Генеральна Асамблея ООН проголосила 2007 рік Міжнародним роком дельфіна.

З 1 березня почався IV Міжнародний полярний рік (тривав до 1 березня 2008 року).

Відкриття

Біологія

У листопаді професор Кіотського університету та молекулярний біолог Джеймс Томсон з Університету Вісконсина повідомили, що вони перепрограмували звичайні клітини шкіри — фібробласти, що поводятьтися так само, як ембріональні стовбурові клітини. Це може дозволити вченим створювати стовбурові клітини, не руйнуючи ембріони, за що науковці постійно критикувалися через аморальність вбивства ненародженої дитини. Крім того нові клітини зможуть вирішити проблему відторгнення імунною системою пацієнта чужих стовбурових клітин. З отриманих модифікованих клітин виростили клітини міокарду, нервові тканини та тканини інших органів. Роботи біологів перебувають на ранніх стадіях, і ще незрозуміло, чи будуть перепрограмовані клітини шкіри такими ж корисними, як ембріональні стовбурові клітини. У вересні американський фізіолог біотехнолог Крейг Вентер опублікував повну розшифровку власного генетичного коду. Разом з науковцями свого інституту та інших установ він надав дані, які містять всю свою диплоїдну нуклеотидну послідовність, або всі ДНК в обох наборах хромосом, успадковані від кожного з його батьків. Вчений фактично надав світові абсолютно всі відомості про себе як про біологічного індивіда. Це стало ще одним кроком до епохи персоналізованої медицини і до можливості простежити коріння генетичних варіацій. Завдяки цьому вчені виявили близько 300 генів, «відповідальних» за різні захворювання. Британські вчені з Імперського коледжу Лондона на чолі з доктором Магді Якубом в результаті 10-річної роботи виростили серцевий клапан зі стовбурових клітин пацієнта, узятих із кісткового мозку. Очікується, що за декілька років медики зможуть вирощувати і трансплантувати їх пацієнтам, не очікуючи імунного відторгнення. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 600 000 людей у всьому світі потребують заміни серцевих клапанів протягом найближчих трьох років. Зазвичай дорослим ставлять штучні клапани, а дітям — донорські, яких завжди не вистачає. Пацієнтам доводиться усе життя приймати ліки, що пригнічують імунну систему.

Американські вчені довели, що Т-лімфоцити ссавців можуть під впливом патогена ділитися несиметрично. В результаті виникають дві різні клітини — ефекторна і клітина пам'яті. Британські фахівці у сфері нейрофізіології знайшли зв'язок між пам'яттю і уявою. Виявлено, що область мозку, яка називається гіпокамп, пошкодження якої призводить до амнезії, відповідає і за уяву. Теоретично це відкриття дозволить навіть «стирати» неприємні спогади. У травні журнал Nature повідомив про відкриття 700 нових видів морських організмів, переважно хижих губок, морських павуків, молюсків, ракоподібних і морських хробаків. Вони були знайдені на глибинах від 700 до 6000 м в морі Уедделла в Антарктиді, у місцях, що раніше вважалися непридатними для життя. Вчені також повідомили про виявлення 24 нових видів в ізольованому районі Суринаму. Там були знайдені 12 видів твердокрилих, різновид мурах, 6 видів риб та 5 видів жаб, включаючи одну з флуоресцентним фіолетовим маркуванням. Інші знахідки фауни включають безногу амфібію в Гоа, Індія; 11 нових видів рослин і тварин у тропічному «зеленому коридорі» центрального В'єтнаму; нову мавпу в Уганді; кажана — на Мадагаскарі; леопарда — на Суматрі та Борнео; морського огірка на прізвисько «Маленька суниця» біля узбережжя Тайваню. У жовтні океанологи Бангорського університету тралували океанський шельф біля узбережжя північної Ісландії і знайшли те, що вважається найстарішою у світі твариною: 405-річним молюском. Він би жив і довше, але дослідникам довелося вбити його, щоб визначити його вік, вивчаючи кільця на його оболонці. Раніше вважалося, що молюски виду Arctica atlantica живуть 200—300 років. Вчені збираються детально дослідити цих молюсків на клітинному рівні та отримати нові дані про старіння живих організмів. Загиблого в ім'я науки довгожителя назвали Міном, на честь династії, яка володарювала в Китаї під час його народження.

У червні в журналі Nature китайські вчені повідомили про знахідку скелета величезного птахоподібного динозавра, який жив близько 70 мільйонів років тому. Його відкопали палеонтологи, які працювали в китайській провінції Внутрішня Монголія. Птахоподібний ящір мав 8 м завдовжки та 5 м заввишки, важив 1,4 т та був у 35 разів більший за іншого птахоподібного динозавра — каудіптерикса. Він мав масивний дзьоб, невеликі ноги, а, можливо, й пір'я. Йому дали назву Gigantoraptor elrianensis (гігантораптор). Ця знахідка спростувала уявлення вчених про те, що динозаври ставали меншими за розміром, чим більше вони еволюціонували у птахів. На початку року міжнародна команда вчених оголосила, що аналіз черепа, відкритого в Південній Африці в 1952 році, показав, що сучасна людина мігрувала з Африки між 65 000 і 25 000 років тому. Вчені визначили вік черепа (близько 36 000 років), який був виявлений поблизу Хофмейра (ПАР), шляхом випробувань рівнів радіації піску, що наповнював череп. За формою цей череп дуже нагадує черепи людей, які у ті часи жили в Європі, Східній Азії та Австралії. Це відкриття свідчить на користь теорії, за якою сучасна людина походить з району пустелі Сахара.

Астрономія

Астрономи з Каліфорнійського університету в Берклі та Техаського університету повідомили про найбільший і найяскравіший зоряний вибух, або наднову, яка коли-небудь спостерігалася. Вперше вчені побачили смерть такої великої зірки, як SN 2006gy, що більша за Сонце приблизно в 100—200 разів. Лише близько десятка з 400 мільярдів зірок у Чумацькому Шляху мають такий розмір. SN 2006gy впала в чорну діру і вибухнула в Галактиці на відстані 240 млн світових років. Ця зірка була вперше помічена студентом з Техасу в 2006 році. Астрономи припускають, що спостереження за SN 2006 gy можливо стане джерелом інформації про ранні часи Всесвіту, коли загинули великі зірки, перетворюючи частину їх випромінювання на речовину і антиречовину, що викликають термоядерний вибух. Значно ближча велика зірка Ета Кіля, може також швидко вибухнути, влаштувавши найяскравіше нічне шоу, яке коли-небудь бачили сучасні астрономи. Науковці з Обсерваторії П'єра Оже в Аргентині висунули нову гіпотезу походження космічного випромінювання надвисоких енергій. За даними дослідників, першопричиною утворення космічних променів є чорні діри, розташовані в центрах прилеглих до нас галактик. Тривала дія космічної радіації здатна негативно вплинути на здоров'я людини. Відповідно, в разі, якщо людству доведеться перебиратися на інші планети Сонячної системи, воно повинно бути застраховане від подібної небезпеки. Саме захисту від цієї загрози присвячені дослідження аргентинських фахівців. Професор Алан Вотсон, який очолює наукову групу, зазначає, що нове відкриття також допоможе гранично точно вивчити сусідні галактики. За підсумками дослідження космічних променів можна буде отримати принципово нове зображення Всесвіту. У жовтні британські вчені відкрили три нових планети завбільшки з Юпітер за межами Сонячної системи в рамках проекту з пошуку екзопланет типу Землі під назвою «Широкоформатний пошук планет» або WASP. Дві із них у Південній півкулі — WASP-4b та WASP-5b знаходяться на відстані 850 та 967 світлових років від Землі. Третя — WASP-3b розташована у Північній півкулі на відстані 727 світлових років. Орбіти планет розташовані так близько від зірок, що їхній рік триває усього 2 дні, а температура їх поверхні досягає 2000 °С. Це виключає можливість життя на них.

Фізика Британські вчені запропонували модель, яка описує властивості металевих оксидів з високою діелектричною сталою. Ці елементи в перспективі можуть бути використані замість оксиду кремнію як затворний діелектрик транзисторів. Команда фізиків зі США і Нідерландів зафіксувала квантовий ефект Холла при кімнатній температурі, коли електрони під впливом енергії зовнішнього поля просочуються через певні матеріали. Їх відкриття допоможе спростити процедуру калібрування опорів. Гаррет Лісі запропонував «Надзвичайно просту теорію всього», засновану на властивостях алгебри Лі.

Хімія

Вагомим досягненням в області хімії стали розробки в галузі контролю за хімічними реакціями, що дозволяють відмовитися від використання дорогих способів очищення.

Мінералогія

У квітні геологи із Сербії знайшли білий порошкоподібний мінерал, невідомий до того. Вони передали його Крісу Стенлі, мінералогу Лондонського музею природознавства, який виявив, що він має такий же склад, як Sodium lithium boron silicate hydroxide with fluorine — вигаданий мінерал під назвою «криптоніт». У фільмі «Повернення Супермена» злодій Лекс Лютер викрадає з Метрополітен-музею коробку зі шматком криптоніта, що використовується, щоб знесилити Супермена. Новий мінерал не можуть назвати «криптонітом», бо відповідно до міжнародних правил він не має жодного відношення до газу криптон. Тому мінерал назвали Джадарітом (Jadarute), за місцевістю у Сербії, де його знайшли.

Інформатика

Канадські науковці удосконалили комп'ютерну програму для гри в шашки — вона може прораховувати абсолютно всі можливі комбінації.

Наукові нагороди 2007 року

Нобелівська премія

З фізики — Альбер Ферт (Франція) і Петер Грюнберг (Німеччина) — «За відкриття ефекту гігантського магнетоопору» З хімії — Ґергард Ертль (Німеччина) — «За дослідження хімічних процесів на поверхнях твердих тіл» З медицини та фізіології — Маріо Капеккі (США), Мартін Еванс (Велика Британія) і Олівер Смітіз (Велика Британія) — «За відкриття принципів запровадження специфічних генних модифікацій з використанням ембріональних стовбурових клітин у мишей» З економіки — Леонід Гурвич (США), Ерік Мескін (США) і Роджер Маєрсон (США) — «За створення основ теорії оптимальних механізмів»

Абелівська премія

Сатхамангалам Ранга Ієнгар Срініваса Варадхан (США) — «за фундаментальний внесок у теорію ймовірностей, і особливо за створення єдиної теорії великих відхилень»

Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України

Попович Мирослав Володимирович (Україна) — за видатні досягнення в галузі філософії Жорж Ніва (Франція) — за видатні досягнення в галузі славістики

Премії НАН України імені видатних учених України

Докладніше: Премії НАН України імені видатних учених України — лауреати 2007 року

Державна премія України в галузі науки і техніки

Докладніше: Державна премія України в галузі науки і техніки — лауреати 2007 року

Померли

3 січня — Черненко Євген Васильович — український археолог, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, один з першовідкривачів золотої скіфської пекторалі з кургану Товста Могила 22 січня — Богатюк Микола-Юрій Теодорович — український економіст, політолог, громадський діяч в діаспорі 26 січня — Жан Ішбіа — французький вчений-програміст, головний розробник мови програмування Ada 29 січня — Русанівський Віталій Макарович — український науковець, філолог, мовознавець-україніст, викладач і славіст 31 січня — Олеві Кулл — естонський професор Тартуського університету, відомий своїм внеском в екологію 2 лютого — Стогній Анатолій Олександрович — український кібернетик 7 лютого — Алан Макдіармід — американський фізикохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 8 лютого — Ян Стівенсон — канадсько-американський біохімік і психіатр 15 лютого — Роберт Адлер — австрійсько-американський винахідник, автор численних патентів 17 лютого — Алексєєв Анатолій Семенович — російський геофізик, академік (від 1984) АН СРСР, академік Російської академії наук 17 лютого — Нетребко Василь Прокопович — російський радянський учений у галузі механіки 21 лютого — Рудавський Юрій Кирилович — український фізик, ректор Національного університету «Львівська політехніка» 25 лютого — Кучеренко Микола Євдокимович — український науковець в галузі радіаційної біохімії, дійсний член НАН України