Природоохоронні території Киргизстану (Особливо охоронювані природні території) — ділянки територій і / або акваторій, що мають пріоритетне природоохоронне, наукове, культурне, естетичне й історичне значення, є загальнонаціональним надбанням, повністю або частково, постійно або тимчасово вилучені з господарської діяльності, для яких встановлюється особливий режим охорони і використання. До особливо охоронюваних природних територій належать природні і/або штучно створені природні комплекси та об'єкти природи. Особливо охоронювані природні території є основою збереження, відтворення та відновлення природних екосистем, які є регулятором стійкості навколишнього середовища. З метою забезпечення належного режиму охорони особливо охоронюваних природних територій в них встановлюються зони: основні або заповідні (зона ядра), буферні, охоронні та інші. Особливо охоронювані природні території можуть використовуватися для розвитку екологічного туризму.
Категорії особливо охоронюваних природних територій
Особливо охоронювані природні території в залежності від їх цільового призначення та режиму охорони природних ресурсів та об'єктів поділяються на такі категорії, які відповідають міжнародним стандартам і класифікацій, прийнятим Міжнародним союзом охорони природи:
державні природні заповідники; державні природні парки; державні заказники; державні пам'ятки природи; державні ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки; біосферні території і / або резервати; транскордонні особливо охоронювані природні території.
Загальна характеристика
Природоохоронні території Киргизстану мають загальну площу 1 476 121,6 гектара або 7,38 % від всієї площі країни. Станом на 2015 рік вони складалися з 10 державних заповідників, 13 державних природних парків, 8 лісових, 23 ботанічних, 19 геологічних, 2 комплексних і 12 мисливських (зоологічних), 19 геологічних заказників. Крім цього, у 1998 році була створена Біосферна територія «Исик-Кель», яка за чинним законодавством прирівнюється до статусу охоронюваних природних територій на національному рівні з особливим режимом охорони.
Мережа особливо охоронюваних природних територій Киргизстану
Державні заповідники Киргизької Республіки
Станом на 2017 рік в списку державних заповідників Киргизькій Республіці налічувалося 10 державних заповідників загальною площею 509 952,7 га.
1) Іссик-Кульский заповідник — утворений в 1948 році з метою збереження водно-болотних і орнітологічних комплексів озера Іссик-Куль. Територія заповідника складається з 12 розрізнених ділянок загальною площею 18 999,0 га. Заповідник з озером Іссик-Куль внесений до Рамсарського списку. Охорона птахів і природних екосистем водно-болотних угідь узбережжя озера Іссик-Куль є основним завданням Іссик-Кульського заповідника.
2) Сари-Челецький біосферний заповідник — утворений в 1959 році. Площа 23 868,0 га. Природний комплекс складається з горіхово-плодових і ялинових лісів, гірських степів і луків, а також комплексу з семи високогірних озер, включно з озерои Сари-Челек. З 1979 року рішенням ЮНЕСКО заповідник був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів.
3) Беш-Аральський заповідник — утворений у 1979 році в Чаткальскій долині. Площа — 112 463,3 га. Тут охороняються екосистеми високогірних лугів, природні комплекси Чаткальскої долини і частини заплави річки Чаткал. Крім того тут відбувається охорона місць проживання ендеміка Західного Тянь-Шаню — бабака Мензбира, занесеного до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
4) Наринський заповідник — утворений в 1983 році. Площа — 36 969,0 га. Територія заповідника єдине місце в республіці, де охороняється популяція Семиріченського благородного оленя (тянь-шанський підвид).
5) Каратал-Жапирицький заповідник — утворений у 1994 році в Наринській області Площа — 36 392,6 га. Заповідник складається з двох невеликих заповідних ділянок:
1) Каратал-Жапирицька, де охороняються заплавні смерекові ліси, високогірні луки та інші екосистеми, характерні для Внутрішнього Тянь-Шаню; 2) Озеро Сон-Куль — найбільша прісноводна природна водойма республіки. Є місцем гніздування гірської гуски — виду, занесеного до Червоної книги Киргизстану.
6) Саричат-Ертаський заповідник — утворений в 1995 році. Площа — 149 117,9 га. Розташований у верхів'ях річки Уч-Кель в Жети-Огузьких сиртах. Основним завданням заповідника є охорона екосистем високогірних плат і сиртів Внутрішнього Тянь-Шаню. Район заповідника є єдиним місцем в республіці, де достовірно відомо проживання дикої кішки-манула, занесеної до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
7) Падишатинський заповідник — утворений в 2003 році. Площа — 30 556,4 га. Розташований в регіоні Західного Тянь-Шаню. Заповідник створено для збереження природних арчових лісів і ендеміка республіки — ялиці Семенова, а також біорізноманіття в цілому. На території заповідника розташована святиня — мазар «Падиша-Ата».
8) Кулунатинський заповідник — утворений в 2004 році. Площа — 27 434,0 га. Розташований в Кара-Кульджинському районі Ошської області. На території заповідника розташовано високогірне озеро Кулун. Ландшафт заповідника гірський. Тут нараховуються близько 600 видів корисної дикоростучої флори.
9) Сурматаський заповідник — утворений в 2009 році. Площа — 66 194,4 га. Розташований в Кадамжайскому районі Баткенської області.
10) Дашманський заповідник — утворений в 2012 році. Площа — 7 958,1 га. Розташований в Базар-Коргонському районі Джалал-Абадської області. Заповідник створено для збереження унікальних реліктових горіхово-плодових лісів.
На 40-й сесії Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО (Стамбул 2016), державні природні заповідники Беш-Аральський, Падишатинський і Сари-Челецький державний біосферний заповідник були включені в список ЮНЕСКО за номінацією природної спадщини ЮНЕСКО.
Державні природні парки Киргизької Республіки
Станом на 2017 рік в списку державних природних парків Киргизькій Республіці налічувалося 13 державних природних парків загальною площею 724 670,2 га.
1) Ала-Арча — утворений в 1976 році. Площа — 16 484,5 га.
2) Киргиз-Ата — утворений в 1992 році. Площа — 11 172,0 га.
3) Кара-Шоро — утворений в 1996 році. Площа — 14 440,2 га.
4) Беш-Таш — утворений в 1996 році. Площа — 13 731,5 га.
5) Чоң-Кемінь — утворений в 1997 році. Площа — 12 3654,0 га.
6) Каракол — утворений в 1997 році. Площа — 38 095,3 га.
7) Салкин-Төр — утворений в 2001 році. Площа — 10 419,0 га.
8) Саймалуу-Таш — утворений в 2001 році. Площа — 32 007,2 га.
9) Саркент — утворений в 2009 році. Площа — 39 999,4 га.
10) Кара-Буура — утворений в 2013 році. Площа — 61 543,9 га.
11) Кан-Ачуу — утворений в 2015 році. Площа — 30 496,5 га.
12) Алатай — утворений в 2016 році. Площа — 56 826,4 га.
13) Хан-Тенір — утворений в 2016 році. Площа — 275 800,3 га.
Біосферна територія
У 1998 році утворена Біосферна територія «Исик-Кель» на площі 4 314,4 тис. га (адміністративна територія Іссик-Кульської області), яка за чинним законодавством прирівнюється до статусу охоронюваних природних територій на національному рівні з особливим режимом охорони. З 2001 року рішенням ЮНЕСКО біосферна територія «Исик-Кель» була включена до Всесвітньої мережі біосферних резерватів.
Державні заказники Киргизької Республіки
Станом на 2017 рік в списку державних заказників Киргизькій Республіці налічувалося 64 державних заказники загальною площею 241 498,7 га.
Законодавство Республіки Киргизстан про особливо охоронювані природні території
Про особливо охоронювані природні території Про охорону навколишнього середовища Про експертизу Про біосферні території Про тваринний світ
Джерела