Монети Казахстану, в період правління чаґатаїдів, почали карбуватися наприкінці 20-х років XIII ст. На монетних дворах у центральних містах Середньої Азії виготовлялися золоті, срібні, посріблені мідні а також мідні монети. Із золота карбувалися динари, зі срібла дирхами (також мідні посріблені) та із міді пули. У 1271 році, після грошової реформи Масуд-бека, мідні дирхами плаковані сріблом вилучили з обігу і замінилися на повноцінні срібні монети (у 1350-х роках, в часи розпаду Чаґатайського улусу, виготовлення посріблених дирхамів на деяких монетних дворах поновилося). У 1321 році, після грошової реформи Кепека, золоті динари замінилися на срібні. 1 динар розмінювався на 6 дирхамів та 96 пулів (фулуси, або фельси).

Історія

У другій половині XIII на початку XIV ст. важливим торговим шляхом із Середньої Азії на Алтай (Казалінський район, Кизилординська область, Казахстан) та Монголію були шляхи через Семиріччя.

У 1219 році під час монгольського завоювання Чингісхан захопив Мавераннахр та державу Хорезмшахів. У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус.

У 1225 році у Мавераннахрі керування у грошовій справі отримав податковий відкупник Махмуд Ялавача (1225—1238), призначений ханом Уґедеєм. У 1238 році Чаґатай усунув Махмуда передавши керування у відкупі податків його синові, Масуд-беку (1238—1289) також його було призначено вести грошову справу і у Мавераннахрі)Тимур Ермаганбеков. "История Казахстана". У 1271—1272 році Масуд-Бек провів грошову реформу. Згідно з цією реформою мідні посріблені дирхами старого зразка були вилучені з обігу і замінені на повновагові срібні монети нового зразка Давидович Е.А. / Денежное хозяйство Средней Азии после монгольского завоевания и реформа Масуд-бека /. Изд. М.: Наука. 1972. Ст. 184..

У другій та третій четверті XIII ст. існувало небагато монетних дворів. Відомі того часу золоті динари, срібні та мідні посріблені дирхами, а також мідні пули (фулуси). Золоті монети мали тверду вказану пробу — 583 (4⁄6 міскаля, тобто на одну монету мало йти 2⁄3 щирого золота та 1⁄3 лігатури) вагою 3,29 гр «Қазақстан». Ұлттық энциклопедия, 1 т. Кітап жанды адам. Мақала және жарияланымдар. 2004. ISBN 9965-9389-9-7.

Після смерті хана Чаґатая (1241) почався розподіл влади поміж родами чингізидів та чаґатаїдів. У 1251 році, після курултаю управління Монгольською імперією було надано хану Мунке (1251–1259), який винищив більшість дорослих осіб із роду чаґатаїдів. У 60-х роках XIII століття онук Чаґатая Алгу відновив владу чаґатаїв в улусіПетров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379. У східній частині улусу Хулагу Нікудером Ясавуром (1262—1321), племінником Чаґатая, засновується Нікудерійська Орда під керуванням чаґатаїдівАрапов А.В. Никудерийская орда как фактор Чагатайской истории. Ташкент, 2005.

У 1280—1309 роках Сигнак був столицею улусу Орда-Іхена. Найбільший економічний розквіт улус отримав за часи хана Дуви (1282–1307). Очоливши державу, Дува доєднав до Чаґатайського улусу Уґедейський. Водночас під час правління Дуви хан Уґедейського улусу Хайду (1230–1301) боровся за владу із засновником династії Юань ханом Хубілаєм та з іншими чингізидами. У 1282 році, на початку правління хана Дуви, поміж Дувою і Хайду виник союз співволодіння. У 1287—1288 роках вони володіли вдвох у Хорезмі, Андижані, Алмалику, Янгі, Таразі, Оші, Маргілані, Муґалаку. А також пізніше у Самарканді, Бухарі, Шаші (Ташкент), Отрарі, Алмати, Іміл (Алмати), Кашгарі, Пуладі, Хотані, Орді, Кенджіді та Таразі. Наприкінці сумісного правління в Худжанді та Хорезмі володарював Хайду, у Термезі, Бадахшані, Хості та Газні — Дува.

Боротьба за ханський трон поміж нащадками Чаґадая набула більших масштабів після смерті Дуви. Спроби різних ханів зміцнити єдність монгольських володінь (зокрема шляхом адміністративної та грошової реформ чаґатаїда Кепек-хана (1318—1326)), не змогли усунути політичної кризиАрапов А.В. Проблема правления султана Халила и Казан-хана в реконструкции Чагатайской истории 30-40-х гг. XIV вв. / журнал «Общественные науки Узбекистана», 2004, № 2-3/.

У 1321 році, після грошової реформи Кепека в Мавераннахрі, відбулася заміна золотих монет на срібні динари — у деяких містах Чаґатайського улусу відновилося виготовлення монет. За часів правління чаґадайських ханів Кепека (1309, 1318-1326), Ільчиґідая (1326—1329), Дува-Тимура (1329—1330), Тармаширіна (1331—1334), Чанкші-хана (1335—1338), Єсун-Тимура (1338—1342), Алі-Султана (1342), Казан-хана (1343—1346), Баян-Кулі (1348—1358) та Туглуг-Тимура (1347—1363) у великих містах Алмалику, Отрарі, Самарканді, Бухарі та ін. карбувалися срібні монети номіналами 1 динар (7—8 г) та його фракції — 1⁄3 (2,6—2,8 г), 1⁄6 (1,31—1,42 г) та 1⁄12 (0,68—0,71 г) динариM.Biran. Qaidu and the Rise of the Independent Mongol State In Central Asia. Routledge, 2013. 210 p. ISBN 978-113-6800-37-5. Далі карбування монет відбувалося епізодично, аж до початку XV ст. — повноцінного правління ТимуридівB.F. Manz, "The Rise and Rule of Tamerlane" / Tufts University / Massachusetts, 1999. 248 p. ISBN 978-052-1633-84-0.

У 1334 році, після смерті чагатайського хана Тармаширіна, Нікудерійська Орда припинила своє існування. Бл. середини 1340-х років Чагатайський улус фактично розпався на кілька володінь. У східній частині улусу був утворений Могулістан. В західній частині Могулістану утворилося Сигнацьке ханство. На заході з частиною Мавераннахру до початку XV ст. існував Західний Чаґатайський улус, і якому з 80-х років XIV ст. «керували» маріонетки Тимура.

В 1342 році Узбек-хан призначив свого старшого сина Тінібека ханом Сигнаку. Після смерті Бердібека (1359) хан Сигнацького ханства Теніз-Буга намагався відокремити підвладні йому землі від Золотої Орди, на чолі яких стояв тукатимурид Кара-Ногай. Курултай відмовився визнавати сарайского хана і проголосив створення Сигнакського ханства. У 1370 році ханство було поруйноване Тохтамишом. Повністю ханство припинило своє існування в 1440 році, увійшовши на недовгий період до складу Ногайської орди столицею якого став Сарайчик. З 1469 року Сигнак став столицею Казахського ханстваМингулов Н.Н., Пищулина К.А. Ак-Орда в XIV веке//История Казахстана (с древнейших времен до наших дней). В пяти томах. Т. 2. Алматы: Атамура, 1997..

За часи правління хана Баян-Кулі та еміра Казагана карбувалися монети в основному на підконтрольованих землях Хорасану. На початку 1350-х років XIV ст. поновилося карбування посрібленої міді. Крім традиційних монетних дворів виготовленням монет займалися в Дамгані та Астрабаді. Карбувалися срібні монети за нестандартною ваговою нормою в Гераті — 4,25 г динар та подвійний динар вагою 8,5 г; Базар (Астрабад) з ваговою нормою 2,75 г Кухістанські монетні двори: Ханабад, Курат і Табаз — динари вагою 5,2 г. Тобто на монетному ринку з'являється маса монет, карбованих за різними ваговими стандартами. Дирхемів у правління цього хана карбувалося мало і основну масу їх в обігу становили монети, виготовлені раніше (в правління від Кепека до Єсун-Тимура)П.Н. Петров. Монетное обращение в эпоху эмира Казагана и Буян-Кули хана в Средей Азии (749—758 / 1348—1357 гг.).

На західній частині Середньої Азії у 1266 року Хорезм отримав фактичну незалежність від Монгольської імперії. У 1388 році Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм. З XVI століття велика частина території Хорезму була включена до Хівинського ханства. Значна частина територій Мавераннахру та Великого Хорасану на початку XVI ст. доєдналися до новоутворених Бухарського та Хівинського ханстваИбатов А. Қутбтың «Хусрау уа Шірін» поэмасының сөздігі (XIV ғасыр). Алматы: Гылым, 1974. 280 с..

Чаґатайський улус Монетний двір у Дженді Залишки середньовічного поселення Дженд знаходяться в 115 км на захід від Кизилорди (Казахстан), на правому березі старого русла Сирдар'ї. Площа городища близько 40 га. У домонгольский час місто було одним із центрів огузців, а згодом кипчаків. У 1219 році було завойоване монголами. Місто проіснувало до XVI століття, весь цей час залишаючись великим центром Передуралля на шляху до ХорезмуК. Хромов / Находки исламских медных монет втор. пол. XII – перв. пол. XIII в. на территории Киевского княжества // Эпиграфика Востока, вып. XXX. М., ИВ РАН 2013..

Дирхами

Срібні монети Дженд () відомі в 2-х номіналах: дирхам та його фракція ½ дирхами. За оформленням вони близькі до дирхамів монетного двору Урди ал-Аззам за часів Монгольської імперії. На аверсі дирхема вгорі Шагада Ісламу: «Немає Бога крім Аллаха і Магомет — пророк його» ()‎. Нижче, під Шагадою, назва місця емісії. Існує різновид цього типу, де назва місця карбування вказана на реверсі, а під Шагадою зазначено дату карбування — 1270 (667/8 р.Г.). На реверсі надпис куфічним почерком сформованим у чотирикутник. На монетах номіналами в ½ дирхами немає жодних вихідних даних. На аверсі в ромбі зображено двоногу тамгу, з боків трикутники та крапкиБайпаков К.М., Настич В.Н. Клад серебряных вещей и монет XIII в. из Отрара // Казахстан в эпоху феодализма. — Алма-Ата, 1981.Байпаков К.М., Воякин Д.А., Умарходжиев А.А. Исследование городища Дженд // Известия Национальной академии наук Республики Казахстан. Серия общественных наук. 1(274) январь-февраль 2010. — Алматы, 2010.Е.Ю. Гончаров. «Джендский улус Золотой Орды в XIII в. // Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве // Казань, Астрахань, 2011. — с. 160—161»..

Пули

На городищі Джан-кала, що знаходиться неподалік селища Куандарія (Кизилординська область, Казахстан) було знайдено серед монет 2 пули викарбувані у місті Дженд. Роками раніше подібний пул було знайдено на Булгарському городищі, який дослідник А.З. Сингатуліна віднесла до карбування БулгаруСингатуллина А.З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 2003. ISBN 5-93139-158-4 . Дослідник Є.Ю. Гончаров спросував її думку, прочитавши на монеті місце карбування — Дженд. В 60-х роках XIII ст. в Криму за часів Менгу-Тимура почали карбуватися монети з двоногою тамгою. Гончаровим припускається варіант, що анонімні дирхами та пули карбувалися кримським намісником від Менгу-Тимура Уран-Тимуром, якому був підпорядкований і Дженд. На аверсі пулів у подвійному лінійному колі зображувалась тамга, нижче карбувалася легенда: «Карбування Дженда». На реверсі в такому ж колі надпис: «Вічний спокій найвище». Підтвердити, чи спростувати це визначення можливо лише за допомогою штемпельного аналізу, коли буде встановлена послідовність зміни штемпелів і відтиски на них, при перекарбуванні монет інших типівЕ.Ю. Гончаров. «Стремявидная» тамга – тамга Берке? // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики /Київ - 2011. Ст. 248. с. 58—66.

Монетний двір у Сигнаці Місто Сигнак виникло у Х ст. У 1219 р. Сигнак () захопили монголи. До кінця XIII ст. місто відбудувалося і стало резиденцією правителів лівого крила Улус Джучі — Ак-Орди, яку заснував Орда-Іхен, син хана Джучі. Столицею Ак-Орди стало місто Сигнак. В 40-х роках XIV ст. на пониззі річки Сирдар'ї утворилося Сигнацьке ханство (1340—1379). Першим ханом Сигнаку став Тінібек (1340—1342), призначений Узбек-ханомЯнина С.А., 1954. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946-1952 гг.// МИА 42. М. с.436.

Данги