Парадо́кс Келлера-2 — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — кожне з двох тематичних полів, на які можуть ходити білі фігури, контролюються, як мінімум, двома чорними фігурами. Після того, як чорні знімають один контроль з одного тематичного поля, білі жертвують свою фігуру на інше тематичне поле, яке контролюється двома чорними фігурами.
Історія Цю ідею запропонував німецький шаховий композитор Михайло Келлер (31.05.1949).В задачі є два тематичних поля, які контролюються, що найменше, двома чорними фігурами. В процесі гри чорні знімають один контроль з одного поля, але білі жертвують свою фігуру на інше тематичне поле, яке контролюється більшою кількістю чорних фігур, в результаті чого білі досягають мети, оголошують чорним мат.Очевидна парадоксальність ідеї дала їй назву — парадокс Келлера-2. В Михайла Келлера є ще одна ідея, яка має назву — парадокс Келлера-1.
1.Te1! ~ 2. h4! ~ 3. Sh3#Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь<p>1. ... Td5 2. S:d3 S:d3 3. Se6# 2. ... T:d3 3. Le5#<p>1. ... Ld5 2. Se6 S:e6 3. Sd3# 2. ... L:e6 3. Lg5#
Примітки Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
Джерела