Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк () — російська військова частина, яка в даний час входить до складу Федеральної служби охорони Російської Федерації й вирішує специфічні бойові завдання із забезпечення охорони об'єктів Московського кремля — офіційної резиденції Президента Російської Федерації, інших важливих державних об'єктів, з участі в проведенні протокольних заходів на вищому державному рівні, виведенню почесної варти й несенню служби біля вічного вогню на біля кремлівської стіни.

День частини відзначається 7 травня.

Командир полку підпорядковується безпосередньо Президенту Російської Федерації — .

Казарма Президентського полку розташована в історичній будівлі . У замкнутому периметрі двору Арсеналу знаходяться плац полку й спортивний зал ФСО. Окремі підрозділи полку дислокуються також і в інших адміністративних утвореннях московського регіону.

Історія З березня до вересня 1918 року охорону московського кремля, який став резиденцією радянського уряду, здійснювали латиські стрільці. Потім це завдання виконували 1-ші Московські кулеметні курси РСЧА, пізніше реорганізовані в 1-шу радянську об'єднану військову школу РСЧА імені ВЦВК.

У жовтні 1935 року 1-ша військова школа ВЦВК була переведена з території Кремля в . Завдання з охорони Кремля були передані Батальйону особливого призначення (бОсПриз). Батальйон входив до складу Управління комендатури Кремля, яке у відповідності з постановою уряду вийшло з підпорядкування Наркомату оборони й перейшло в підпорядкування НКВС.

у відповідності з Наказом № 122 по гарнізону Кремля Батальйон особливого призначення був реорганізований в Полк спеціального призначення НКВС СРСР (пСпП), з часом діставши неофіційну назву «Кремлівський».

В ході Радянсько-фінської війни частина військовослужбовців полку була задіяна в бойових діях. За розпорядженням заступника наркома внутрішніх справ СРСР від полку було виділено й відряджено в Червону армію 161 особу.

З перших днів Німецько-радянської війни «Кремлівський полк» захищав Кремль від нальотів німецької авіації. З за наказом коменданта полк перейшов на посилену охорону й оборону об'єктів. На кремлівській стіні було встановлено цілодобове чергування бойових розрахунків. В зв'язку з переходом на посилений режим служби, полк було розгорнуто, як бойову одиницю за штатами воєнного часу, і включено до складу діючих внутрішніх військ НКВС СРСР.

В 1942—1943 рр. на Західний і Волховський фронти було відряджено 4 групи снайперів «Кремлівського полку», які знищили більше 1 200 солдатів й офіцерів супротивника. За час Німецько-радянської війни втрати полку склали 97 осіб.

В 1943 році після створення Головного управління державної безпеки НКВС СРСР (ГУДБ НКВС) в окремий комісаріат, Полк спеціального призначення, який раніше входив до структури колишнього 1-го відділу ГУДБ НКВС (охорона керівництва партії й уряду) також переходить до складу новоствореного органів, і стає Полком спеціального призначення НКДБ СРСР, а після перетворення в 1946 році народних комісаріатів у міністерства — Полком спеціального призначення МДБ СРСР. Полк спеціального призначення був перетворений в Окремий полк спеціального призначення МДБ СРСР (опСпП). Потім з 1953 до 1954 року в зв'язку з об'єднанням МДБ і МВС в одне міністерство, входив до структури МВС СРСР. Після чого з 1954 року вже остаточно до кінця існування Радянського Союзу входив до структури КДБ.

за бойові заслуги в роки Німецько-радянської війни й за високі показники в бойовій і політичній підготовці Окремий полк спеціального призначення був нагороджений орденом Червоного Прапора й став Окремим Червонопрапорним полком спеціального призначення Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР.

полк офіційно отримав статус «Кремлівського» — Наказом Голови КДБ при РМ СРСР перейменовується в Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ при РМ СРСР. Після перетворення КДБ з в  — Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР.

полк отримує власну відзнаку — за клопотанням командування Наказом Голови КДБ при Раді міністрів СРСР було засновано нагрудний знак «Кремлівський полк» для заохочення солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів за бездоганну службу, успіхи в бойовій і політичній підготовці й зразкову військову дисципліну.

, в честь відзначення свого 50-річного ювілею, Указом Президії Верховної Ради СРСР за заслуги в справі забезпечення державної безпеки СРСР й досягнення високих результатів у службі полк було нагороджено орденом Жовтневої Революції.

В 1991 році, в останній рік існування СРСР, в зв'язку з реорганізацією КДБ Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР перейменовано в Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк Управління охорони при Апараті Президента СРСР. Після розпаду СРСР з 1992 року полк став називатися Окремим Червонопрапорним ордена Жовтневої Революції Кремлівським полком комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.

У відповідності до від Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк був переформований в Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк Комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.

на базі було створено Кавалерійський почесний ескорт в складі Президентського полку.

Президентський полк нагороджено :

Структура штаб; 1-й батальйон: 3-тя рота, 4-та рота, 5-та рота; 2-й батальйон: 7-ма рота, 8-ма рота, 9-та рота; 3-й батальйон: 1-ша рота спеціальної варти, 11-та рота спеціальної варти, автомобільна рота; Кавалерійський почесний ескорт: 10-та рота, кавалерійський ескадрон, рота забезпечення, відділення охорони; батальйон оперативного резерву: рота оперативного резерву, рота охорони.

Галерея

Командування генерал-майор Галкін Олег Павлович

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання Президентский полк (Кремлёвский полк) — сайт Совета попечителей Президентского полка. История Президентского полка на сайте Совета попечителей Президентского полка. Сайт ветеранских организаций Кремлёвского — Президентского полка.

Президентский полк. История и современность. «Положение о комендатуре Московского Кремля» утверждённое Приказом Народного комиссара Внутренних дел СССР № 0066 от 20 января 1939 г.