Олексій Міранчук (, 17 жовтня 1995, Слов'янськ-на-Кубані, Росія) — російський футболіст, півзахисник клубу МЛС «Атланта Юнайтед» та національної збірної Росії.
ФІФА назвало його одним з трьох найталановитіших молодих футболістів Росії напередодні Кубку конфедерацій 2017 року. Брат-близнюк футболіста Антона Міранчука.
Клубна кар'єра Народився 17 жовтня 1995 року в місті Слов'янськ-на-Кубані. Вихованець кубанського футболу. Розпочав займатися в рідному Слов'янську-на-Кубані у футбольному клубі «Олімп» під керівництвом тренера Олександра Миколайовича Воронкова. Відіграв разом з братом у місцевій команді декілька років, після чого селекціонери з московського «Спартака» Борис Стрельцов та Олексій Леонов його і ще чотирьох хлопців відібрали в академію столичного клубу. За «червоно-білих» Олексій та Антон виступали на різних дитячих турнірах, у тому числі й міжнародних. Однак незабаром через нестачу фізичної потужності були відраховані. Того ж літа пройшли перегляд у школі іншої московської команди — «Локомотива», після чого їх зарахували до складу 1995 року під керівництвом Сергія Полстянова. Разом з командою став дворазовим чемпіоном Росії. 8 липня 2012 року гол Олексія у фінальному матчі, який проходив у Кримську, приніс «Локомотиву» другий титул. Юні «залізничники» перемогли з рахунком 2:0 «Краснодар». За результатами турніру Олексій Міранчук був визнаний найкращим нападником. У жовтні того ж року юнаки «Локомотива» здобули перемогу на Кубку РФС у своїй віковій групі, який проходив у Сочі. У фінальному матчі з рахунком 5:0 були розгромлені суперники з московського «Динамо». Олексій був визнаний найкращим гравцем турніру. Восени 2012 року дебютував у молодіжній першості Росії. 3 листопада в гостьовому матчі з ЦСКА за 16 хвилин до завершення матчу вийшов на заміну замість Каміля Мулліна.
Зимові збори у 2013 році розпочав з молодіжним складом під керівництвом Сергія Полстянова. Однак у лютому головний тренер «Локомотива» Славен Билич викликав Олексія Міранчука в розташування головної команди. На наступний збір в Іспанію він вже відправився з основним складом. У квітні 2013 року забив свій перший м'яч за молодіжну команду: 12 квітня — «Зеніту», чим допоміг «Локомотиву» здобути перемогу з рахунком 4:2.
20 квітня 2013 року відбувся дебют Олексія Міранчука в російській Прем'єр-лізі. У гостьовому матчі з «Кубанню» він з'явився на полі в стартовому складі. Відігравши в матчі 86 хвилин, поступився місцем Максиму Григор'єву. Свій перший гол у чемпіонаті забив 5 травня в гостьовій зустрічі з «Амкаром». Наприкінці першого тайму після навісу Майкона з флангу Олексій Міранчук головою переправив м'яч у сітку воріт Сергія Нарубіна.
У квітні 2015 року Олексій Міранчук був визнаний найкращим гравцем «Локомотива», ставши переможцем щомісячного голосування вболівальників. У травні «Локомотив» завдяки голу Олексія Міранчука в додатковий час обіграв «Кубань» і виграв кубок Росії. У травні 2015 року Олексій Андрійович Міранчук знову був названий вболівальниками кращим гравцем місяця.
На початку сезону 2015/16 років виходив в основі у стартових матчах, сприяючи безпрограшній серії Локомотива з 5 стартових матчів. Відтоді став стабільним гравцем основного складу «залізничників».
У вересні 2020 року було оголошено про його перехід до італійської «Аталанти». Сума трансферу склала 14,5 млн євро. За два роки, у серпні 2022 року, був відданий в оренду до «Торіно». Протягом сезону 2022/23 взяв участь у 29 іграх Серії A, забивши 4 голи, після чого повернувся до «Аталанти».
В липні 2024 року Міранчук перейшов до клубу МЛС «Атланта Юнайтед», з яким підписав контракт до кінця 2028 року з опцією продовження угоди ще на один рік.https://www.atlutd.com/news/atlanta-united-signs-atalanta-midfielder-alexey-miranchuk
Виступи за збірні У грудні 2012 року тренерський штаб юнацької збірної Росії на чолі з Дмитром Ульяновим викликав Олексія Міранчука на тренувальний збір команди напередодні Меморіалу Гранаткіна. Олексій провів усі п'ять матчів і разом зі збірною став переможцем турніру. На груповій стадії росіяни переграли збірну Латвії, ігри з однолітками з Греції і Словенії закінчилися з нічийним результатом, а в півфіналі і фіналі були переграні збірні України та Санкт-Петербурга.
6 вересня дебютував за молодіжну збірну в матчі зі Словенією, вийшовши на заміну. 10 вересня зіграв у матчі з Болгарією. 11 жовтня знову зіграв у матчі зі збірною Болгарією. 15 жовтня вперше вийшов у стартовому складі збірної в матчі з Данією.
У 17-річному віці потрапив до розширеного списку збірної Росії на відбірковий матч ЧС 2014 зі збірною Ірландії. Потрапив у розширений список національної збірної перед матчами з Австрією та Угорщиною.
Дебютував за першу збірну 7 червня 2015 в товариському матчі проти збірної Білорусі, вийшовши на заміну на 71-й хвилині, і в першому ж матчі забив переможний м'яч. Наразі провів у формі головної команди країни 8 матчів, забивши 2 голи.
У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2017 року у Росії, де взяв участь в одній грі.
На початку червня 2018 року був включений до заявки збірної Росії на також домашній для неї чемпіонат світу з футболу 2018. На цьому турнірі також виходив на поле в одному матчі.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокЄврокубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2012–13 «Локомотив» (Москва)ПЛ 6 1 КР - - - - - - - - 61 2013–14 ПЛ 8 1 КР 1 0 - - - - - - 91 2014–15 ПЛ 17 1 КР 3 1 ЛЄ 1 0 - - - 212 2015–16 ПЛ 27 2 КР 2 0 ЛЄ 6 1 СКР 1 0 363 2016–17 ПЛ 29 3 КР 5 2 - - - - - - 345 2017–18 ПЛ 30 7 КР 1 0 ЛЄ 9 1 СКР 1 0 418 2018–19 ПЛ 30 3 КР 7 2 ЛЧ 6 0 СКР 1 0 445 2019–20 ПЛ 27 12 КР 0 0 ЛЧ 4 2 СКР 1 2 3216 серп.-вер. 2020 ПЛ 4 2 КР - - - - - СКР 1 0 52Усього за «Локомотив» 178 32 19 5 26 4 5 2 228 43 2020–21 «Аталанта» A 25 4 КІ 3 2 ЛЧ 3 1 - - - 31 7 2021–22 A 19 2 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 2+3 0 - - - 25 2Усього за «Аталанту» 44 6 4 2 8 1 - - 56 9 2022–23 «Торіно» A 29 4 КІ 2 0 - - - - - - 31 4Усього за кар'єру 251 42 25 7 34 5 5 2 315 56
Статистика виступів за збірну
Титули й досягнення
Командні Локомотив (Москва) Прем'єр-ліга Чемпіон (1): 2017/18 Бронзовий призер (1): 2013/14 Кубок Росії Володар (3): 2014/15, 2016/17, 2018/19 Суперкубок Росії Володар (1): 2019
Особисті Найкращий молодий футболіст чемпіонату Росії: 2013/14 Найкращий молодий футболіст Росії: 2015 (національна премія «Перша п'ятірка»)
Примітки
Посилання
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті eu-football.ru Профіль гравця на сайті scoresway.com Профіль гравця на сайті rfpl.org Профіль гравця на сайті sportbox.ru Профіль гравця на сайті «Збірна Росії з футболу» Профіль гравця на сайті bombardir.ru Профіль гравця на сайті bombarder.narod.ru Профіль гравця на сайті soccer.ru Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Локомотив» (Москва)