Нотгельм або Нунна I (*Nothelm, Noðhelm, Nunna, д/н — бл. 717/725) — король Сассексу в 688/692—717/725 роках.
Життєпис Про походження Нотгельма нічого невідомо. У 688 році після смерті Кедвалли, короля Вессексу, разом з Ваттом очолив повстання проти Вессексу, захопивши трон. Для підтвердження свого статусу одружився з Етельбрітою, родичкою Етельвеля, короля Сассексу, з династії Елли. Правив разом з Ваттом (до самої смерті останнього) до 692 або 700 року.
У 692 році Нотгельм подарував своїй сестрі Нотгіті землю для будівництва монастиря — свого часу вона дала обітницю єпископу Вільфріду постригтися в черниці і вирушити на прощу. Нотгельм підтримував Кутмана у місіонерській діяльності в Ессексі, оскільки не всі мешканці Сассексу були хрещені. У 705 році була заснована єпископська кафедра в Чічестері, що дозволило Ессексу вийти з Вінчестерської дієцезії.
У зовнішній політиці визнавав зверхність Вессексу, надавав підтримку королям цієї держави. У 710 році Нотгельм брав участь в поході Інє, короля Вессексу бритського королівства Думнонія, завдавши поразки Герайнту. З невідомих причин вимушений був розділити владу над Сассексом з елдорменами Осріком і Брині.
Остання хартія, підписана Нотгельмом, датується 714 або 717 роком. У ній Нотгельм заповідав поховати себе в церкві Нортона. Деякі історики вважають, що Нотгельм правив до 725 року, але доказів цього замало. Наступником став його родич Етельстан.
Джерела Slaughter, D. H. 2009. Rulers of the South Saxons before 825. Lapidge et al. (Hrsg.): The Blackwell Encyclopaedia of Anglo-Saxon England. Wiley-Blackwell, Oxford u.a. 2001, ISBN 978-0-6312-2492-1, S. 509—510.