А́йдахо (, ) — штат США на тихоокеанському Північному Заході у групі Гірських штатів. Айдахо межує з шістьма штатами США і канадською провінцією Британська Колумбія на півночі. За даними перепису населення США 2020 року, у штаті проживало 1 900 923 осіб. За чисельністю населення він посідає 39-те місце серед інших штатів. Площа Айдахо становить 216 632 км², що робить його 14-м за величиною штатом США. Найбільше місто штату та його столиця — Бойсе. У ньому розташовані основні урядові установи штату, зокрема легіслатура Айдахо.
Важливими галузями економіки штату є сільське господарство, в значній частині представлене вирощуванням картоплі (через що виник стереотип, що в Айдахо найбільше споживають картоплі фрі у світі, та що там всі повільні, як процес дозрівання картоплі), а також гірничовидобування і науково-технічна царина. У першій половині XIX століття на цій місцевості посилено добувалось хутро. У середині XIX століття в Айдахо були виявлені великі родовища дорогоцінних металів, серед яких золото, що послужило поштовхом до рясного припливу першопоселенців й отримання статусу території. Офіційно статус «Штат» Айдахо став 3 липня 1890 року, 43-м за переліком. Гірничовидобуток у штаті розвинений і досі, не дивлячись на зменшення мас корисних металів. Завдяки великій кількості природних ресурсів прізвисько Айдахо — «штат-самоцвіт» () . Наразі штат є одним з найбільш «республіканських» в країні . Так, губернатором штату з 2019 року є республіканець Бред Літтл, його попередниками були однопартійці Бутч Оттер (2007—2019), Джим Ріш (2006—2007), Дірк Кемпторн (1999—2006) і Філ Батт (1995—1999).
Топоніміка
Серед істориків немає єдиної думки щодо походження назви штату. Згідно з однією версією, 1860 року лобіст від шахтарів запропонував конгресу надати новій території, що нині є штатом Колорадо, ім'я «Айдахо». За його словами, мовою племені шошонів це слово означало «гірський самоцвіт» (). Однак у конгресі засумнівалися у доказах Віллінґа щодо походження слова, і новій території було надано ім'я «Колорадо». Показово, що одне з міст Колорадо ще 1859 року отримав назву Айдахо (з 1866 року — Айдахо-Спрінгс). Пізніше Віллінґ нібито зізнався, що це слово є вигадкою. Згідно з іншою версією, слово «айдахо» (початково («і-да́-хоу»)) мовою шошонів означало фразу «сходить Сонце»; слово може також походити з мови племені арапахо. За третьою версією слово «айдахо» («ídaahę́») означає «ворог»; воно використовувалося племенем атапасків для позначення племені команчів.
9 червня 1860 року по річці Колумбія було пущено пароплав, названий «Айдахо» (). На його честь 1861 року було названо новостворений округ Айдахо. 1863 року від території Вашингтон відокремили нову територію Айдахо, названу на честь округу . І 1890 року території Айдахо надали статус штату.
Історія Людина з'явилася у регіоні Айдахо близько 14 500 років тому. Індіанські племена, які переважали у цьому регіоні, включали Нез-Перс () на півночі та Північних і Західних Шошонів () на півдні.
Першими білими людьми, які увійшли на територію Айдахо, стали члени експедиції Льюїса і Кларка, які пройшли проходом Лемгай 12 серпня 1805 рокуLemhi Pass—Lewis and Clark Expedition (англ.). A National Register of Historic Places Travel Itinerary.. У наступні роки землі Айдахо почали активно досліджуватися траперами хутрових компаній. Крім того, територія Айдахо, тоді ще частина Орегонської землі, стала предметом територіальної суперечки між США і Великою Британією. Остаточний договір, який закріплював Орегонську землю за США, був укладений між США і Британією лише 15 червня 1846 рокуTreaty between Her Majesty and the United States of America, for the Settlement of the Oregon Boundary (англ.) / Université de Montréal.. До того часу хутрові ресурси значною мірою виснажилися. Але в 1850-1860-ті роки на території Айдахо виявилися найбагатші родовища золота, що привело до бурхливого припливу старателів (що своєю чергою зумовило появу першої золотої лихоманки) і підстава для появи перших міст. Як наслідок, значно зросла кількість конфліктів між першопоселенцями та корінним населенням. Одним з найбільших конфліктів стало битва на річці Бер, в ході якого в загальній кількості загинуло кілька сотень людей.
4 березня 1863 року президент Авраам Лінкольн підписав указ про створення інкорпорованої території Айдахо. Незабаром після цього в Айдахо зросло політичне протистояння мормонів і їхніх супротивників. У зв'язку з цим в 1886—1887 роках Айдахо перебував на межі поділу між штатами Вашингтон і Невада. Однак президент Гровер Клівленд цього не допустив. У рамках врегулювання конфлікту в Айдахо був у тому числі заснований перший університет. За час перебування Айдахо в статусі території США його населення збільшилося в кілька разів: з 17 804 осіб в 1870 році до 88 548 у 1890 році. Крім цього, в Айдахо були проведена залізниця, телеграфний та телефонний лініїIdaho Political Periods (англ.). Idaho State Historical Society..
3 липня 1890 Айдахо отримав статус штату, 43-го за рахунком. Перші роки існування молодого штату були затьмарені численними страйками шахтарів. Губернатору Стюненбергу навіть довелося одного разу звертатися до федеральної влади за введенням військ в Айдахо. Пізніше губернатор був убитий бомбою у дворі власного будинку. Наприкінці XIX століття — початку XX століття штат проводив прогресивну політику. Так, в 1896 і 1916 роках, ще до прийняття на федеральному рівні, в Айдахо були введені виборчі права для жінокKris Kobach. WOMAN SUFFRAGE AND THE NINETEENTH AMENDMENT (англ.). UMKC School of Law. і сухий законWicked Waters Explores Demon Liquor in Idaho (англ.). Boise Weekly. відповідно. Сільськогосподарський сектор економіки штату серйозно постраждав під час Великої депресії 1929 року. «Новий курс Рузвельта» отримав у штаті стриману підтримку. Губернатор Чарльз Росс, відповідальний за його просування, був радше прихильником аграризму, ніж політики просування курсуIdaho State Governors (англ.). Genealogy Trails..
Під час Другої світової війни в штаті було відкрито два табори для інтернованих громадян японського походження. Перший табір був розташований за 50 кілометрів від міста Куско і діяв із середини 1943 до середини 1945 року. У ньому містилося до 265 громадян японського походження з більш ніж 20 штатів, а також з Мексики, Панами та ПеруAsian American Comparative Collection: The Kooskia Internment Camp Project (англ.). University of Idaho.. Інший табір, що існує до сьогодні є історичною пам'яткою Мінідока, був розташований в пустельній місцевості в окрузі Джером. Він діяв з серпня 1942 по жовтень 1945 року. Максимальна чисельність населення табору становила 9397 осібA Brief History of Japanese American Relocation During World War II (англ.). nps.gov..
З середини XX століття представниками влади в Айдахо стають переважно республіканці.
Наразі гірничий видобуток і сільське господарство, в значній частині представлене вирощуванням картоплі, продовжують залишатися важливими галузями економіки АйдахоIdaho — Economy (англ.). city-data.com..
Фізико-географічні особливості
Географія і геологія
Площа штату становить . За цим показником Айдахо посідає 14-те місце серед інших штатів. Сукупна площа водної поверхні становить 2131 км², що у відносному вираженні становить 0,98 % від площі Айдахо. Протяжність штату з півдня на північ становить 264 і 771 км у найкоротшій і найдовшій частинах відповідно. Протяжність штату зі сходу на захід становить від 72 до 491 км у найвужчій і широкій частинах відповідно. На півдні Айдахо межує зі штатами Юта і Невада, на півночі — з канадською провінцією Британська Колумбія , на сході — зі штатом Вайомінґ і на захід, уздовж хребта Біттеррут, — зі штатом Монтана . На заході штат межує зі штатами Орегон та Вашингтон. Таким чином, Айдахо межує з шістьма штатами й однією канадською провінцією.
Айдахо знаходиться на заході від континентального вододілу. Штат налічує 8 великих геологічних провінцій. Вік наймолодших становить 16–17 млн років, найстаріших — понад 1400 млн років. Місцевість штату переважно гориста. На півдні, огинаючи центральну частину, із заходу на схід простягається долина річки Снейк, яка займає близько чверті площі штату. У долині розташовуються найбільші міста штату: Нампа, Колдвелл, Айдахо-Фоллс, Покателло тощо, зокрема столиця штату Бойсе.
Скелясті гори відомі покритими снігом гірськими масивами, річковими порогами, спокійними озерами та каньйонами з крутими схилами. Річка Снейк тече каньйоном Хеллз (2330 м), найглибшому в Північній Америці. Головні річки в Айдахо — Снейк, Клірвотер і Семон, а також значними є Бойсі і Паєтт. Кілька річок є судноплавними. Айдахо немає прямого сполучення з Тихим океаном. У штаті налічується понад 2000 озер. Найбільшим озером є , площею 466 км².
Вищою точкою Айдахо є гора Бора-Пік (), що у хребті Втраченої Річки (або Лост-Ривер ()). Найнижча точка (216 м) знаходиться в Льюїстоні в місці злиття річок Клірвотер і Снейк.
Айдахо займає східний кінець Колумбійського плато, західні схили Скелястих гір, північні відроги плоскогір'я Великого Басейну і рівнину річки Снейк. На рівнині є степи та напівпустелі, на схилах гір — ліси.
Суміжні адміністративні одиниці Північний захід: Вашинґтон Північ: Британська Колумбія (Канада) Північний схід: Монтана Захід: Ореґон Схід: Вайомінґ Південний захід Невада Південь: Юта Південний схід: Юта Вайомінґ
Клімат
Топографічні особливості штату відбиваються в неоднорідності його клімату. Попри відстань майже за 500 км від Тихого океану, на клімат Айдахо значний вплив роблять західні морські повітряні потоки, які є основним джерелом атмосферної вологи. У літні періоди повітряні маси також приносять вологу з Мексиканської затоки та Карибського моря. У зимові періоди середні значення показників хмарності, опадів і температури вище, ніж на тих же широтах в континентальній частині США. Через те, що північна частина штату більш схильна до впливу морських вітрів, ніж оточена гірськими хребтами південна частина, кліматичні умови в цих регіонах відрізняються. У цілому клімат Айдахо є помірним, на півдні штату переважає арідний клімат.
У північній частині штату річна норма опадів вища, ніж у південній: 76 і 33 см відповідно. У зимову пору на півночі штату спостерігаються вищі значення температури і вологості, ніж на півдні. Різниця у значеннях вологості для північного і південного регіонів може сягати чотириразової. Для південно-східного регіону Айдахо середні значення температури і вологості нижчі, ніж для західного і північного регіонів відповідно.
Найхолоднішим місяцем є січень: середня температура лежить нижче за нуль, від −2 до −7 °C. Взимку в гірських районах на півночі і сході штату температура найчастіше падає нижче −30 °C. У горах випадають сильні опади: у середньому 51 см дощів та 89 см снігу. Найспекотнішим місяцем є липень, від +20 до +25 °C. Найвищі температури зазначалися в рівнинних областях штату: у долині річки Снейк і пониззі річки Клірвотер. На південному заході штату в липні температура може досягати 37 °C і вище. Найнижчу температуру в Айдахо було зазначено 18 січня 1943 року на греблі міста Айленд-Парк, яка дорівнювала −51 °C. Найвищу — 28 липня 1934 року при 48 °C.
Урагани і смерчі трапляються вкрай рідко. Вегетаційний період різниться: близько 200 днів на північному заході штату, від 150 днів у басейнах річок Снейк, Бойсі і Пеєтт, близько 125 днів у районі міст Покателло й Айдахо-Фоллс, аж до найменшого у високогірних місцевостях, де землі використовуються переважно під пасовища. .
Ґрунти