Броненосні крейсери класу «Піза» () — серія броненосних крейсерів Королівських ВМС Італії початку XX століття.

Історія створення Після 1900 року тактико-технічні характеристики крейсерів класу «Джузеппе Гарібальді» та їх попередників вже вважались недостатніми, тому виникла потреба розробити проєкт нового крейсера.

Італійський інженер Джузеппе Орландо на базі броненосців класу «Реджина Елена» розробив проєкт крейсера з покращеною морехідністю та потужним озброєнням. Роботи розпочались у 1904 році, а вже у 1905 році були закладені два кораблі: «Піза» та «Амальфі».

У 1907 році був закладений 3 корабель серії, який отримав назву «Дженова» (). Але у 1909 році, коли корабель був ще на стапелі, його викупив грецький комерсант та меценат Георгіос Авероф, внісши як завдаток третину вартості корабля зі своїх власних коштів та подарував його уряду Греції. На знак пошани корабель отримав його ім'я: «Георгіос Авероф». Від італійських кораблів грецький крейсер відрізнявся озброєнням та бронюванням.

Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля ВМС Італії ПізаPisa «Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно зданий на злам 28 квітня 1937 року АмальфіAmalfi «Cantieri navali Odero», Генуя потоплений 7 липня 1915 року ВМС Греції Георгіос АверофΠΝ Γεώργιος Αβέρωφ «Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно корабель-музей з 1984 року

Конструкція

Корпус крейсерів повторював корпус броненосця-прототипу, але 254-мм гармати головного калібру розташовувались у баштах не по одній, а попарно. Вісім 190-мм гармат також розміщувались у двогарматних баштах. Артилерія малого калібру складалась з 16 76,2-мм гармат та двох 47-мм гармат. Крім того, на кораблях були розташовані три 450-ии торпедні апарати.

Силова установка складалась з 22 котлів, розміщених у трьох котельних відділеннях та двох парових машин потрійного розширення потужністю 20 000 к.с., що забезпечували швидкість у 23 вузли.

Крейсери класу «Піза» мали серйозне бронювання. Броньовий пояс в районі ватерлінії мав товщину у центрі 200 мм, яка поступово зменшувалась до 180 мм і далі до 90 мм. Поверх нього між баштами головного калібру розміщувався верхній пояс товщиною 180 мм. Над ним 160-мм броня каземату прикривала основи башт середнього калібру. Бойова рубка мала бронювання 180 мм, башти головного калібру - 160 мм, башти середнього калібру - 140 мм. Броньова палуба мала товщину 51 мм.

Під час Першої світової війни з крейсера «Піза» були зняті дві 76,2-мм та шість 47-мм гармат, замість них були встановлені шість 76,2-мм зенітних гармат. У 1925 році на ньому розмістили гідролітак.

Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 Энциклопедия крейсеров 1860-1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. — Москва: Яуза: Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2

Посилання