Елеонора Феган (; 7 квітня 1915, Балтимор, штат Меріленд — 17 липня 1959, Нью-Йорк), відома як Бі́ллі Го́лідей () — афроамериканська джазова вокалістка, авторка-виконавиця, композиторка, музикантка, авторка автобіографії. Майстриня вільної ритмічної інтерпретації, інструментального тембру та яскравої емоційності виконання. Кожна пісня Голідей ставала особистою сповіддю, попри те, що співачка не була авторкою слів і до неї ці тексти побували в репертуарі десятків інших виконавців.
Життєпис Росла в бідному чорному кварталі, в дитинстві потерпіла від сексуального насильства, була поміщена в притулок. Музичної освіти не одержала. Здібності успадкувала від батька, що деякий час грав на гітарі в оркестрі Флетчера Гендерсона. Змушена була в ранньому віці заробляти гроші. В 14 років приїхала в Нью-Йорк, почала співати в нічних клубах, але разом з матір'ю була заарештована за проституцію.
Голідей випадково почув у клубі на 133-й вулиці продюсер Джон Геммонд та в 1933 році організував запис на платівку з Бенні Гудменом (Your Mother's Son-In-Law, Riffin''', The Scotch).
Ім'я «Біллі» Елеонора запозичила у популярної акторки Біллі Доув, котрою захоплювалася в підлітковому віці. Для сцени переробила прізвище батька (Hallyday).
В 1935-36 році Голідей записувала платівки з Тедді Вілсоном, Баком Клейтоном, Джонні Годжесом, Риємо Елдріджем, Лестером Янгом, знімалася з оркестром Дюка Еллінгтона в кінофільмі «Чорна симфонія». В 1937 році співала в біг-бендах Каунта Бейсі й Арті Шоу, в оркестрі якого з вини амбіційного керівника постійно відчувала себе людиною другого сорту.
До 1939 року Біллі Голідей стала зіркою, співала в нічних клубах Гарлема, у січні 1944 року дала сольний концерт у Метрополітен-опера. Її хіти — Fine And Mellow, Strange Fruit, Lover Man, Porgy, Good Morning Headache, Now Or Never.
Голідей знімалася в кінофільмі «Новий Орлеан» (1946). В 1956 році вийшла її автобіографія Lady Sings The Blues, за якою в 1975 році був поставлений однойменний фільм (Голідей зіграла Даяна Росс).
Проблеми в особистому житті часто призводили до нервових зривів, і в Голідей розвинулась алко- й наркозалежність. В 1947 році Голідей була заарештована й рік провела в реабілітаційному центрі Західної Вірджинії. Виступала завжди в довгих рукавичках. Надалі ділила час між сценою й лікарнями, кілька разів з величезним успіхом гастролювала в Європі. Найкращі записи останніх років найчастіше ставали розповідями про її життя: Don't Explain, Ain't Nobody's Business, Fine And Mellow, You've Changed. 31 травня 1959 року Голідей у важкому стані доставили в клініку (серцевий напад і цироз печінки), заарештувавши там же за зберігання наркотиків.
Особисте життя Біллі Голідей була бісексуальною.4 Pioneering Queer WomenLady Day of the NightBillie Holiday: Jazz Icon and Bisexual Pride
Дискографія Біллі Голідей співпрацювала з чотирма лейблами:
Columbia Records (1933—1942, 1958) Commodore Records (1939, 1944) Decca Records (1944—1950) Verve Records (1952—1959)
Студійні записи
(Подається скорочено)
Збірники: Lady Day: The Complete Billie Holiday on Columbia (1933—1944) The Complete Commodore Recordings (1939, 1944) For collectors not interested in non-released studio takes, The Commodore Master Takes features only the released versions of Holiday's Commodore recordings. The Complete Decca Recordings (1944—1950) The Complete Billie Holiday on Verve (1945—1959)
Інші записи: Lady in Satin (Columbia, 1958) New Orleans: Original Motion Picture Soundtrack (1946) (Giants of Jazz, 1983) The Sound of Jazz (Columbia, 1958)
Записи живого виконання (подається скорочено) At Monterey 1958 (1958) Billie Holiday in Europe 1954—1958 (1954—1958) The Complete 1951 Storyville Club Sessions (1951) Ella Fitzgerald and Billie Holiday at Newport (1957) Lady Day: The Storyville Concerts [Vol. 1 and 2] (1951, 1953, 1959) A Midsummer Night's Jazz at Stratford '57 (1957) Summer of '49 (1948—1949)
Збірка від лейблу The Columbia:
Записи з оркестром Каунта Бейсі (1937) Записи з оркестром Бенні Гудмана (1939), Виступ 1944 на Esquire Jazz Concert.
Збірка від лейблу Verve Records:
Jazz at the Philharmonic performances (1945—1947) Jazz Club USA (1954) 1956 Carnegie Hall concerts, with a narrator reading portions of her autobiography, Lady Sings the Blues'' 1957 Newport Jazz Festival Seven Ages of Jazz Festival (1958)
Примітки
Посилання
Энциклопедический справочник «Джаз. ХХ век» Офіційний сайт Official Billie Holiday @ Sony BMG Billie Holiday's Music — Pure Vintage Brief biography at Jazz (PBS) Brief biography at American Masters (PBS) The African American Registry — Billie Holiday Billie Holiday Timeline Billie Holiday's Gravesite Billie Holiday's Small Band Recordings of 1935—1939