лендон Донован повторив його рекорд, а Клінт Демпсі взагалі його побив, забивши на трьох чемпіонатах поспіль (2006, 2010 і 2014).
2 травня 200, Макбрайд був включений у заявку на свій третій поспіль чемпіонат світу. На турнірі в Німеччині Макбрайд був сильно закривавлений в матчі групового етапу проти Італії після того, як отримав ліктем в обличчя від Даніеле Де Россі. Американцю наклали три шви. Як покарання Де Россі був відсторонений на чотири матчі і оштрафований на CHF 10,000. Після закінчення турніру, Макбрайд оголосив про свій відхід зі збірної 26 липня 2006 року.
У 2008 році Макбрайд ненадовго повернувся до збірної, після того як був названий як один з трьох «дорослих» гравців олімпійської збірної США на Олімпіаді в Пекіні у 2008 році і був у статусі капітана збірної США, яка дійшла до чвертьфіналу турніру.
Коучинг Макбрайд створив власну футбольну Академію (Brian McBride Soccer Academy), яка базується у місті Лейк-Цюрих, штат Іллінойс.
Статистика Клуб Чемпіонат Кубок Кубок ліги Міжнародні Всього Сезон Клуб Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Німеччина ЧемпіонатКубок Німеччини Інше Європа Всього1994–95«Вольфсбург»Друга Бундесліга182000000182 США ЧемпіонатВідкритий кубок Кубок ліги Північна Америка Всього1996«Коламбус Крю»Major League Soccer28170032003119199713600410017719982410325400321619992552250003272000186100000196 Англія ЧемпіонатКубок АнгліїКубок ліги Європа Всього2000–01«Престон Норт-Енд»Перший дивізіон9100000091 США ЧемпіонатВідкритий кубок Кубок ліги Північна Америка Всього2001«Коламбус Крю»Major League Soccer1512000001712002145425200239 Англія ЧемпіонатКубок АнгліїКубок ліги Європа Всього2002–03«Евертон»Прем'єр-ліга8400000084 США ЧемпіонатВідкритий кубок Кубок ліги Північна Америка Всього2003«Коламбус Крю»Major League Soccer24120000002412 Англія ЧемпіонатКубок АнгліїКубок ліги Європа Всього2003–04«Фулгем»Прем'єр-ліга1643100001952004–053162043003792005–06381000110039112006–0738943000042122007–08174000000174 США ЧемпіонатВідкритий кубок Кубок ліги Північна Америка Всього2008«Чикаго Файр»Major League Soccer11500310014620092270030002572010266100000276 Всього Німеччина182000000182 США2208013628100026196 Англія1573894540017141Загалом3951202210331400450144
Голи за збірну # Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір 1 3 листопада 1996 Вашингтон 2–0 2–0 Кваліфікація до ЧС-1998 2 14 грудня 1996 Пало-Альто 1–0 2–1 Кваліфікація до ЧС-1998 3 16 листопада 1997 Фоксборо 1–0 4–2 Кваліфікація до ЧС-1998 4 2–0 5 22 квітня 1998 Відень, Австрія 2–0 3–0 Товариський матч 6 21 червня 1998 Ліон, Франція 1–2 1–2 ЧС-1998 7 11 березня 1999 Лос-Анджелес 2–0 3–1 1999 U.S. Cup 8 24 липня 1999 Гвадалахара, Мексика 1–0 2–1 Кубок конфедерацій 1999 9 3 серпня 1999 Guadalajara, Mexico 2–0 2–0 Кубок конфедерацій 1999 10 19 лютого 2000 Маямі 1–0 2–2(1-2PK) Золотий кубок КОНКАКАФ 2000 11 11 червня 2000 Східний Рутерфорд 1–0 3–0 2000 U.S. Cup 12 16 серпня 2000 Фоксборо 2–0 7–0 Кваліфікація до ЧС-2002 13 3 вересня 2000 Східний Рутерфорд 1–0 1–0 Кваліфікація до ЧС-2002 14 27 січня 2001 Окленд 1–0 2–1 Товариський матч 15 21 січня 2002 Пасадена 1–0 1–0 Золотий кубок КОНКАКАФ 2002 16 27 січня 2002 Пасадена 1–0 4–0 Золотий кубок КОНКАКАФ 2002 17 2–0 18 3–0 19 5 червня 2002 Сувон, Південна Корея 3–0 3–2 ЧС-2002 20 17 червня 2002 Чонджу, Південна Корея 1–0 2–0 ЧС-2002 21 12 червня 2003 Фоксборо 2–0 2–0 Золотий кубок КОНКАКАФ 2003 22 14 червня 2003 Фоксборо 1–0 2–0 Золотий кубок КОНКАКАФ 2003 23 2–0 24 14 червня 2003 Фоксборо 1–0 4–0 Товариський матч 25 2–0 26 9 жовтня 2004 Сан-Сальвадор, Сальвадор 1–0 2–0 Кваліфікація до ЧС-2006 27 4 червня 2005 Солт-Лейк-Сіті 3–0 3–0 Кваліфікація до ЧС-2006 28 8 липня 2005 Панама-Сіті, Панама 3–0 3–0 Кваліфікація до ЧС-2006 29 17 серпня 2005 Чикаго 1–0 1–0 Кваліфікація до ЧС-2006 30 28 травня 2006 Іст-Гарфорд 1–0 1–0 Товариський матч
Досягнення Командні США Переможець Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002 Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1998 Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003 Коламбус Крю Відкритий Кубок США: 2002 Фулгем Гравець року у клубі: 2005 2006,
Індивідуальні Найцінніший гравець Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002 Золотий бутс Золотого кубка КОНКАКАФ: 2002 MLS All-Time Best XI: 2005 Чикаго Файр Team MVP: 2009 Чикаго Файр Team Golden Boot: 2009 MLS Fair Play Award: 2003 Найкращий гол року в MLS: 1998 Американська футбола Зала слави: 2014
Примітки