Всеукраїнський з'їзд робітниць і селянок 1920 – перший всеукраїнський з'їзд жінок-робітниць України. Проходив 3–8 листопада у м. Харків. На з'їзд прибуло 1105 делегаток, серед яких 707 робітниць, 366 селянок і 32 представниці інтелігенції. За партійною приналежністю: 454 комуністки і 436 їм співчуваючих (разом 890, або понад 80 % делегатів), 211 безпартійних, 4 чл. інших партій. Під час відкриття з'їзду всім було роздано тексти промови В.Леніна 19 листопада 1918 на I Всеросійському з'їзді робітниць та селянок та резолюції цього з'їзду. Делегатки розглянули питання:
Жовтнева революція і майбутня світова революція; участь робітниць та селянок у радянському і партійному будівництві; роль селянок в організації та діяльності комітетів незаможних селян; допомога робітниць і селянок Червоній армії; продовольча політика й роль робітниць і селянок у громадському та дитячому харчуванні; участь робітниць і селянок у кооперативному будівництві; охорона народного здоров'я; охорона материнства й дитинства; соціальне виховання та боротьба з неписемністю; робітничо-селянська інспекція; охорона праці; соціальне забезпечення трудящих.
З доповідями на з'їзді виступили М.Скрипник, Д.Мануїльський, діячки руху – К.Самойлова, К.Ніколаєва, В.Мойрова, М.М.Скрипник. Одноголосно прийняті з'їздом резолюції закликали трудівниць до участі у радянському і господарському будівництві, до вступу в комуністичну партію, зміцнення союзу робітниць та селянок. Джерела та література Хміль I.В. Всеукраїнський з'їзд робітниць і селянок //