Монетні двори Криму починаючи з середини XIII століття і до втрати самостійності у 80-х роках XVIII століття, функціонували в Солхаті (), Керменчику (), Кирк-Орі (), Кезлеві (), Кефі (), Азаці () та Орду-Базарі (). За період карбування змінено близько 25 найменувань грошових одиниць.
Історія Див. також Монети Криму
Близько 2250-х років до нашої ери правителі Каппадокії вперше почали гарантувати якість срібним зливкам, які виконували функції грошей. Приблизно в 1200 р. до н. е. з'являється китайський ієрогліф «гроші» (钱), яким називали мушлі каурі, що виконували роль грошей у домонетний період. Приблизно в 1000—500 роках до н. е. в Китаї з'явилися гроші, що нагадували знаряддя праці, які використовували раніше для товарообміну — зливки металу у вигляді мотик, лопат, ножів. В 640—630 р. до н. е. в Лідії вперше стали виготовлятися металеві кружечки з відтиском на них. Це були круглі монети виготовлені із електона (природний сплав срібла та золота). Пізніше в Китаї почали використовувати дешевший матеріал для виготовлення монет і ввели у вжиток термін «номінал». З появою грошового еквівалента зросла потреба виготовляти монети в одному місці. В Стародавньому Римі на Капітолійському пагорбі поблизу було побудовано перший монетний двір. Саме звідси з'явився термін «монета» ()Г. Абдулаева // История Монетного двора в Крымском Ханстве. 2008
І-й період. Улус-юрт Золотої Орди
Монетний двір у Криму (Солхат) Див. також Монети Ногайського улусу
Під час панування на Криму Золотої Орди у середині XIII ст. (бл. 1255 року) в столиці улус-юрта Солхаті, почав функціонувати монетний двір (дарабхан). На ньому виготовлялися монети різних номіналів протягом всього існування Золотої Орди. Місто було розміщене на перехресті старого торгового шляху, що пролягав від Волзького регіону до портових міст Чорного моря Кефі та Солдеї. Вигідне місце розташування, природні запаси питної води та чудовий клімат забезпечили пріоритет в розвитку цього міста в монгольський період. З середини XIII і до початку XV ст. місто стало центром Кримського улуса Золотої Орди. З 1255 року і до 1425 року золотоординські хани карбували в Криму (Солхаті) свої монетиЕ. Ю. Гончаров / Новые типы пулов 760-х г.х. Сырдарья и Крым / Москва. РИА. Внешторгиздат. 2016. Згідно літописних джерел сучасне місто Старий Крим мало назви: Крим (Керим), Солхат, Сургат. Ці назви зустрічаються у юридичних та торгових документах XIII—XIV ст., а також татарських, турецьких, вірменських, грецьких, венеційських та генуезьких письмових джерелах того часу. У тюркськомовних документах найчастіше згадується назва «Крим», на грецьких документах — «Сургат» і у генуезько-венеційських як «Солхат»К. Хромов «Монеты Солхата» /«Нумизматика и Эпиграфика» 1999 г. №4./ – С.31-32. На монетах Криму можна зустріти наступні позначення монетного двору: Крим () Крим аль-Джедід-Белед () Крим, хай захистить [Аллах] від лихого Крим аль-Махруса () Белед Крим ()
Виготовлення монет в цьому місті можна розділити на 3 періоди: 1) Початок регулярного випуску від 1255 року і до середини правління золотоординського Узбек-хана (приблизно 1325—1330 рр.) 2) Невелика серія дрібних мідних монет анонімного та анепіграфного карбування. 3) Початок карбування за часів правління хана Тохтамиша (з 1380 року). Закінчується карбуванням срібних дирхамів від імені Девлета Берді у 1421 році. Перелік монет монетного двору в СолхатіІ-й період (1255—1330)II-й період (1340—1360)III-й період (1380—1437) * Монети Емирів Криму Монети з ім'ям та титулами хана Берке Монети з ім'ям хана Менгу-Тимур Монети анонімні за часів хана Менгу-Тимура Монети з ім'ям хана Туда-Менгу Монети анонімні за часів хана Туда-Менгу Монети з ім'ям хана Тула-Буга Монети анонімні 1265—1286 рр. Монети з ім'ям хана Токта Монети анонімні за часів хана Токта Монети з ім'ям Узбек-хана Монети анонімні за часів Узбек-хана * Іменні та анонімні монети хана Джанібека Монети анонімні та анепіграфічні * Монети з ім'ям хана Тохтамиша Монети анонімні, 1380—1425 рр. Монети з ім'ям хана Бек-Пулада (1391–1392) Монети з ім'ям хана Таш-Тимура, (1393–1396) Монети з ім'ям хана Тимур-Кутлука (1395–1399) Монети з ім'ям Шадібека (1399—1407) Монети з ім'ям Дервіш-хана (1416–1419) Монети з ім'ям хана Бек-Суфі (1420—1422) Монети з ім'ям Даулат-Берди (1422—1423, 1426–1427) Монети з ім'ям Улуг-Мухаммеда (1437) Монети з ім'ям Кічі-Мухаммеда (1428, 1432–1437) Монети з ім'ям Муртаза-хана (1485—1491)
Монетний двір у Кефі У 1396–1397 роках, а пізніше у 1399 році, генуезька колонія Кефа була поруйнована монголами під керівництвом воєводи Едіґея. Ослаблене місто опинилося під владою монгольських ханів. На початку часів правління хана Шадібека карбувалися срібні данги з позначенням монетного двору Кефа аль-джадід (). Останні данги золотоординських ханів карбувалися в Кефі за часів Даулат-Берди. В 1422—1423 (825 р. Г.) роках панування генуезців у Кефі відновилосяЛебедев В.П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды. (сер. XIII – XV вв.). Одесса: АИЗТ "Полис", 1999. – 48 с..
Монетний двір у Керменчику
На південному сході кримського півострова, неподалік від Бахчисараю розташоване село Високе, яке до перейменування у 1944 році мало назву Керменчик. На жаль, район села майже не досліджений археологами, хоча за дописами дослідника О. Л. Бертьє-Делагарда від 1898 року, в найближчій окрузі села знаходилась середньовічна фортеця, а за 17 км від села в Ескі-Кермені розміщений відомий пам'ятник архітектури Храм Трьох Вершників.
У 1365 році (766 р. Г.) карбувалися мідні пули з позначенням місця карбування — Керменчик (). 1361 року беклярибеком Мамаєм був поставлений емір в Ака-Орді Абдулах. За дослідженнями Є. Ю. Гончарова саме за його правління могла відбутись ця емісія. Хоча дослідник також не виключає варіант, що монетний двір міг також бути розташованим в Ескі-Кермен, або навіть в іншому населеному пункті.
Монетний двір Азаку
Перша письмова згадка про золотоординське місто Азак (), відноситься до 1269 року. У цей час проводиться соціально-економічна політика ханом Золотої Орди — Менгу-Тимуром, пов'язана, з незалежністю від Каракорума і освоєнням нових міст, таких як Азак та інші. Місто Азов (, ) було засноване монголами в нижній течії річки Дону на місці давньогрецького міста Тана. 1313 року у прилеглій до Дону частині Азака Венеція заснувала свою колонію, але незабаром та частина міста перейшла до Ґенуї. В цьому місті закінчувався караванний шлях, яким з Китаю привозили шовкові тканини, які перевантажували на галери і везли до Італії, звідки вже потім розвозили по всій Європі. Азак був великим торговим і ремісничим центромЛебедев В. П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. — 2008, Том 6..
Для обслуговування торгівлі наприкінці 90-х років XIII ст. в Азаці запрацював свій монетний двір. З 1290 року срібні дирхами почав карбувати хан Токта. В період 1302—1316 монети в Азаку не карбувалися. 1317 року початок виготовленню монет поклав хан Узбек. Також за часи його правління у 1332 році на монетному дворі Азаку почали карбуватися мідні розмінні монети — пули. Близько 10-х років XV ст. монетне карбування в Азаці припинилосяФомичёв Н. М., 2006 I. Клады медных джучидских монет XIV в. из Азова и его округи // Историко-археологические исследования в Азове на Нижнем Дону. Вып.21. Азов.Фомичёв Н. М., 2008. Два клада монет XIV в. из Азова // Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2006 г. Выпуск 23.Лунин Б. В. Очерки истории Подонья-Приазовья. От древнейших времен до XVII столетия. Кн.1 / Б. В. Лунин.- Р.-на-Д., 1949.- 184 с..
Монетний двір «Джадід» Точне місце знаходження монетного двору «Джадід» (, ) невідоме, але численні знахідки таких монет у скарбах Чорноморського регіону свідчать про місцеве карбування. 1362 року, в результаті заколоту Мамая, Золота Орда розкололася на 2 ворогуючі частини: території поміж Волгою, Доном і Дніпром та Північним Кавказом і Кримом перебували під владою Мамая та його війська. Лівобережжя Волги зі столицею орди Сарай-аль-Джедідом і прилеглими до міста територіями належали ворогуючій стороні. На Волзі поміж сторонами був розмічений кордон, який існував до 1380 року. Мідні пули з позначенням монетного двору Джадід почали карбуватися за часів наставника Мамая, Абдулах-хана у 1364 році. Останні пули карбувалися в період правління хана Тохтамиша. Срібних монет за цей період не карбувалосяФомичев Н.М., 1981. Джучидские монеты из Азова// Ст. 127-151.
Монетний двір у Джідібік-Базарі У 1419 році, після загибелі Чеббер-Берди, його син Даулат-Берди розпочав боротьбу за ханський трон, проте перетнувся із претендентом на трон Улуг-Мухаммедом. 1421 року Давлет змушений був відступити до Кримського улусу розділивши владу з ханом Бек-Суфі. З 1422 він стає повноцінним ханом улусу і карбує монети від свого імені в кочових ставках Урду-Базар та Джідібік-Базар (). 1423 року, після поразки у сутичці з Барак-ханом, Даулат-Берді втрачає КримBosworth, Clifford Edmund, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual, p. 253. Edinburgh University Press, 2004.. За часів Барак-хана карбувалися данги у Джідібік-Базарі та на монетних дворах Хаджи-Тархану та СараїМухамадиев А.Г. Два клада татарских монет XV века // Советская археология, 1966. Вып. 2. С. 259–273. ст. 265Р.Ю. Рева. Мухаммад-Барак и его время /Обзор нумизматических и письменных источников / Нумизматика Золотой Орды. № 5. Казань – 2015 с. 83-85//. 1426 року, скориставшись наступом на володіння Барака тюменського хана Джумадуха, Даулат знову займає престол Кримського улус-юрту. 1427 року, за підтримки литовського князя Вітовта, Крим захоплює Улу-Мухаммед. Монети з його іменем карбуються в Урду-Базарі та Джідібік-базаріПочекаев Р. Ю. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. — Изд. 2-е, испр. и доп. — СПб. : ЕВРАЗИЯ, 2012.
Монетний двір у Урда-Базарі Докладніше Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я
Див. також Монети Криму
Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х рр. в низовинах Дніпра (Бузький лиман, Херсонська та Миколаївська області, Україна) на городищі Баликлея (село Варюшине, Веселинівський район) було знайдено найбільший скарб із 245 монет з позначенням місця карбування Урда-Базар ()І. Хромова «Монетна справа на території Нижнього Подніпров'я у XV ст.» // Спеціальні історичні дисципліни. Число 19 // 2016. В 20-х роках XV ст., після смерті Едигея та під час занепаду Золотої Орди, на Кримських та Наддніпровських землях правили хани — Бек-Суфі (1420—1422), Даулат-Берди (1422—1423, 1426–1427), Улуг-Мухаммед (1437)Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом: Український шлях до Чорного моря / Авт. кол.: О. Бачинська, Т. Вінцковський, В. Грибовський, Н. Діанова, А. Домановський, М. Майоров, В. Маслійчук, Б. Черкас, О. Шишко; Упоряд. К. Галушко. - Харків: КСД, 2016. - 352 с.ISBN. 978-617-12-0461-4.
ІІ-й період. Кримське ханство
Монетні двори у Кирк-Орі та Кефі
В Кирк-Орі монетний двір не зберігся. За переказами він знаходився поблизу Середніх воріт фортеці Орта-Капу. Перший кримський хан Хаджі I Ґерай переніс свою столицю зі Солхата в місто Кирк-Ор. Разом з переїздом ханського двору в нову резиденцію став функціонувати і новий монетний двір. Відтоді монети з ім'ям Хаджи Ґерая почали карбувати в місті Кирк-Орі. Карбування від імені хана почалося у 1442 (845 рік Гіджри) та у 1464 роках спочатку в Солхаті, у 1455 та у 1466 роках в Кирк-Орі. Відповідно монетний двір в Солхаті не переставав функціонувати і в часи самостійного князівства. Після смерті засновника Кримського ханства, наступне карбування почалося при його старшому сині Нур-Девлеті на монетному дворі у Солхаті.