Люмінесценція мінералів (, , (від «» — світло) — властивість деяких мінералів світитися під впливом:

слабкого нагрівання (термолюмінесценція), освітлення видимими або ультрафіолетовими променями (фотолюмінесценція), катодних та ін. променів (катодолюмінесценція, рентгенолюмінесценція).

Світіння може припинятися відразу після припинення дії джерела світла (флюоресценція) або продовжуватися ще деякий час (фосфоресценція). Загальний опис Люмінесценція є важливою діагностичною ознакою багатьох мінералів.

Люмінесценція являє собою нерівноважне випромінювання речовини, яке характеризується тривалістю, що істотно перевищує період світлових коливань (10−10 с). Люмінесценція — один з поширених у природі видів випромінювання. Мінерали люмінесціюють, якщо до них підведено певну кількість енергії, яка сприяє переходу їх частинок на новий збуджений стан, що триває певний (обмежений) час. Згодом частинки повертаються до основного стану, віддаючи при цьому частину енергії збудження у вигляді квантів люмінесценції.

Перехід від збудженого стану до первинного, супроводжуваний випромінюванням, може здійснюватися в момент дії зовнішнього збудника або впродовж деякого часу після збудження. У першому випадку явище називається флюоресценцією, а у другому — фосфоресценцією. За способами збудження розрізняють кілька видів люмінесценції мінералів: фотолюмінесценцію, рентгенолюмінесценцію, катодолюмінесценцію, протонолюмінесценцію, хемолюмінесценцію, термолюмінесценцію тощо. У переважній більшості мінералів оптичні переходи, які започатковують люмінесцентне випромінювання, можливі лише в строго визначених ділянках кристалічної структури. Ці ділянки отримали назву центрів люмінесценції. У мінералах ними є специфічні мікродефекти ґратки, насамперед домішкові дефекти — так звані активатори люмінесценції, здатні трансформувати енергію збудження у випромінювання фотонів оптичного діапазону електромагнітного спектра. Дослідженнями встановлено різноколірне світіння багатьох дво- і тривалентних рідкісноземельних іонів у флюориті, світіння власних тетраедричних комплексів WO42- у шеєліті і MoO42- у повеліті, червоне світіння іонів Cr3+ в рубіні, ізумруді, шпінелі, олександриті тощо. Встановлено зв'язок зеленого світіння вілеміту з домішкою Mn2+, синього світіння плагіоклазів з домішкою Eu2+ тощо.

Люмінесценція мінералів широко використовується як діагностична ознака мінералів, для з'ясування їхнього складу та генезису і для пошуку та оцінки родовищ корисних копалин.

Див. також

Мінерали Оптична мінералогія Фізичні властивості мінералів Оптичні властивості мінералів

Література

Павлишин В. І. «Вступ до мінералогії» (1988) Павлишин В. І. «Основи морфології та анатомії мінералів» (2000) Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.