Гельмут Пауль Еміл Вік (; 1 серпня 1915, Мангайм — 28 листопада 1940, Ла-Манш) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського Хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія З 22 червня 1940 року — командир 3-ї ескадрильї, з 7 вересня 1940 року — 1-ї групи 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен», з 19 жовтня 1940 року — командир ескадри. 28 листопада 1940 року його літак Messerschmitt Bf 109 Е-4 був збитий британським винищувачем Supermarine Spitfire. Вік катапультувався, але його тіло не було знайдено і він вважається зниклим безвісти.
Всього за час бойових дій Вік здійснив 168 бойових вильотів і збив 56 ворожих літаків. На момент загибелі Вік був найрезультативнішим асом Люфтваффе.
Сім'я Був одружений, мав двох дітей.
Нагороди
Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Залізний хрест 2-го класу (21 грудня 1939) 1-го класу (6 червня 1940) Почесний Кубок Люфтваффе — за 50 перемог. Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Лицарський хрест (27 серпня 1940) Дубове листя (№ 4; 9 жовтня 1940) — другий кавалер у люфтваффе. 5 разів відзначений у Вермахтберіхт «Винищувальна ескадра „Ріхтгофен“ здобула у вчорашніх повітряних боях 250-ту перемогу. Обер-лейтенант Вік здобув 19-у і 20-ту повітряні перемоги.» (26 серпня 1940) «Гауптман Вік сьогодні збив 5 винищувачів, здобувши свою 41-шу перемогу.» (6 жовтня 1940) «Майор Вік одержав 48-53 перемоги протягом 6-7 листопада, збивши 6 ворожих літаків.» (8 листопада 1940) «Винищувальна ескадра „Барон фон Ріхтгофен“ під командуванням майора Віка здобула 500-ту повітряну перемогу.» (16 листопада 1940) «Командир винищувальної ескадри „Ріхтгофен“ майор Вік не повернувся з бойового вильоту після здобуття 56-ї повітряної перемоги. Таким чином, німецькі ВПС втратили одного із своїх найхоробріших і найуспішніших льотчиків винищувачів. Майор Вік, який за героїчну участь в боротьбі за майбутнє німецького народу був удостоєний дубового листя до Лицарського хреста залізного хреста, служитиме прикладом для німецького народу і особливо для німецької молоді.» (4 грудня 1940)
Див. також Список асів Люфтваффе Другої світової війни Список асів-пілотів Другої світової війни Вільгельм-Фердинанд Галланд Йоганнес Зайферт Герман Граф Клаус Мітуш Отто Кіттель
Література
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.74—75 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Helmut Wick — Das Leben eines Fliegerhelden, Herausgegeben von der Luftwaffen-Illustrierten «Der Adler», 1943 (einige Bilder) Helmut Nowarra: Helmut Wick in: «Der Landser», Band 1047 (Bestellmöglichkeit) Josef Grabler / Anton F. Schimmelpfennig: Helmut Wick — Als Jagdflieger gegen die RAF, SKETEC-VERLAG GmbH, ISBN 9783980338899 (Bestellmöglichkeit des E-Buches) Herbert Ringlstetter: Major Helmut Wick — Kommodore Jagdgeschwader Richthofen Nr. 2, Motorbuch-Verlag, ISBN 978-3613020733 Helmut Wick — An Illustrated Biography Of The Luftwaffe Ace And Commander Of Jagdgeschwader 2 During The Battle Of Britain, Schiffer Pub Ltd., ISBN 978-0764322174 (englischsprachig)