Монети середньовічної Середньої Азії на територіях нинішнього Узбекистану, карбувалися і знаходились в обігу після захоплення монголами держави Хорезмшахів — у часи знаходження їх у складі Чагатайського улусу та Мавераннахру починаючи з 1225 року. В обігу знаходились золоті та срібні (після грошової реформи Кепека золоті динари замінилися на срібні) динари, срібні та посріблені мідні дирхами, а також мідні пули (фулуси, фельси). 1 динар розмінювався на 6 дирхамів та 96 пулів.
Узбекистан в часи правління чаґатаїдів
Також див. Монети Хорезму
У 1219 році під час монгольського завоювання Чингісхан захопив Мавераннахр та державу Хорезмшахів. У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус.
На західній частині Середньої Азії у 1266 року Хорезм отримав фактичну незалежність від Монгольської імперіїИбатов А. Қутбтың «Хусрау уа Шірін» поэмасының сөздігі (XIV ғасыр). Алматы: Гылым, 1974. 280 с..
У 1225 році у Мавераннахрі керування у грошовій справі отримав податковий відкупник Махмуд Ялавач (1225-1238), призначений ханом Уґедеєм. У 1238 році Чаґатай змістив Махмуда передавши керування у відкупі податків синові Махмуда, Масуд-беку (1238-89). Також його було призначено вести грошову справу і у МавераннахріТимур Ермаганбеков. "История Казахстана". У 1271-1272 році Масуд-Бек провів грошову реформу. Відповідно до цієї реформи мідні посріблені дирхами старого зразка були вилучені з обігу і замінені на повновагові срібні монети нового зразкаДавидович Е.А. / Денежное хозяйство Средней Азии после монгольского завоевания и реформа Масуд-бека /. Изд. М.: Наука. 1972. Ст. 184..
Під час правління Дуви хан Уґедейського улусу Хайду боровся за владу із засновником династії Юань ханом Хубілаєм та з іншими чингізидами. У 1282 році, на початку правління хана Дуви, поміж Дувою і Хайду виник союз співолодіння. У 1287-1288 роках вони володіли вдвох у Хорезмі, Андижані, Алмалику, Янгі, Таразі, Оші, Маргілані, Муґалаку. А також одноосібні володіння цих двох чингізидів: Самарканд, Бухара, Шаш (Ташкент), Отрар, Алмати, Іміл, Кашгар, Пулад, Хотан, Орда, Кенджід, Тараз. Пізніше в Худжанді та Хорезмі володарював Хайду, у Термезі, Бадахшані, Хості та Газні — ДуваПетров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379.
У 1321 році, після грошової реформи Кепека в Мавераннахрі, відбулася заміна золотих монет на срібні динари — у деяких містах Чагатайського улусу відновилося виготовлення монет. Починаючи з середини 20-х років XIV ст. карбувалися срібні монети номіналами 1 динар (7-8 гр.) та його фракції —1⁄3 (2,6-2,8 гр.), 1⁄6 (1,31-1,42 гр.) та 1⁄12 (0,68-0,71 гр.) динариM.Biran. Qaidu and the Rise of the Independent Mongol State In Central Asia. Routledge, 2013. 210 p. ISBN 978-113-6800-37-5. Далі карбування монет відбувалося епізодично, аж до початку правління у Мавераннахрі та Могулістані ТимуридівB.F. Manz, "The Rise and Rule of Tamerlane" / Tufts University / Massachusetts, 1999. 248 p. ISBN 978-052-1633-84-0.
На заході з частиною Мавераннахру до початку XV ст. існував Західний Чаґатайський улус, яким з 80-х років XIV ст. «керували» маріонетки Тимура. У 1388 році Тимур зруйнував Куня-Ургенч і підпорядкував собі весь Хорезм. З XVI століття більша частина територій Хорезму увійшла до складу Хівинського ханства. Значна частина територій Мавераннахру та Великого Хорасану на початку XVI ст. доєдналися до новоутвореного Бухарського ханства.
Монетний двір у Бухарі На початку XIII століття Бухара увійшла до складу держави Хорезмшахів. У лютому 1220 року Бухара була захоплена військами Чингісхана. У 1238 році в Бухарі відбулося повстання проти загарбників на чолі з ремісником Махмудом Тараба, яке було жорстоко придушене монголами. У 1240 році увійшла до складу Чагатайського улусу. У 1273 році місто було пограбоване і спалене ордами перських монголів Абака-хана Бухара. У період правління Тимура (1370-1405) Бухара увійшла до складу держави Тимуридів — Туран. За часів правління хана Убайдули (1533-1539), Бухара стала столицею держави, яка отримала назву Бухарського ханстваМ. Наршахи // История Бухары // Академия фундаментальных исследований / Изд. Ленанд. 2016 ISBN 978-5-9710-2507-8
Динари
Після грошової реформи Кепека з середині 1320 до середини 1350 років у Бухарі () карбувалися срібні динари (7,2-8 гр.) та його фракції — 1⁄6 динари. 1) 1325—1330. На аверсі в лінійному колі та 6-пелюстковому картуші в 4 рядки карбувалася легенда уйгурською та арабською мовами. В центрі надпису зображувалась Ф-подібна тамга. На реверсі в лінійному та крапковому колах 6-пелюстковий картуш із загостреними кінцями, в полі монети позначення монетного двору та дата абджадом. В центрі поля довгаста віньєтка з колом у середині. Існують різновиди з тамгою в нижньому надписіФрен Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб.. 2) У 1341-1343 (742, 743 рр.Г.) та 1345-1346 (746 р.Г.) роках карбуються срібні динари з іменем Казан-хана на центральних монетних дворах Мавераннахру з позначенням місця карбування. На аверсі у 8-дуговому картушу надпис, з боків та на стиках картушу віньєтки. На реверсі у 6-дуговому картушу із загостреними кінцями легенда в 4 рядки, в центрі останнього рядка Ф-подібна тамга зі сполученою Т-подібною прописною. 3) У 1342 (741 р.Г.) році карбуються динари Халі-Султана з Ф- та з Т-подібною тамгами сполучені між собою. 4) У 1341-1343 карбуються динари, на яких позначене також ім'я Казан-хана. 5) У 1347 (746 р.Г.) знову карбують монети з іменем Казан-хана, але з Ф-подібною тагою. Подібні динари з іменами наступних ханів, карбувалися до середини 1360-х роківПетров П.Н. Смута 1340-х гг. в государстве Чагатаидов (нумизматические данные) // Одиннадцатая всероссийская нумизматическая конференция. СПб. 14-18 апреля 2003 года /Тезисы докладов и сообщений. СПб., изд-во ГЭ, 2003, С. 104-106.
Дирхами
На першому етапі карбування у Бухарі виготовлялися мідні посріблені дирхеми середньою вагою 6 гр. та діаметром 37-38 мм. З 1270 року карбувалися лише срібні дирхами з вагою 1,9-2,1 гр. За часів правління Туглу-Тимура карбувалися посріблені дирхами. 1) 1229, 1231 (627, 629 рр.Г.) роки. В чотирикутному двохлінійному картушу карбувалася Шагада Ісламу: «Немає Бога крім Аллаха і Магомет — пророк його» (). На реверсі в подібному картушу зазначене місце карбування та ім'я багдадського халіфа Ахмада ан-Насіра. 2) 1230 (628 р.Г.) рік. В 16-пелюстковому картушу Шагада. Навколо позначення монетного двору. На реверсі в полі ім’я багдадського халіфа. Навколо позначення дати аджадом. 3) 1239 (637 р.Г,) рік. В полі чотирикутного картушу Шагада. Вгорі позначення монетного двору, внизу позначення титулу каана. Реверс подібний до аверсу, але без картушу. Внизу рікДавидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в XIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972.. 4) 1253, 1262, 1265, 1268, 1269 (651, 660, 663, 666, 667 рр.Г.) роки. В центрі монети Шагада в 3 рядки. По колу позначення місця карбування та рік абджадом. На реверсі у круглому картуші надпис: «Монета ханська». Існує різновид із надписом уйгурською мовою, у 8-кутнику чи в 12-пелюстковому картушу. 5) 1283, 1286 (681, 684 р.Г.) рік. В лінійному та крапковому колі надпис уйгурською мовою у 2 рядки, вгорі віньєтка. Внизу більш дрібнішим шрифтом позначення монетного двору. На реверсі у центрі 8-пелюсткової розети Г-подібна тамга. Вгорі та знизу позначення монетного двору. Існують недатовані дирхами цього типу. 6) 1358—1359, 1361—1363 роки. На аверсі та на реверсі в крапковому та подвійному лінійному колах надписи. Знизу, на аверсі, дата, в центрі Ф-подібна тамгаПетров П.Н., 2007 – Петров П.Н. Каталог Чагатаидских монет 668–770 / 1269–1369./ Казань, 2007.
Пули (фельси, фулуси)
Мідні пули Бухари почали карбуватися бл. у 1290-х роках. 1) 1290-ті роки. В центрі поля надпис у 2 рядки скомпонований у чотирикутник. Вгорі та внизу випускні дані. В нижньому надпису Г-подібна тамга. На реверсі в 2-лінійному колі скомпановані в чотирикутник вихідні дані. Зліва в легенді зображення «вузла щастя». Вага — 3,68-4,26 гр.Давидович Е.А. Денежное хозяйство Средней Азии в XIII веке // Изд. «Наука», Москва, 1972.. 2) За часів Баян-Кулі в середині 1350-х роках карбуються мідні фулуси. У крапковому та подвійному лінійному надпис, вгорі «вузол щастя». На реверсі у крапковому та лінійному колах легенда. В останньому рядку Ф-подібна тамга, нижче 2 орнаментальні свастики.
Монетний двір у Самарканді У 1212 році Самарканд увійшов до складу держави Хорезмшахів. У 1220 році місто розграбоване і майже повністю зруйноване Чингісханом. З 1266—1370 столиця Чагадайського УлусуБартольд В. В. Очерк истории Семиречья, Фрунзе, 1943Бартольд В. В. История культурной жизни Туркестана, Л., 1927. За часів правління Тимуридів (1370-1499) був столицею його імперії Туран. Місто втратило значення столичного центру з приходом до влади Шейбанідів. Хан шейбанидів Убайдулла (1533-1540) переніс столицю своєї держави до БухариB.F. Manz, W.M. Thackston, D.J. Roxburgh, L. Golombek, L. Komaroff, R.E. Darley-Doran. "Timurids" Encyclopaedia of Islam Brill Publishers 2007.
Динари
Після грошової реформи Кебек-хана у 1321 році у Самарканді () карбувалися срібні динари та його фракції 1⁄6 динара (1,31 гр.). 1) Бл. середини 1320-х років. На аверсі 1-динарової монети в лінійному колі та 6-пелюстковому картуші в 5 рядків карбувалася легенда. В середині кутів картушу віньєтки. В центрі монети надпис: «Монета захищеного Самарканду», посередині зображувалась Ф-подібна тагма. На реверсі в лінійному та крапковому колах 6-пелюстковий картуш із загостреними кінцями, в полі монети позначення монетного двору та дата абджадом. В центрі довгаста віньєтка. Існують різновид з тамгою в нижньому надписі, «вузлом щастя» вгорі монети і без віньєтки всередині. 2) Фракція 1⁄6 динари. На аверсі у подвійному лінійному та середньому крапковому колах легенда у 5 рядів. Реверс подібний до аверсу, але в центрі Ф-подібна тамга. 3) У 1341-1343 (742, 743 рр.Г.) та 1345-1346, 1347 (746 р.Г.) роках на центральних монетних дворах Мавераннахру карбуються срібні динари з іменем Казан-хана та з позначенням місця карбування. На аверсі у 8-дуговому картушу надпис, з боків та на стиках картушу віньєтки. На реверсі у 6-дуговому картушу з'єднаним кільцями з лінійним колом легенда в 5 рядків, в центрі останнього рядка Ф-подібна тамга. 4) У 1342 (741 р.Г.) році карбуються динари з іменем Халі-Султана з Ф- та з Т-подібною тамгами сполучені між собою. У 1341-1343 карбуються динари, на яких позначене також ім'я Казан-хана з Ф-подібною тамгою. 5) В Мавераннахрі, за часів правління в Туглу-Тимура (1360—1363 роки), на монетному дворі у Самарканді поновлюється карбування динарів. На аверсі у лінійному колі подвійний 4-кутник в полі якого легенда. Внизу чотирикутника Ф-подібна тамга, з боків надписи. На реверсі в лінійному колі легенда куфічним письмом.
Дирхами
Дирхами Самарканду карбувалися з в 50-90 роках XIII ст. 1) Дирхам. 1221 (619 р.Г.) рік. У полі подвійного крапкового та лінійного кол Шагада Ісламу та ім’я багдадського халіфа. Навколо вихідні дані. Реверс подібний до аверсу, але внизу віньєтка. Навколо вихідні дані. Існує різновид з картушем на аверсі. 2) Дирхам. 1224 (622 р.Г.) рік, мухаррам. В центрі поля в малому колі позначення монетного двору. З боків кола легенда, що створює 2 чотирикутники: «В Самарканді, та його округах, обігова монета». На реверсі в центрі великого чотирикутника тамга каанів (коло з горизонтальною та вертикальною лінією), під нею «вузол щастя». З боків зображень місяць та рік виготовлення аджадом. За чотирикутником з боків вихідні дані, а також ім’я багдадського халіфа.