Хріниця крупкова (Lepidium draba) — вид рослин з роду хріниця родини капустяні. Інші назви «турецька хріниця», «кардарія», «перцевик крупковий».
Опис Багаторічна трав'яниста рослина становить від 10 до 80 см, в середньому заввишки 50 см. Стебло запушене короткими м'якими волосками, пряме, одиночне або розгалужене, вгорі гіллясте. Листя овальне або довгасто-ланцетне, розташовано почергово, цільно-крайні або зубчасті. Нижнє листя черешкове, довгасте, краями виїмчасто-зубчасте, верхні сидячі, довгасто-ланцетні, охоплюють стебло. Листя віночка десь вдвічі довші за чашолистки, мають колір від жовто-зеленого до білуватого забарвлення.
Білі дрібні пахучі квіти зібрані в пухкі кисті утворюють щиткоподібні суцвіття на верхівці стебла. Плід у вигляді серцеподібно-овального стручка з двома гніздами та довгим стовпчиком у виїмці. Одна рослина має від 1200 до 4800 шт. насіння.
Трава містить алкалоїди, глікозид, відщеплюється при ферментативному гідролізі гірчичної олії, в складі якої є сірка. У насінні до 12—19 % жирної олії. У молодій весняній рослині можлива наявність синильної кислоти.
Екологія Рослина посухостійка. Зростає уздовж доріг, у лісосмугах, на полях і пасовищах, засмічує сади, городи і виноградники. Також зустрічається в передгір'ях і в пустелі, на полях біля доріг, ариків, в заплавах річок.
Розмножується насінням і кореневими пагонами від бічних коренів з підрядними бруньками. Квітне у травні-червні. Наділена потужною регенеративною здатністю.
Використання З лікувальною метою використовуються верхівки рослини з плодами і плоди. У народній медицині відвар плодів застосовується при гарячці, головному болю. Відвар верхівок стебел з плодами вживається для обмивань і компресів при лікуванні доброякісних пухлин. Товчене насіння разом з іншими лікарськими речовинами рекомендуються при загальній слабкості організму, неврастенії, неврозах. Внутрішнє застосування цієї хріниці як отруйної рослини вимагає обережності.
Поширення Батьківщиною є Балканський півострів, Україна, Росія, Молдова, Кавказ, Мала Азія, Іран, Близький Схід. З часом поширилася на південну, центральну та західну Європу, Північну та Південну Америку, Південну Азію, південну Африку, Австралію, Нову Зеландію.
Джерела Agriculture Research Service (1970) «Cardaria draba (L.) Deav.» Selected Weeds of the United States Agriculture Research Service United States Department of Agriculture, Washington, DC, p. 200 Ardath Francis, Suzanne I. Warwick: The biology of Canadian weeds. 3. Lepidium draba L., L. chalepense L., L. appelianum Al-Shehbaz (updated). In: Canadian Journal of Plant Sciences. Band 88, Nr. 2, 2008, S. 379—401