Міннесо́та (; скорочення MN; мовою дакота — «затінена небом вода»; Минасо́вта) — штат на півночі Середнього Заходу США. Міннесоту виділено як штат зі східної половини території Міннесота і визнано 32-м штатом США 11 травня 1858 року; неформальна назва — «земля 10 тисяч озер», оскільки води штату разом із лісами, парками й неосвоєними територіями пропонують відмінні рекреаційні можливості.
За територією (225 163 км²) Міннесота — 12-й штат країни, а за населенням (5 793 151 особа, 2024) посідає 22 місце. Приблизно 60 % його мешканців живуть у межах агломерації Міннеаполіс-Сент-Пол, яку також називають «Міста-близнюки». Це транспортний, бізнесовий, промисловий, освітній, політичний та мистецький центр штату. Решта штату — західні прерії, які інтенсивно використовуються для сільського господарства; листяні ліси на південному сході, що нині активно освоюються; також менш населені Північні Ліси, які використовуються для гірництва, лісівництва та рекреації.
Міннесота, відома своїм соціальним та політичним різноманіттям, значною громадською активністю та високою явкою виборців, вважається одним із найздоровіших та найосвіченіших штатів Америки. Більша частина населення — скандинавського та німецького походження: сам штат відомий як центр скандинаво-американської культури. Етнічна різноманітність збільшилася головно в останні десятиліття: істотний приплив азійських, африканських та латиноамериканських іммігрантів змінив етнічний склад населення, яке раніше складалося з нащадків європейських іммігрантів та автохтонних індіанців.
Етимологія
Словом мнісота корінний народ Північної Америки дакота називав річку Міннесота, що означає «небесно-блакитна вода» (дак. Mní Sóta) або «вода кольору хмар» (дак. Mníssota).Minnesota . Dictionary.com. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. Houghton Mifflin Company, 2004. Retrieved on 2008-04-26. Дакота пояснювали це слово першим європейським поселенцям виливаючи молоко у річку і називаючи це мнісота. Дуже багато географічних назв штату має подібну назву: Міннехаха Фалс («водоспад»), Міннеіска («біла вода»), Міннетонка («велика вода»), Міннетріста («крива вода») та Міннеаполіс — комбінація слів мні та грецького слова поліс що означає «місто».
Географія
Міннесота — це найпівнічніший штат материкової Америки, якщо не враховувати Аляски; Ізольований Північно-західний кут на Лісовому озері — єдина частина 48 континентальних Сполучених Штатів, розташована північніше 49-ї паралелі. Штат входить до складу регіону США Верхній Середній Захід та північноамериканського регіону Великих Озер. Кордони Міннесоти зі штатом Мічиган проходять по озеру Верхньому, також штат межує з Вісконсином на сході, Айовою на півдні, Північною та Південною Дакотою на заході і канадськими провінціями Манітоба та Онтаріо на півночі. Територія Міннесоти — 86 943 км² Retrieved on 2009-07-04. або ж 2,25 % території США, що робить Міннесоту 12 штатом за площею.
Геологія і рельєф
Міннесота містить одну з найдавніших на планеті породу, гнейси віком 3,6 мільярда років — 80 % віку Землі. Близько 2,7 мільярда років тому базальтова лава виливалася з тріщин на дні первісного океану; рештки цієї вулканічної породи сформували Канадський щит, який займає північно-східну частину Міннесоти. Корені цих вулканічних гір та активність передкембрійських морів сформували Залізний Хребет на півночі Міннесоти. Після завершення періоду вулканізму 1,1 мільярда років тому геологічна активність Міннесоти значно ослабла: у штаті не спостерігається вулканізму чи гороутворення, але після періодичних вторгнень моря залишилося кілька шарів осадових порід.
Під час останнього льодовикового періоду територію штату покривали льодовики товщиною щонайменше 1 кілометр, останній Вісконсинський льодовик зійшов 12 тисяч років тому. Ці льодовики покривали усю територію Міннесоти, окрім крайнього південного сходу, для якого характерні круті пагорби, порізані стрімкими потоками. Ці території відомі як зона без льодовикового наносу. На решті території 15-метровий шар валунної глини залишився після сходження льодовика. На північному сході 13 тисяч років тому сформувалося гігантське льодовикове озеро Агассис, після сходження якого утворилася родюча долина Червоної річки. Води льодовикового озера витікали через річку Воррен, русло якої відтак зайняла річка Міннесота. Міннесота нині геологічно стабільна, землетруси тут спостерігаються рідко і більшість з них незначні.
Найвища точка штату — гора Іґл (Орлина гора) висотою 701 м над рівнем моря — розташована всього за 21 км від найнижчої точки 103 м над рівнем моря на березі озера Верхнього Незважаючи на такий перепад висот, більшість території штату — це похила рівнина і пенеплен.
Гідрографія
Два головні вододіли перетинають північно-східну частину Міннесоти поблизу поселення Гіббінг, формуючи потрійний вододіл. Опади живлять річку Міссісіпі, а відтак територію вниз за течією аж до Мексиканської затоки. Води Міннесоти витікають також через водний шлях Святого Лаврентія на схід до Атлантичного океану і через річки басейну Гудзонової затоки до Північно-Льодовитого океану.
Прізвисько штату Земля 10 тисяч озер аж ніяк не є перебільшенням; на території штату 11 842 озера площею щонайменше 0,040 км². Міннесотська частина озера Верхнього, площа якої становить 3 896 км², а максимальна глибина — 390 м — найбільша і найглибша водойма у штаті. Територією Міннесоти протікає 6 564 природних річок і струмків загальною довжиною 111 000 кілометрів. Річка Міссісіпі, витікаючи з озера Ітаска, перетинає кордон з Айовою на 1 090-му кілометрі від місця витоку. В річку впадають численні притоки, як-от Міннесота у Форт-Снеллінгу, Сент-Кру поблизу Гастінга, Чіппева у містечку Вабаша й інші, менші річки та струмки. Північний Ред (Червона річка), протікаючи по колишньому дну льодовикого озера Агассиса, збирає води з північно-західної частини штату і тече у північному керунку до Гудзонової затоки в арктичній Канаді. У межах штату близько 42 900 км² території — це заболочені ділянки — найбільші серед усіх штатів після Аляски.
Флора та фауна
Міннесота поділяється на 4 екологічні провінції: прерії Паркленду у південно-західній і західній частинах штату, Східні широколисті ліси (Великі Ліси) на південному сході, простягаючись вузькою смугою до північно-західної частини штату, де вони плавно переходять у Толлґрасс-Аспен-Паркленд та північні Лаврентійські мішані ліси — перехідні між тайгою та широколистими лісами півдня.Ecological Provinces , Ecological Classification System, Minnesota Department of Natural Resources (1999). Retrieved on 2008-05-03. Ці північні ліси — місце зростання сосни та ялинки з незначними вкрапленнями берези й тополі.
Більшість північних лісів Міннесоти були розкрижені, лише невеликі масиви пралісів залишилися у національному заповіднику Чіппева та лісах озера Верхнього, де у заповіднику «Прикордонні води» залишилося 161 874 гектарів території з неторканими лісами. Проте розкриження триває, відновлюється лише третина лісів штату. Практично всі прерії та дубові савани були знищені через розорювання, випасання худоби, лісозаготівлю та урбанізацію. (archived from original 2008-06-11).
У той час як втрата середовища існування вплинула на популяцію таких тварин, як куниця, лось, лісовий карібу та бізон,Бізони зникли в середині 19 століття; Останнього бізона зафіксували на південному заході Міннесоти у 1879 році As referenced in інші тварини, як-от білохвостий олень та руда рись розмножилися. У штаті найбільша в країні, не враховуючи Аляски, популяція сірого вовка,Gray Wolf Factsheet , U.S. Fish and Wildlife Service (January 2007). Retrieved on 2008-05-03. а також значна американського чорного ведмедя та лося звичайного. Через розташовану на Міссісіпському міграційному шляху Міннесоту пролітає багато водоплавних птахів, зокрема гусей та качок, а також диких птахів: рябчиків, фазанів та індиків. Міннесота — дім для багатьох хижих птахів, зокрема білоголового орлана з більшою ніж у 48 інших штатах популяцією (на 2007 рік), червонохвостого яструба та білої сови. Озера Міннесоти населяють риби жовтий судак, бас, щука-маскінонг та щука звичайна, річки та струмки на південному сході сповнені палією, струмковим та райдужним пстругом.
Клімат
Для Міннесоти з її континентальним кліматом характерні великі перепади температур з холодною зимою та теплим літом. Різниця між абсолютними максимумом і мінімумом становить 96C° — від −51 °C, зафіксованого у містечку Тауері 2 лютого 1996 року, до 46 °C у Мурхеді 6 липня 1936 року. У Міннесоті можна спостерігати такі погодні явища, як дощ, сніг, хуртовини, грози, град, торнадо, дерехо та сильні пориви вітру. Вегетаційний період протягом року триває від 90 днів у Залізних горах до 160 днів на південному сході Міннесоти поблизу річки Міссісіпі. Середня температура повітря залежно від регіону коливається від 2 °C до 9 °C. Середня точка роси влітку становить від 14.4 °C на півдні до 8.9 °C на півночі Залежно від місцевості, середня кількість опадів становить від 48,3 см до 88,9 см, а посухи трапляються кожні 10-50 років.
Заповідні території
Перший заповідник у Міннесоті — штатний парк Ітаска — був заснований у 1891 році заради збереження унікальної території навколо витоків річки Міссісіпі. Нині у Міннесоті є 72 штатних парки та рекреаційних зон, 58 штатних лісів, які разом покривають близько 16,000 км², а також численні заповідні зони та заказники штату, які перебувають у віданні Департаменту природних ресурсів Міннесоти. Серед найбільших заповідних територій розташований у лісах Чіппева та озера Верхнього Національний парк Чіппева площею 22 000 км² та заповідник Прикордонні води , котрий займає територію 4,000 км². На захід від нього розташований Національний парк Вояджерс. Окрім того, у штаті є національна рекреаційна територія річки Міссісіпі, що утворює 116-кілометровий природний коридор вздовж річки через агломерацію Міннеаполіс-Сент-Пол, сполучаючи різноманітні історичні, культурні та природні пам'ятки.
Історія
Перед приходом на територію сучасної Міннесоти перших європейських колоністів місцевість населяли племена анішінаабе, дакота та інші американські індіанці. Деякі історики вважають, що європейці відвідували Міннесоту близько 1300 року, і що тут було поселення вікінгів-емігрантів. У новому часі першими європейськими поселенцями були французькі торговці хутром, котрі прибули сюди у 17 столітті. Згодом, у цьому ж столітті, на ці землі переселилися племена оджибва, що призвело до напруження між ними та племенами сіу. Сіу воювали з ними протягом 200 років за свою землю і навіть вважали спочатку, що білі не такі небезпечні, як оджибва. У 1679 році француз Даніель Ґрейсолон пройшов з експедицією по цих землях, побудував форт на березі озера Верхнього й оголосив, що територія належить Франції. Французький вплив пішов на спад після 1763 року, коли частина Міннесоти була передана Великій Британії. Окрім Ґрейсолона, штат досліджували та картографували мандрівники отець Луї Геннепін, Джонатан Карвер, Генрі Скулкрафт, Джозеф Ніколлет та інші.