Каплиця палестинського товариства () — колишня православна каплиця в Таганрозі з представництвом Імператорського православного палестинського товариства.
Адреса: Росія, Ростовська обл., місто Таганрог, на місці будинку 39 на Комсомольському бульварі.
Історія Імператорське православне палестинське товариство було засноване в 1882 році. Його завданнями були сприяння православному паломництву на Святу землю, наукове палестинознавство, сходознавство і гуманітарне співробітництво з народами Близького Сходу.
Представництво Імператорського православного палестинського товариства було засновано в Таганрозі в 1882 році. На чолі представництва значився генерал-майор від адміралтейства, брат композитора Чайковського — (1843—1927). Товариство надавало допомогу прочанам. У свій час з Таганрога прочани вирушали на Святу Землю і Святу Гору Афон. До відправлення пароплава їм треба було десь жити. За порадою члена Палестинського товариства Погребенка, мешканка Таганрога Варвара Андріївна Іщенко подарувала свій будинок товариству з умовою облаштувати в ньому притулок (). Дар Варвари Андріївни Товариство прийняло з вдячністю. Варвара Андріївна була обрана членом Товариства, однак притулок був побудований в іншому місці. У притулку для неї виділили кімнату. Витрати на довічне утримання і поховання пані Іщенко Товариство брало на себе. Витрати на це йшли з доходів від пожертвуваного нею майна.
Чайковський І. І. клопотав у міській думі про надання місця для каплиці і притулку для прочан. 22 березня 1888 року Дума виділила місце площею 293 кв. сажнів на Воронцовському узвозі. Були зібрані пожертви і в тому ж році побудовано одноповерховий дім для прочан з каплицею.
У новому притулку могли перебувати на утриманні та безкоштовному медичному обслуговуванні близько 20 прочан. У кімнатах притулку було десять ліжок для чоловіків і десять для жінок. Для прикраси каплиці художник Айвазовський подарував свою картину «Ходіння по водах» (нині вона зберігається в Державному музеї історії релігії в Санкт-Петербурзі). За переданий дар йому особисто подякував великий князь Сергій Олександрович. Вдова осавула Т. К. Волгіна пожертвувала каплиці ікони Божої Матері і Спасителя, Євангеліє, хрест і кадильницю.
В гарний стан притулок був приведений у 1890 році. До цього часу в ньому розміщувалося близько 40 осіб. При каплиці влаштовано сад. В каплиці обідниця з акафістом. З 1894 року, після від'їзду Чайковського, каплицею і притулком завідував священник Яків Досичев. У 1890-х роках головою Таганрозького відділення палестинського товариства став А. Міллер.
У роки радянської влади притулок був закритий, будинок став житловим. Пізніше на його місці було побудовано новий п'ятиповерховий житловий будинок.
Джерела Дмитриевский А. А. Императорское Православное Палестинское Общество и его деятельность за истекшую четверть века 1882—1907. М., СПб., 2008, С. 258, 351—352. Филевский П. П. История города Таганрога // Таганрог: изд-во "Сфинкс", 1996 (репринт Москва: Типо-лит. К. Ө. Александрова, 1898), 279—280. Гаврюшкин О. П. "Палестинское общество". Энциклопедия Таганрога // Таганрог: Антон, 1998, с. 384. Гусева А. В. "Православное Палестинское общество". Энциклопедия Таганрога // Таганрог: Антон, 1998, с. 408. Кукушин В. С. История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья // Ростов-на-Дону: ГинГо, 1996, гл. 12: «Исчезнувшие навсегда».
Примітки Странноприимный домъ для паломниковъ Палестинскаго общества в Таганроге // ippo.ru
Посилання Таганрогское представительство Императорского Православного Палестинского Общества ' на сайті drevo-info.ru Часовня Палестинского общества Странноприимный домъ для паломниковъ Палестинскаго общества в Таганроге.