«Каллісто» (інша назва «Планетний гість») — науково-фантастичний роман 1957 року радянського письменника Георгія Мартинова. Перший роман дилогії, другий роман якої «Каллістяни» (1960).
Сюжет Дія роману відбувається в Радянському Союзі у недалекому майбутньому щодо часу його написання.
Космічний корабель, що має форму білої кулі 30-метрового діаметру, помічений земними астрономами ще при підльоті до Землі, опускається на її поверхню на території СРСР, в Курській області, в десяти кілометрах на південь від селища Золотухино.
Навколо сівшого корабля організується тимчасовий табір живучі в якому радянські та іноземні науковці та журналісти з нетерпінням чекають зустрічі з прибульцями, проте екіпаж корабля виходить з нього лише через 19 днів, 15 серпня. Люди і прибульці (високі чорношкірі гуманоїди) починають вивчати один одного. З'ясовується, що гості прилетіли з планети системи Сіріуса, на якій давно побудований комунізм. В людей ця планета отримує назву «Каллісто» (назва не має відношення до супутника Юпітера), за приблизною співзвучністю з її складною оригінальною назвою, а її мешканців називають «каллістяни».
Каллістяни вивчають життя землян і діляться з ними інформацією про свої технології (нові хімічні елементи, медичні технології, принципи конструкції реактивних двигунів і т. д.). Капіталістичні країни побоюються, що технології будуть монополізовані СРСР і використані у військових цілях. Агент розвідки якоїсь неназваної великої держави робить спробу вбити каллістян і зруйнувати їх корабель, однак ця диверсія терпить невдачу.
Каллістяни відлітають на свою планету, з ними летять два молодих землянина — лікар Петро Широков і астроном Георгій Синяєв. Опису їх польоту та перебування в системі Сіріуса присвячена друга книга дилогії — «Каллістяни».
Відгуки на роман
Роман був дуже тепло прийнятий дитячою аудиторією, в рейтингу дитячих бібліотек він довго займав перші місця. Дилогія про Каллісто стала першим твором вітчизняної фантастики, породившим невідоме тоді в СРСР явище — створення фан-клубів. При дитячих бібліотеках десятками формувалися товариства шанувальників романів, які писали продовження — книги і розповіді з світу Каллісто (те, що зараз називається фанфіками), створювали музеї Каллісто, становили енциклопедію Каллісто, і так далі.
Викликав роман Мартинова і критичні відгуки — зокрема, його критикували за штампи, відсутність фантазії і яскравих характерів.
Публікації роману
Російською мовою
(Рис. Л. Рубінштейна) (Рис. Л. Рубінштейна) (Рис. Л. Рубінштейна) (Худож. Ст. Мішин)
Іншими мовами (пер. болгарською Е. Хаджиєва) (пер. китайською Ван Чунлян) (пер. корейською Хан Тон Хо) (пер. монгольською П. Батаа)
Примітки
Посилання