Двейн Ентоні Де Розаріо (; 15 травня 1978, Скарборо, Онтаріо, Канада) — колишній канадський футболіст, який виступав на позиції атакувального півзахисника. З 1998 по 2015 рік грав за збірну Канади, є найкращим бомбардиром в її історії. Чотириразовий володар титулу гравця року в Канаді. 10 травня 2015 року оголосив про завершення футбольної кар'єри.
Ранні роки Де Розаріо — син гаянських іммігрантів, що переїхали в Канаду в 1970-х роках. У віці трьох років Двейн почав грати за дитячий склад клубу з рідного міста «Скарборо Бліззард». У 1985 році батьки віддали Двейна і його двох братів у літній табір Святої Марії Горетті. За словами самого футболіста, перебування у таборі справило на нього значний вплив: він навчився працювати в групі, що допомогло йому як у професійній кар'єрі, так і в особистому житті, а багато методик табірного виховання Де Розаріо використовав у роботі з вихованцями футбольних академій.
У 1994 році Де Розаріо сів на сувору веганську дієту, наслідуючи приклад старшого брата, який став веганом п'ятьма роками раніше, однак, Двейн почав їсти рибу через 10 років.
Де Розаріо отримав освіту в Університетському Інституті Вінстона Черчілля в Скарборо.
Клубна кар'єра
Початок кар'єри Де Розаріо почав свою спортивну кар'єру в 1997 році у віці 18 років, підписавши контракт з «Торонто Лінкс» з А-Ліги, де грав його майбутній товариш по збірній Канади Пол Сталтері. В середині сезону, проте, Де Розаріо вирішив змінити клуб, підписавши контракт з німецькою командою «Цвікау». У Німеччині він виступав у Другій Бундеслізі сезону 1997/98, за підсумками якого команда посіла передостаннє місце в турнірній таблиці і була понижена в класі.
Після одного сезону з «Цвіккау» Де Розаріо вирішив повернутися в Північну Америку, підписавши контракт з «Річмонд Кікерз» у 1999 році. Після сезону 1999 року, в якому він забив два голи і зробив п'ять передач, Де Розаріо значно додав у 2000 році, забивши 15 голів і віддавши п'ять результативних передач, у той час як його команда здобула 20 перемог у сезоні, програвши лише одного разу.
«Сан-Хосе Ерсквейкс»
У наступному сезоні, коли канадець Френк Єллоп був призначений головним тренером «Сан-Хосе Ерсквейкс», Де Розаріо був одним з його перших придбань. Де Розаріо виправдав надії Єллопа, забивши п'ять голів і зробивши чотири передачі, хоча і зіграв тільки 1072 хвилини за «Ерсквейкс» у 2001 році. Це зіграло важливу роль, оскільки команда виграла Кубок MLS, а він забив золотий гол у фіналі і був названий найкращим гравцем Кубка MLS. Де Розаріо виступав з таким самим успіхом у 2002 році, записавши в актив чотири голи і вісім передач за 1637 хвилин, хоча «Ерсквейкс» не змогли повторити минулорічний успіх. У 2003 році Де Розаріо не виходив на поле протягом більшої частини сезону, але йому все ж вдалося гідно закінчити сезон, він забив чотири голи і віддав три результативні передачі за всього 684 хвилини і допоміг привести команду до другого Кубка MLS. Де Розаріо зіграв 1211 хвилин у 2004 році, забивши п'ять голів (в тому числі найкращий гол року MLS в матчі з «Ді Сі Юнайтед» 7 серпня) і зробивши три гольові передачі.
У грудні 2004 року Двейн отримав пропозицію перейти в англійський «Ноттінгем Форест», але він не підписав контракт з командою.
У 2005 році після переходу Лендона Донована Де Розаріо перемістився в центр поля, ставши кращим асистентом MLS з 13 передачами, також він забив дев'ять голів, в тому числі у 2005 році один з його голів знову був визнаний найкращим в сезоні MLS — він єдиний гравець, який коли-небудь здійснював це протягом двох років поспіль — потужний штрафний удар у останньому матчі регулярного сезону проти «Лос-Анджелес Гелаксі» 15 жовтня. Він увійшов у символічну збірну MLS.
«Х'юстон Динамо»
У зв'язку з невдачею «Сан-Хосе» у досягненні угоди щодо стадіону з AEG Де Розаріо разом з кількома товаришами по команді переїхав у Х'юстон перед сезоном 2006 року. У 2006 році в матчі за команду всіх зірок MLS в Чикаго Де Розаріо забив єдиний гол на 70-й хвилині, принісши перемогу з мінімальним рахунком над «Челсі», такі дружні матчі стали регулярними для лондонського клубу перед початком сезону. Де Розаріо був одним з чотирьох футболістів команди MLS, які відіграли весь матч.
Де Розаріо разом з «Х'юстон Динамо» виграв у 2006 році Кубок MLS, перемігши у фіналі «Нью-Інгленд Революшн» 12 листопада 2006 року. «Динамо» виграло в серії пенальті, Де Розаріо успішно реалізував свій удар. Де Розаріо підписав контракт з «Динамо» до 2010 року, де він, як повідомляється, отримував 325 000 доларів в рік. Пізніше він перейшов у «Торонто» до завершення його контракту.
В наступному році Де Розаріо з «Динамо» повторили успіх, вигравши у 2007 році Кубок MLS, знову перевершивши у фіналі «Нью-Інгленд», але вже в основний час (2:1). Де Розаріо був визнаний найкращим гравцем Кубка MLS, він став першим футболістом, якому вдалося виграти цю нагороду двічі.
У 2007 році Де Розаріо знову зіграв товариський матч у складі зірок MLS, суперником був шотландський «Селтік». На 36-й хвилині він віддав гольову передачу на Хуана Пабло Анхеля, перед завершенням першого тайму «Селтік» пропустив другий гол від Хуана Тохи. Де Розаріо був замінений на 65-й хвилині на Крістіана Гомеса, у другому таймі рахунок не змінювався.
Де Розаріо зіграв свій третій матч за команду всіх зірок MLS у 2008 році в його рідній країні, гра відбулася в Торонто. Він вийшов на заміну на 59-й хвилині, а через десять хвилин забив вирішальний гол, реалізувавши пенальті, чим приніс перемогу своїй команді з рахунком 3:2 над «Вест Гем Юнайтед».
«Торонто»
Де Розаріо був проданий в «Торонто» 12 грудня 2008 року в обмін на Джуліуса Джеймса з доплатою, в процесі трансферу мали місце спекуляції на тому, що Де Розаріо буде грати на батьківщиніЗірка MLS і Х'юстона висловив бажання грати за місцеву команду (англ.). Він дебютував за «Торонто» в суботу 21 березня у матчі проти «Спортінг Канзас-Сіті» (3:2). Де Розаріо забив свій перший гол за «Торонто» ударом головою у ворота «Далласа» на стадіоні BMO, матч закінчився нічиєю 1:1.
Де Розаріо через травму литкового м'яза, отриману 31 січня 2010 року в матчі проти Ямайки, як і очікувалося, пропустив перші кілька тижнів занять у тренувальному таборі в Торонто, і повернувся в гру, почавши з перемоги з мінімальним рахунком в передсезонному матчі «Торонто» проти команди Південно-Флоридського університету.
8 квітня 2010 року Де Розаріо отримав капітанську пов'язку «Торонто», ставши другим капітаном в історії клубу після завершення кар'єри Джима Бреннана. Два дні потому Де Розаріо забив свій перший гол у сезоні 2010 року, гол престижу в матчі з «Нью-Інгленд Революшн», гра закінчилась з рахунком 4:1.
15 квітня 2010 року Де Розаріо зробив дубль у домашньому матчі, принісши перемогу з рахунком 2:1 над «Філадельфія Юніон», включаючи пенальті на 81-й хвилині. У своїй наступній грі проти «Колорадо Репідз» Де Розаріо забив свій четвертий гол у сезоні, і що більш важливо, став найкращим бомбардиром регулярного сезону в історії «Торонто». Де Розаріо знову вразив ворота суперника 25 квітня в домашньому матчі проти «Сіетл Саундерз», забивши перший гол, який став для нього п'ятим в сезоні, гра закінчилася з рахунком 2:0 на користь господарів. До того, як Вайт О'Браян забив свій другий гол за «Торонто», Де Розаріо був автором всіх голів команди в сезоні. Завдяки такій результативності він був нагороджений титулом гравця тижня MLS за п'ятий тур. Де Розаріо був удостоєний звання гравця тижня у десятому турі сезону MLS за дубль в матчі проти своєї колишньої команди «Сан-Хосе». Він забив другий і третій гол, принісши перемогу «Торонто» з рахунком 3:1.
Де Розаріо провів успішний сезон 2010 року в Торонто, кульмінацією якого стала гра за команду всіх зірок MLS, де він забив гол перед фінальним свистком, а його команда програла з рахунком 5:2 «Манчестер Юнайтед».
3 серпня 2010 року Де Розаріо зрівняв рахунок у матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів КОНКАКАФ з «Мотагуа», через п'ять хвилин клуб з Гондурасу знову вийшов уперед, однак, «Торонто» зусиллями Чедда Барретта зрівняв рахунок вдруге. «Торонто» в кінцевому підсумку виграв з рахунком 3:2 за сумою двох матчів.
28 грудня Де Розаріо вів переговори з клубом шотландської Прем'єр-ліги «Селтіком», за ініціативи тренера Ніла Леннона. Двейн і «Селтік» клопотали про короткострокову орендну угоди до початку сезону MLS в березні, однак, новий тренер «Торонто», Арон Вінтер, відмовився від подальших переговорів.
Двейн забив перший гол «Торонто» в сезоні 2011 року 19 березня, матч закінчився поразкою з рахунком 4:2 в Ванкувері, це був перший повністю канадський матч ліги. Його гол, забитий на 20-й хвилині також став восьмитисячним голом в історії MLS.
Повернення в США 1 квітня 2011 року Де Розаріо придбав «Нью-Йорк Ред Буллз» в обмін на півзахисника Тоні Чані і захисника Денлея Бормана. Двейн забив свій перший гол у Нью-Йорку з пенальті у ворота «Чівас США», в тому матчі він зробив дубль, але його старання не допомогли команді здобути перемогу: 3:2 на користь клубу з Лос-Анджелеса.
«Ді Сі Юнайтед» придбав Де Розаріо 27 червня 2011 року в обмін на півзахисника Декса Маккарті. Він забив свій перший гол за клуб в матчі проти своєї колишньої команди, «Нью-Йорк Ред Буллз», на «Ред Булл Арені». 30 липня 2011 року дубль Де Розаріо приніс «Юнайтед» перемогу над ще одним його колишнім клубом, «Сан-Хосе», крім нього, в тому матчі ніхто не забивав. 6 серпня 2011 року «Юнайтед» зіграв внічию 3:3 з «Торонто», Де Розаріо зробив хет-трик. Всі три голи були забиті після того, як «Юнайтед» залишився вдесятьох через раннє вилучення воротаря Білла Хаміда. Його другий хет-трик був зафіксований 25 вересня 2011 року, він забив три голи в проміжку 9 хвилин, встановивши новий рекорд MLS. Де Розаріо завершив сезон, забивши в цілому 16 голів і зробивши 12 передач за 32 гри. З них 13 голів і 7 передач були зроблені за 17 ігор з «Юнайтед». Його вражаюча продуктивність в «Юнайтед» зробила його кандидатом на звання найкращого гравця MLS. Після матчу регулярного сезону «Юнайтед» проти «Портленд Тімберз» головний тренер останніх, колишній нападник «Челсі» Джон Спенсер сказав:
Після закінчення сезону і включення Де Розаріо в список претендентів на MVP колишній гравець збірної Франції Тьєррі Анрі позитивно охарактеризував здібності Двейна:
18 листопада 2011 року було оголошено, що Де Розаріо офіційно був названий найкращим гравцем сезону MLS 2011 року, це означало, що він зробив своєрідний дубль, отримавши MVP і Золоту бутсу ліги. Таким чином, Де Розаріо став першим MVP ліги, команда якого не виграла плей-оф.
20 лютого 2012 року «Ді Сі Юнайтед» продовжив контракт з Де Розаріо до 2014 року.
29 серпня 2012 року Розаріо Де забив свій сотий гол у MLS за «Ді Сі Юнайтед» в домашній грі проти «Нью-Йорк Ред Буллз».
У 2013 році, незважаючи на те, що «Ді Сі Юнайтед» зайняв останнє місце в MLS, Де Розаріо допоміг клубу завоювати третій Відкритий кубок США, забезпечивши участь команди в Лізі чемпіонів КОНКАКАФ 2014/15. Де Розаріо поряд з Фредеріком Пікйоном став найкращим бомбардиром турніру з п'ятьма голами (три з яких він забив у ворота «Філадельфія Юніон»). Де Розаріо так описав перемогу в кубку:
31 жовтня 2013 року «Ді Сі Юнайтед» оголосив, що контракт з Розаріо Де не буде продовжено на наступний сезон.
Повернення в «Торонто» Після звільнення з «Ді Сі Юнайтед» Де Розаріо повернувся в «Торонто» 18 грудня 2013 року, будучи обраним на драфті MLS 2013 року. 9 січня 2014 року футболіст підписав контракт з клубом. 3 грудня 2014 року стало відомо, що «Торонто» не збирається продовжувати контракт з Де Розаріо. 10 травня 2015 року гравець офіційно оголосив про закінчення кар'єри, Де Розаріо повинен стати послом компанії «Maple Leaf Sports & Entertainment».
Роль в команді