Костянти́н Юрійович Васильке́вич (1 січня 1973 – 29 червня 2026) — лікар-хірург вищої категорії, кандидат медичних наук, учасник російсько-української війни, громадський та політичний діяч.
Життєпис Народився Костянтин Василькевич 1 січня 1973 року у м. Івано-Франківську в патріотичній сім'ї інтелігентів Василькевича Юрія Костянтиновича та Василькевич Христини Миколаївни.
Початкову освіту здобув у м. Івано-Франківську, де також здобув і музичну освіту за класом скрипки. Згодом до 1988 року навчався у СШ №36 та до 1990 року у СШ №2 м. Львова.
У 1990 році вступив до Львівського державного медичного інституту. Під час навчання працював медичним братом у хірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні. У 1996 році закінчив Львівський державний медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа та Рішенням державної екзаменаційної комісії отримав кваліфікацію лікаря, а також склав Присягу лікаря України. Після цього проходив інтернатуру у хірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні. У 1998 році Костянтину Василькевичу присвоєно звання лікаря за спеціальністю хірургія.
З 1998 року до 2017 року працював у першому хірургічному відділенні Львівської комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
У 2007 році Костянтин Василькевич захистив дисертацію та Рішенням спеціалізованої вченої ради отримав науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності хірургія.
З 2018 року обіймав посаду заступника директора з медичної частини Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат".
29 червня 2026 року помер через тяжке захворювання, пов'язане із захистом України.
Навіть під час боротьби зі смертельною хворобою за кордоном не припиняв служити Україні: брав участь у проукраїнських акціях, збирав допомогу для свого підрозділу та мріяв якнайшвидше повернутися до побратимів, щоб рятувати життя та боронити державу.
Громадська діяльність У 1990 роках був членом Соціал-національної партії України. Виявив громадянську позицію під час Помаранчевої революції у 2004 році. Згодом за патріотичними переконаннями став до лав організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", де брав активну участь у громадсько-політичних подіях та у 2020 році був обраний депутатом Стрийської районної ради.
Був активістом Студентського братства.
В 2013-2014 році взяв безпосередню участь у подіях Революції Гідності. Костянтин Василькевич надавав медичну допомогу постраждалим із різними ступенями важкості, зокрема, із вогнепальними пораненнями, внаслідок протиправних дій спецпідрозділу "Беркут". З гідністю надавав невідкладну медичну допомогу у Будинку офіцерів та у Маріїнському парку.
Був заступником голови Ради громадської організації «Асоціація учасників АТО Львівщини».
Військова діяльність З початку червня 2014 року долучився до лав батальйону «Азов». Став першим начальником медичної служби добровольчого батальйону "Азов". Був єдиним лікарем, який надавав допомогу 13 червня при звільненні Маріуполя. Саме він врятував життя першому важкопораненому бійцю батальйону Руслану Берладіну. Згодом зробив вагомий внесок у батальйоні «Січ», створивши медичну службу. Рятував життя пораненим під час визволення Маріуполя й Мар'їнки, брав участь у боях за Іловайськ, зокрема, евакуював поранених з поля бою в Старобешевську лікарню, у якій він був єдиним лікарем-добровольцем.
Очолював Львівську обласну організацію «Легіон Свободи».
У 2022 році Костянтин Василькевич зі Львова мобілізувався до однієї з бригад територільної оборони. Також став на захист Київщини у складі третього батальйону оперативного призначення "Свобода". У квітні 2022 року захисник перейшов до штурмового полку, який згодом виріс у п'яту окрему штурмову бригаду. Наприкінці липня ця бригада в районі Торецька розгорнула стабілізаційні пункти, куди везли бійців з різних напрямків. Був начальником медичної служби п'ятої окремої штурмової бригади. Від початку повномасштабної війни начальник медичної служби п'ятої окремої штурмової бригади врятував життя більш ніж 800 пораненим військовослужбовцям.
Сім'я З дружиною та трьома дітьми проживав у місті Львові.
Нагороди Орден «За спасіння життя», 2017 Нагрудний знак «Іловайськ — 2014» Нагрудний знак «Захиснику Маріуполя» Нагрудний хрест учаснику Революції Гідності Відзнака полку «Азов» «За звільнення Маріуполя»
Примітки
Джерела Медики зі Львова рятують життя учасників антитерористичної операції на сході України Сьогодні у Львові судитимуть фронтового хірурга У Тернополі вручили ордени за порятунок життя