Скляна стеля () — форма трудової дискримінації жінок, обмеження їх просування кар'єрними сходуми безвідносно до їх професійних якостей. Невидимі бар'єри («скло»), через які жінки бачать елітні позиції, але не можуть досягти їх («стеля»)Davies-Netzley, Sally A. (1998). Women above the Glass Ceiling: Perceptions on Corporate Mobility and Strategies for Success Gender and Society, Vol. 12, No. 3, p. 340, . ., перешкоджають великій кількості жінок та меншин в отриманні найбільш владних, престижних і прибуткових робочих місць.Hesse-Biber and Carter 2005, p. 77. Причинами скляної стелі є інституційний кадровий сексизм, гендерні стереотипи, дискримінація в освіті та при наймі, друга зміна та брак жінок на вищих щаблях.
Визначення Федеральна комісія скляної стелі США визначає «скляну стелю» як «невидимий, але нездоланний бар'єр, який не дає жінкам і меншинам піднятися на верхні щаблі кар'єрних сходів, незалежно від їх кваліфікації та досягнень».
Термін походить з гендерних досліджень, він був введений феміністками на початку 1980-хFederal Glass Ceiling Commission. Good for Business: Making Full Use of the Nation's Human Capital. Washington, D.C.: U.S. Department of Labor, March 1995. для позначення невидимого й формально ніяк не позначеного бар'єра, який обмежує кар'єрне просування жінок, безвідносно до їх професійних якостей, певним рівнем соціальної ієрархії в організації, галузі чи державній системі. Пізніше термін був розширений і на інші соціальні групи та меншини (етнічні, сексуальні тощо)Federal Glass Ceiling Commission. Solid Investments: Making Full Use of the Nation's Human Capital. Washington, D.C.: U.S. Department of Labor, November 1995, p. 13-15..
Історія У 1839 французька феміністка й письменниця Жорж Санд використала фразу une voûte de cristal impénétrable у п'єсі Gabriel: «Я була жінкою; раптово мої крила ослабли, небо зімкнулося навколо моєї голови, як непроникний кришталевий склеп, і я впала…». Опис мрії героїні про політ на крилах інтрепретувався як фемінний міф про Ікара, про жінку, котра намагається піднятися над приписаною їй роллю.last=Harlan|first=Elizabeth|title=George Sand|year=2008|publisher=Yale University Press|isbn=978-0-300-13056-0|page=256
Першою власне фразу скляна стеля використала у промові в 1978 році. На конференції Жіночого інституту за свободу преси в 1979, котру вела Кетрін Лоуренс (Katherine Lawrence) з Hewlett-Packard. Під час дискусії розриву між прописаними політиками просування жінок в НР та реальними можливостями термін було популяризовано.
Термін також був використаний у березні 1984 року , колишньою редакторкою журналу «Working Woman», яка була процитована Норою Френкель (Nora Frenkel) для Adweek: «Жінки досягли певної точки — я називаю її скляною стелею. Вони знаходяться у верхній частині середньої ланки, зупиняються і застрягають там. Для всіх цих жінок на вершині немає достатньої кімнати. Деякі створюють власний бізнес. Інші покидають роботу й доглядають родини». Того ж року Браянт використала термін у розділі книги «The Working Woman Report: Succeeding in Business in the 1980s», а Бася Гельвіг (Basia Hellwig) — в іншому розділі тієї ж книги.
У широко цитованій статті Волл-стріт джорнел від березня 1986 термін використаний у назві: «Скляна стеля: чому жінки не можуть розбити невидимий бар'єр, який блокує їх від найвищих посад» (). У статті скляна стеля позначала «не те, що можна знайти в будь-якому керівництві фірми або навіть обговорюваним на діловій зустрічі; вона була спочатку введена як невидиме, приховане й невисловлене явище, яке існує, щоб тримати вищі керівні посади в руках білих чоловіків».
Коли термін «скляна стеля» отримав більше використання в суспільстві, публіка відгукнулася з різними ідеями та думками. Деякі стверджували, що «скляна стеля» — це міф, а не реальність, тому що жінки воліють залишатися вдома та менше виявляли відданість просуванню по посадах. У результаті тривалої суспільної дискусії голова Міністерства праці США Лінн Морлі Мартін повідомила результати дослідницького проєкту під назвою «Ініціатива Скляна стеля», сформованого для розслідування низького числа жінок і меншин на керівних посадах. Цей звіт визначив нове поняття як «ті штучні бар'єри, засновані на поведінкових або організаційних упередженнях, які заважають кваліфікованим фахівчиням і фахівцям просуватися вгору в їх організаціях на керівні посади».
У 1991 році Конгрес США створив Комісію зі скляної стелі з 21 осіб під головуванням міністра праці Роберта Райха, метою якої було вивчення «бар'єрів на шляху до поліпшення становища меншин і жінок в рамках корпоративної ієрархії (проблема відома як „скляна стеля“), для видачі висновку про її результати та винесення рекомендації про шляхи усунення скляної стелі». Комісія масштабно дослідила феномен і виклала висновки у доповіді «Благо для Бізнесу» 1995 р., яка містила 12 рекомендацій про те, як покращити робоче місце за рахунок збільшення різноманітності в організації і зменшення дискримінації шляхом політик.
Поширення феномену Сучасні жінки повсюдно стикаються з цією формою трудової дискримінації. Так, близько 84 % топ-менеджерських посад 500 провідних компаній США займають чоловіки (а на директорських посадах — 88 %), попри те, що жінки складають значну частину всього штату на найнижчих рівнях у цих компаніях. Скляні стелі сильно корелюють зі статтю. І білі жінки, і жінки з меншин стикаються зі «скляною стелею» протягом своєї кар'єри. На відміну від цього, доказів скляної стелі для афроамериканських чоловіків не знайдено.Cotter, David A., Joan M. Hermsen, Seth Ovadia, and Reece Vanneman (2001). The glass ceiling effect. Social Forces, Vol. 80 No. 2, pp. 655–81. Жінки з числа меншин часто зазнають найбільших труднощів у «пробитті скляної стелі», знаходячись на перетині двох історично маргіналізованих груп населення: жінок і небілих людей.«Demarginalising the Intersection of Race and Sex: A Black Feminist Critique of Anti-discrimination Doctrine, Feminist Theory, and Anti-racist Politics» by Kimberlé Crenshaw in Framing Intersectionality, edited by Helma Lutz et al. (Ashgate, 2011). Азійські й азійсько-американські ЗМІ ввели в ужиток термін «бамбукова стеля» для позначення перешкод, з якими всі азійські американки (американці) стикаються у своїй кар'єрі.
Число жінок-керівниць у Fortune 500 збільшується з 2012—2014 років, але коефіцієнт жінок в робочій силі знизився з 52,4 % до 49,6 % з 1995 до 2015 року в усьому світі. Крім того, у 2014 тільки 19,2 % Рад директорів S&P 500 займають жінки, з яких 80,2 % вважались білими.
Причини Феномен скляної стелі, за висновками сучасних вчених, зумовлений глибоко вкоріненим стереотипами щодо жінок та їх ролей в організації, суміщення роботи з материнством та неоплачуваною хатньою працею, на додаток з вихованням у жінок у ході гендерної соціалізації знеохочення та страху успіху (наприклад, сексизмом в освіті). Глибинними перепонами на шляху до високих посад для жінок є система інституціональної дискримінації, що охоплює дрібніші ознаки, такі як сексизм при наймі, застаріла кадрова політика фірм, стереотипи, що жінки не здатні до лідерства, відсутність сітки покровительства та жіночого менторства.
«Материнський мозок» «Материнський мозок» — термін, теж асоційований зі скляною стелею, стосується перебільшених та стереотипних уявлень про гормональні зміни в організмі жінки протягом вагітності, завдяки яким вагітним, а також молодим жінкам без дітей (приписуючи їм імовірну вагітність), відмовляють у відповідальних посадах та завданнях, а почасти й у працевлаштуванні.
Нижча оплата праці жінок Гендерний розрив в оплаті праці — це різниця між середніми заробітками чоловіків та жінок за однакову роботу. У 2008 році за даними ОЕСР середній заробіток жінок, зайнятих на повну ставку, був на 17 % нижчим, ніж заробіток їхніх колег-чоловіків, і що «30% варіації у розриві в заробітній платі чоловіків і жінок у країнах ОЕСР може бути пояснено дискримінаційними практиками на ринку праці».ОЕСР, OECD Employment Outlook — 2008 Edition Summary in English. OECD, Paris, 2008, p. 3-4.ОЕСР OECD Employment Outlook. Chapter 3: The Price of Prejudice: Labour Market Discrimination on the Grounds of Gender and Ethnicity. OECD, Paris, 2008. Європейська комісія зазначила, що жіночий погодинний заробіток у 27 країнах ЄС у 2008 році був у середньому на 17,5 % нижчим за чоловічий.Європейська комісія. The situation in the EU. Retrieved on July 12, 2011. Американський сайт «nationalpartnership.org» свідчить, що станом на квітень 2017, жінки в США в середньому отримують «80 центів за кожен долар, сплачений чоловікам», що відповідає гендерному розриву в середній річній зарплаті в понад 10 тис. дол. США. При поточному коефіцієнті зростання зарплат жінок, гендерний розрив у зарплаті щезне лише у 2056 році.Misra, Joya, and Eiko Strader. «Gender Pay Equity in Advanced Countries: The Role of Parenthood and Policies.» Journal of International Affairs 67.1 (2013): 27. MasterFILE Premier. Web. 26 Oct. 2016.
Друга та третя зміна Друга зміна описує факт, що жінки мають подвійне робоче навантаження, виконуючи і оплачувану роботу, і хатню працю; при цьому неоплачувана робота не оцінюється, бо одночасна активність зникає із поля зору. Завдання, котрі виконують жінки поза робочим місцем, в основному пов'язані з материнством, залежно від локації, прибутку домогосподарства, освітньої кваліфікації, етнічності та місцезнаходження. Альва Мюдраль та у 1956 виявили, що чоловіки та жінки можуть мати однаковий час на активності поза робочим середовищем для сім'ї та додаткових занять. Ця «друга зміна» також погіршувала здоров'я жінок. Жінки, що жертвували триваліший час на досягнення родинного балансу, частіше страждали від порушень психічного здоров'я, таких як депресія, тривога, дратівливість, брак мотивації та енергійності. Загальне щастя та благополуччя жінок може бути досягнуте балансом кар'єри та домашніх обов'язків, значну частину з яких мають взяти на себе чоловіки та інші члени родини.
Індекс скляної стелі Індекс скляної стелі (ІСК) – це щорічний індекс, який використовується для візуалізації скляної стелі шляхом ранжування країн ОЕСР за їхніми існуючими показниками рівності статей. Створений журналом The Economist у 2013 році, він оцінює дані щодо різноманітних ознак, пов’язаних із рівністю жінок, у таких сферах, як вища освіта, участь у робочій силі, оплата праці, витрати на догляд за дітьми, права на вагітність та батьківство, заявки до бізнес-шкіл та представництво жінок на керівних державних посадах. Індекс вказує на те, де і як жінки все ще відстають від своїх колег-чоловіків на керівних бізнес-посадах. Він оновлюється щороку в рейтингу 29 країн ОЕСР.
Індекс було запущено у 2013 році, коли існувало 5 показників та 26 країн, а сьогодні він включає 29 країн і складається з 10 показників
вища освіта, участь у робочій силі, розрив у заробітній платі жінок та чоловіків, іспити GMAT, складені жінками, жінки на керівних посадах, жінки в радах директорів компаній, чисті витрати на догляд за дітьми, оплачувана відпустка для матерів, оплачувана відпустка для батьків та жінки в парламенті.
У 2017 році країнами з найменшою нерівністю були Ісландія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Польща. У 2024 році країнами з найнижчою нерівністю були Ісландія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Франція. Країнами з найгіршими показниками в індексі були Ізраїль, Швейцарія, Японія, Туреччина та Південна Корея.
Пов'язані явища
Липка підлога