Чернишов Олексій Михайлович

Олексі́й Миха́йлович Чернишо́в ( , , УРСР) — український державний і політичний діяч, підприємець.

Колишній Віце-премʼєр-міністр України, міністр національної єдності України (2024—2025), голова правління НАК «Нафтогаз України» (2022—2024), міністр розвитку громад та територій України (2020—2022), голова Київської обласної державної адміністрації (2019—2020).

Життєпис

Олексій Чернишов народився 4 вересня 1977 року в Харкові.

Одружений зі Світланою Чернишовою. Подружжя виховує трьох дітей — двох синів і доньку.

Освіта

У 1999 році закінчив Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» за спеціальністю «Економіка підприємства». У 2002 році здобув юридичну освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

У 1999 році пройшов професійний курс з управління проєктами за стандартами Project Management Institute на базі компанії Westinghouse Electric у Пенсільванії, США.

Карʼєра

Діяльність у приватному та корпоративному секторі

Професійну діяльність розпочав наприкінці 1990-х років у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. З 1997 року працював у компаніях телекомунікацій та ІТ технологій, зокрема Telesens. На початку 2000-х років разом із партнерами придбав українську частину групи Telesens.

Згодом Чернишов перейшов до інвестиційної діяльності та девелопменту нерухомості. У 2005—2007 роках обіймав посаду президента групи компаній «АВЕК», а надалі, до 2013 року, очолював її наглядову раду.

У 2012 році заснував девелоперську компанію Eastgate Development, діяльність якої була пов'язана з реалізацією проєктів у сфері комерційної нерухомості.

У 2014 році Чернишов заснував інвестиційну компанію VI2 Partners, що мала офіси в Києві та Відні. Компанія спеціалізувалася на інвестиціях, управлінні активами та розвитку бізнес-проєктів.

Державна діяльність

Голова Київської обласної державної адміністрації 28 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Чернишова головою Київської обласної державної адміністрації.

За час його роботи Київська обласна рада затвердила Стратегію розвитку Київської області на 2021—2027 роки, а при ОДА було створено Раду інвесторів та відновлено роботу Агенції регіонального розвитку області. 4 березня 2020 року залишив посаду у зв'язку з призначенням міністром розвитку громад та територій України.

Міністр розвитку громад та територій України 4 березня 2020 року Верховна Рада України призначила Чернишова міністром розвитку громад та територій України в уряді Дениса Шмигаля.

За його каденції було завершено черговий етап реформи децентралізації: сформовано 1469 територіальних громад і 136 нових районів замість 490. У висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС у 2022 році децентралізацію було названо «однією з найефективніших та найуспішніших реформ, проведених у країні» та важливим чинником її соціального й економічного розвитку.

У межах реформи містобудування у грудні 2020 року Чернишов представив уряду план її завершення, який передбачав ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) та створення нової системи державного архітектурно-будівельного контролю. У вересні 2021 року ДАБІ остаточно припинила роботу, а її функції перейшли до новоствореної Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Реформа передбачала цифровізацію адміністративних процедур, децентралізацію контролю та посилення відповідальності учасників будівельного процесу; одночасно розвивалася Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

За результатами відкритого конкурсу головою ДІАМ став Семен Кривонос. Кандидати на посади в новій інспекції проходили перевірку на доброчесність у межах співпраці Мінрегіону, ДІАМ та НАБУ.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Міністерство займалося координацією відновлення житлової та комунальної інфраструктури у постраждалих регіонах. У 2022 році воно брало участь у підготовці першої спільної оцінки збитків і потреб України у відновленні (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA), проведеної урядом України, Світовим банком та Європейською комісією. Прямі збитки станом на 1 червня 2022 року було оцінено у понад 97 млрд доларів, а потреби у відновленні — у 349 млрд доларів.

У липні 2022 року на конференції з відновлення України в Лугано Чернишов представив План регіонального відновлення та розвитку як складову загального Плану відновлення України. У червні того ж року очолив урядовий штаб із підготовки до опалювального сезону 2022—2023 років.

3 листопада 2022 року залишив посаду міністра.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» 3 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України призначив Чернишова головою правління НАК «Нафтогаз України». До виконання обов'язків він приступив 4 листопада.

За підсумками 2023 року Група «Нафтогаз» отримала 23,1 млрд грн чистого консолідованого прибутку порівняно зі збитком у 79,1 млрд грн у 2022 році. У вересні 2023 року компанія завершила реструктуризацію єврооблігацій 2022 та 2026 років і вийшла з дефолту.

За його керівництва група нарощувала власний видобуток природного газу. У першому півріччі 2024 року «Укргазвидобування» та «Укрнафта» видобули 7,3 млрд м³ товарного газу, що на 8 % перевищувало показник відповідного періоду 2023 року. За підсумками 2024 року товарний видобуток групи становив 13,9 млрд м³ проти 13,2 млрд м³ роком раніше, а консолідований чистий прибуток — майже 38 млрд грн.

У листопаді 2023 року Європейський банк реконструкції та розвитку надав «Нафтогазу» кредит у розмірі 200 млн євро для створення стратегічних запасів природного газу. У 2023 році іноземні трейдери розмістили в українських підземних сховищах близько 2,5 млрд м³ газу.

У квітні 2023 року арбітражний трибунал у Гаазі зобов'язав Росію виплатити «Нафтогазу» близько 5 млрд доларів компенсації за експропріацію активів групи в окупованому Криму. Арбітражне провадження було розпочато ще у 2016 році.

3 грудня 2024 року Чернишов залишив «Нафтогаз» у зв'язку з призначенням до Кабінету Міністрів України.

Віцепрем'єр-міністр України — Міністр національної єдності України 3 грудня 2024 року Верховна Рада України призначила Чернишова віцепрем'єр-міністром України — міністром національної єдності України. За призначення проголосували 237 народних депутатів.

Чернишов став першим керівником новоствореного міністерства, до завдань якого належала державна політика щодо українців за кордоном, підтримання їхніх зв'язків з Україною та створення умов для добровільного повернення.

Одним із напрямів роботи Чернишова було запровадження правових механізмів множинного громадянства. У червні 2025 року Верховна Рада ухвалила в цілому президентський законопроєкт № 11469, який передбачав запровадження інституту множинного громадянства в Україні. Чернишов як міністр національної єдності публічно представляв цю реформу як один з інструментів збереження зв'язку України з українцями та вихідцями з України за кордоном.

Іншим проєктом міністерства стало створення мережі Центрів єдності (Unity Hubs) для українців за кордоном. За каденції Чернишова Україна досягла домовленостей з урядами низки європейських держав щодо створення таких центрів, зокрема в Німеччині, Польщі, Іспанії та Чехії. Перший Центр єдності в Європі відкрився у Берліні у квітні 2026 року; у червні того ж року центр запрацював у Стокгольмі, у вересні — у Празі, тоді як підготовка до відкриття хабів у Польщі та Іспанії тривала.

У квітні 2025 року Міністерство національної єдності та Рада Європи підписали меморандум про співпрацю у сферах міграційної політики, соціальної згуртованості та підтримки українців за кордоном і тих, хто повертається в Україну.

У червні 2025 року Чернишов разом із єврокомісаром з питань внутрішніх справ і міграції Магнусом Бруннером представив у Брюсселі пропозиції щодо подальшої підтримки українців у Європейському Союзі. Європейська комісія запропонувала продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року, а 13 червня 2025 року Рада ЄС ухвалила відповідне політичне рішення.

17 липня 2025 року Чернишов припинив повноваження віцепрем'єр-міністра — міністра національної єдності у зв'язку з формуванням нового складу Кабінету Міністрів України.

Громадська та культурна діяльність У 2014 році Чернишов заснував Kyiv Vision Foundation, діяльність якого була спрямована на підтримку культурних проєктів та популяризацію сучасного українського мистецтва за кордоном.

Одним із проєктів фонду стала виставка сучасного українського мистецтва Through Maidan and Beyond, присвячена подіям Євромайдану. У жовтні 2014 року проєкт було презентовано в будівлі Міністерства закордонних справ Австрії у Відні, а основна виставка відбулася 17—30 листопада в музейному комплексі MuseumsQuartier у межах Vienna Art Week.

В експозиції було представлено роботи понад 20 українських митців, серед яких Борис Михайлов, Влада Ралко, Микита Кадан, Жанна Кадирова, Сергій Братков та Олександр Курмаз. Проєкт був організований Kyiv Vision Foundation спільно з київською платформою сучасного мистецтва _PCA за підтримки Міністерства закордонних справ України.

У 2014 році Чернишов також підтримав видання англомовного путівника Awesome Kyiv, присвяченого сучасному Києву. Надалі видавництво «Основи» продовжило серію путівниками про інші українські міста. У 2018—2019 роках за підтримки Чернишова були видані Awesome Kharkiv, Awesome Odesa та Awesome Dnipro.

Визнання та рейтинги У різні роки Чернишов входив до рейтингів українських державних діячів та управлінців, складених українськими виданнями.

У 2021 році журнал «Фокус» поставив Чернишова на 27-ме місце у рейтингу «100 найвпливовіших українців». На той час він обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України. Видання пов'язувало його позицію в рейтингу, зокрема, з участю у реалізації інфраструктурних проєктів, реформуванні системи державного архітектурно-будівельного контролю та продовженні реформи децентралізації.

У 2024 році Чернишов увійшов до рейтингу «Керівники воєнного часу. Рейтинг найкращих топ-менеджерів України» журналу «Фокус». У категорії «Паливно-енергетичний комплекс» він посів друге місце після генерального директора ДТЕК Максима Тімченка. При складанні рейтингу видання враховувало фінансові результати компаній, управлінські рішення та діяльність підприємств в умовах повномасштабної війни.

У матеріалі про Чернишова видання відзначало фінансові результати Групи «Нафтогаз» та зростання видобутку природного газу. За підсумками 2023 року група отримала 23,1 млрд грн чистого консолідованого прибутку після збитку в 79,1 млрд грн у 2022 році, а валовий видобуток «Укргазвидобування» зріс приблизно на 5 % — до понад 13,9 млрд м³.

У серпні 2024 року «Фокус» також включив Чернишова до рейтингу «Топ 100 найвпливовіших українців 2024». У категорії представників бізнесу та економіки він посів 5-те місце. Рейтинг формувався виданням на основі опитування профільних експертів.

Розслідування 13 червня 2025 року НАБУ та САП розслідували можливу корупцію в будівельній сфері, яка могла заподіяти державі збитків. Справа стосувалася передачі земельної ділянки, знижок на інвестиційні договори. 23 червня НАБУ оголосило Чернишову підозру у цій справі. НАБУ і САП вимагали призначити 120 млн грн застави, відсторонення від посади й носіння електронного браслета.

2 липня ВАКС відмовився відсторонювати Чернишова з посади міністра. Натомість його зобов'язали протягом двох місяців прибувати на вимогу суду, не залишати Україну без дозволу, утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Того ж дня за Чернишова було внесено 120 млн грн застави.

31 грудня 2025 року слідство щодо Чернишова та ще пʼятьох осіб було завершено.

«Справа Мідас»

11 листопада 2025 року НАБУ та САП повідомили Чернишову про підозру в незаконному збагаченні (стаття 368-5 КК