Станіслав Теодорович (; 11 липня 1866, с. Корнів, зараз Городенківський район, Івано-Франківська область — 14 листопада 1923, м. Львів) — вірменин, громадський діяч, керівник (комісар) Тимчасової управи Станиславова (нині Івано-Франківськ).
Біографія Станіслав Теодорович народився 11 липня 1866 року в селі Корнів, Городенківського повіту Коломиського адміністративного округу в багатодітній сім'ї (8 дітей). Батьки: Теодор Теодорович (1831, Солка — 16.05.1880, Підвисоке, тепер Снятинський район Івано-Франківської обл.) і Меланія Емілія Антоніна Аслан (1846, Товтри — 10.05.1919, Львів; похована в Станиславові). 18 липня Станіслава було охрещено в костелі в сусідній Чернелиці.
Станіслав Теодорович закінчив Станиславівську гімназію. На час 1892 року перебував на стажуванні у Львівському крайовому управлінні. 19 березня 1892 року в с. Бояри Дрогобицького повіту одружився із Євгенією Фірлей, дочкою Фелікса Фірлея та Марціанни Руцької. Від цього шлюбу мав сина Владислава (8 лютого 1893, Львів; хрещений 4 березня 1893 у Львові — 1916, Луцьк) та дві дочки (?, 1897—1975; Анна , 18.12.1900 — 7.07.1927). На час 1902 року Станіслав Теодорович із сім'єю мешкав у Львові за адресою вул. Міцкевича, 24.
Протягом 1921—1923 років Станіслав Теодорович був керівником (комісаром) Тимчасової управи міста Станиславова.
Помер 15 листопада 1923 року у львівському шпиталі Червоного Хреста, на другий день після операції (про це повідомила газета «Кур'єр Станиславівський»). На що хворів Теодорович — не повідомлялось. 17 листопада був похований на Личаківському кладовищі у Львові.
Отримавши звістку про смерть Станіслава Теодоровича, його заступник Володимир Домбровський наказав вивісити на ратуші траурні прапори. До Львова вирушила делегація Станиславівської управи, яка поклала на могилу покійного вінок від міста.
Примітки