Леонід Павлович Мозговий (; 17 квітня 1941, Тула, РСФРР) — радянський та російський актор театру, кіно і літературної естради, педагог, майстер акторського курсу в СПбДІКіТ з 2015 року. Заслужений артист Росії (2002). Лауреат низки вітчизняних премій («Ніка», «Золотий овен», «Петрополь», «Мідний вершник», «Листопад»).
Життєпис Леонід Мозговий народився 17 квітня 1941 року в Тулі. У 1961—1965 роках навчався в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії на факультеті драматичного мистецтва (курс професора Бориса Зона).
З 1965 по 1970 рік працював у Ленінградському театрі музичної комедії.
У 1967 році став Лауреатом ленінградського конкурсу артистів-читців. Добре відомий як актор літературної естради, багато років успішно працює в «Ленконцерті». Популярний його моноспектакль «Смішний» за Федором Достоєвським у Санкт-Петербурзькому класичному театрі.
Дебютною роботою в кіно стала роль Антона Чехова у фільмі «Камінь» Олександра Сокурова.
Фільмографія
1965 — «Сон у літню ніч» (фільм-спектакль) 1967 — «Лазня» (фільм-спектакль) 1967 — «Криваве весілля» (фільм-спектакль) 1992 — «Камінь» — Чехов 1993 — «Тихі сторінки» 1999 — «Молох» — Гітлер 2000 — «Текст, або Апологія коментаря» 2001 — «Memorabilia. Зібрання пам'ятних речей» 2001 — «Телець» — Ленін 2002 — «Російський ковчег» 2004 — «Фабрика мрій» 2005 — «Гарпастум» — Карл Францович 2006 — «Біси» (т/с) 2006 — «Бридкі лебеді» — Айзек Големба 2006 — «Дюймовочка» 2007 — «Місяць у зеніті» (т/с) 2007 — «Гілка бузку» 2007 — «Кордон 1918» 2007 — «Нічні відвідувачі» 2009 — «Гоголь. Найближчий» — доктор Тарасенков 2009 — «Читаємо „Блокадну книгу“» (документальний телефільм) — читає текст 2009 — «Іван Грозний» (т/с) 2009 — «Ісаєв» (т/с) 2011 — «Дорога моя людина» — Пауль Гебейзен, лікар 2011 — «Фауст» — російський купець 2011 — «Распутін» — священик Макарій 2011 — «Купрін» (т/с) 2012 — «Мор звірів» (к/м) — Ведмідь 2013 — «Роль» — Ухов 2013 — «Заметіль» 2014 — «Григорій Р.» 2014 — «Курманжан Датка. Королева гір» 2014 — «Пітер. Літо. Кохання» 2016 — «Чисте мистецтво» — Григорій Христофоров'' 2017 — «Останнє кохання»
Визнання та нагороди 1999 — Національна премія кінокритики та кінопреси «Золотий овен» в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Адольфа Гітлера у фільмі Олександра Сокурова «Молох» 2001 — Національна премія кінокритики та кінопреси «Золотий овен» в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль В. Леніна у фільмі Олександра Сокурова «Телець» 2001 — Національна кінематографічна премія «Ніка» в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль В.Леніна у фільмі Олександра Сокурова «Телець» Лауреати Ніки 2002 — за великі заслуги в галузі мистецтва присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації»
Примітки
Посилання