Тоніньйо Серезо (; 21 квітня 1955, Белу-Оризонті) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника, потім тренер. Гравець збірної Бразилії. Серезо зазвичай вважається одним з найкращих опорних півзахисників Бразилії всіх часів, особливо виступаючи у складі своєї рідної команди «Атлетіко Мінейро»https://web.archive.org/web/20150518091030/http://www.enciclopedia-football.com/web/index.php?option=com_adsmanager&view=details&id=309&catid=4&Itemid=1&lang=en.

Клубна кар'єра Почав грати в аматорській команді «Ферровіарія» в кварталі Еспланада, Тоні був помічений Жералдо Патотою, скаутом «Атлетіко Мінейро». На перегляд до клубу Тоні прийшов не в своїх бутсах, він був дуже бідний, і лише один погодився їх йому позичити. Після сезону в оренді в «Насьйоналі» з Манауса, Тоні повернувся в «Атлетіко» і вже твердо застовпив за собою місце у складі, загалом провівши 451 гру і забив 77 голів.

У 1983 році за 10 млн доларів Тоніньйо був проданий в «Рому», де вже грав інший знаменитий бразилець Фалькао, але справи у Серезо не дуже ладналися, холодний клімат і чужа країна не дозволяли йому грати із звичайним йому блиском, хоча він допоміг виграти два Кубка Італії, забивши в обох фіналах.

У 1986 проданий в «Сампдорію», де несподівано знову засяяв, став головним організатором атак клубу, який, вигравши 2 рази кубок країни, Кубок Кубків УЄФА, Суперкубок Італії і вийшовши у фінал Ліги чемпіонів, завоював протягом того періоду свої головні досягнення.

Повернувшись у Бразилію в зеніті слави, він підписав контракт із «Сан-Паулу» у 1992 році, де виграв два Міжконтинентальних кубка і був названий кращим гравцем фіналу 1993 року. Також з командою Тоніньйо виграв низку інших турнірів. В подальшому зіграв ще за кілька клубів і закінчив ігрову кар'єру у 1997 році у своєму рідному «Атлетіко Мінейро».

Виступи за збірну Дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії 9 березня 1977 року проти Колумбії (6:0). Наступного року зіграв на чемпіонаті світу 1978 року, ставши бронзовим призером турніру. На наступному мундіалі 1982 року бразильці поступились майбутнім чемпіонам італійцям (2:3) у другому груповому етапі через помилку Серезо, в результаті якої м'яч був перехоплений італійським форвардом Паоло Россі, який забив один з голів. Протягом багатьох років після події Серезо широко критикувався за цю помилку багатьма бразильськими шанувальниками та пресою. Також мав поїхати на турнір 1986 року, однак травма підколінника у травні виключила його з майбутнього чемпіонату світу.

Всього у формі головної команди країни зіграв 57 матчів і забив 5 голів.

Тренерська кар'єра Будучи тренером, він прославився як у Бразилії, так і за кордоном. У 1999 році він вивів «Віторію» (Сальвадор)у до півфіналу чемпіонату Бразилії". Також тренував «Атлетіко Мінейро», потім поїхав до Японії, де працював з клубом «Касіма Антлерс» протягом шести років і став дворазовим чемпіоном Японії та дворазовим володарем кубка Ліги, а також здобув Кубок Імператора.

2006 року очолював на батьківщині «Гуарані» (Кампінас) та «Баїя», після чого відправився за кордон і працював з саудівським «Аль-Хілялем» (Ер-Ріяд), а також еміратськими «Аль-Шабабом» (Дубай) та «Аль-Айном», ставши чемпіоном ОАЕ в сезоні 2007/08.

27 травня 2010 року був затверджений новим головним тренером «Спорт Ресіфі». Але всього три місяці по тому, був звільнений через погані результати, отримані в Серії B.

3 грудня 2011 року повернувся до клубу, де здобував перші результати як тренер, до «Віторії» (Сальвадор). Однак 5 квітня 2012 році покинув клуб.

На початку 2013 року повертається до «Касіми Антлерс», з якою завойовує Кубок банку Суруга 2013 року.

Статистика Збірна БразиліїРокиІгриголи197711219781101979201980611981132198290198300198400198550Усього575

Титули і досягнення

Гравець Чемпіон Італії (1): «Сампдорія»: 1990–91 Володар Кубка Італії (4): «Рома»: 1983–84, 1985–86 «Сампдорія»: 1987–88, 1988–89 Володар Суперкубка Італії (1): «Сампдорія»: 1991 Володар Кубка Кубків УЄФА (1): «Сампдорія»: 1989–90 Володар Кубка Лібертадорес (2): «Сан-Паулу»: 1992, 1993 Володар Міжконтинентального кубка (2): «Сан-Паулу»: 1992, 1993 Володар Суперкубка Лібертадорес (2): «Сан-Паулу»: 1993 Володар Рекопи Південної Америки (2): «Сан-Паулу»: 1993, 1994 Збірні Бронзовий призер чемпіонату світу: 1978

Тренер Чемпіон Японії (2): «Касіма Антлерс»: 2000, 2001 Володар Кубка Джей-ліги (2): «Касіма Антлерс»: 2000, 2002 Володар Кубка Імператора Японії (1): «Касіма Антлерс»: 2000 Чемпіон ОАЕ (1): «Аш-Шабаб»: 2008 Володар Кубка банку Суруга (1): «Касіма Антлерс»: 2013

Індивідуальні Володар «Срібного м'яча» (за версією журналу «Плакар»): 1976, 1980 Найкращий гравець чемпіонату Бразилії: 1977, 1980 Найкращий гравець Міжконтинентального Кубка: 1993

Особисте життя Сересо є батьком чотирьох дітей, у тому числі моделі-транссексуала Lea T.

Примітки

Посилання National Football Teams