Святилище «Гірка» знаходиться на високому правобережному плато першого вододілу річки Інгулець, поблизу мікрорайону Всебратське м. Кривий Ріг, на відстані 0,3 км на північ від Миколаївського шосе.
Передісторія Святилище на початку ХХ століття було відоме під назвою «городок». Його вперше стисло описав В. І. Гошкевич, який в 1907-1908 рр. розкопував за південною околицею міста курган «Царева могила». В результаті досліджень 1987, 2001, 2003-2005 років проведених археологом О. О. Мельником були вивчені всі три головні архітектурні елементи комплексу: вал, рів і центр. Попередня дата святилища – рання залізна доба, IV-ІІ століття до н.е.
Пам’ятка
Святилище розташоване на високому правобережному плато першого вододілу річки Інгулець у складі курганної групи «Ляхова могила». Територія святилища майже вся засаджена деревами та кущами. Археологічними розвідками у 1987 році встановлено, що комплекс являє собою земляну споруду, яка в плані наближається до кола діаметром 116 м з півночі на південь та 110 м зі сходу на захід. В центрі розміщується майдан овальної форми розмірами 24х19 м, оточений зовні кільцевим ровом та валом. Ширина запливу рову по верху становить 20-22 м, сучасна глибина від денної поверхні 1,4-1,8 м. Діаметр рову по тальвегу 48-50 м. За ровом йде земляний вал, висота якого становить 0,8-1,2 м, ширина підніжжя – 20-23 м. Діаметр кільця валу досягає 87-90 м. На центральній площадці виявлено велику кількість уламків амфорної тари, що датується кінцем IV – початком III століття до н.е.
Джерела та література 1. Гошкевич В. И. Клады и древности Херсонской губернии / Гошкевич В. И. – Херсон, 1912. – С. 19.
2. Мельник О. О. Кургани Криворіжжя / О. О. Мельник, І. О. Стеблина. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2012. – С. 254-255.
3. Мельник О. О. Святилища Криворіжжя та спроба їх інтерпретації / О. О. Мельник // Символ: Культурологічний альманах. – Вип. 2. – Кривий Ріг: Видавець ФО-П Чернявський Д. О., 2013. – С. 60-71.
4. Праці Центру пам’яткознавства / [Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК]. – К., 2009. – Випуск 16. – 318 c.