Монети середньовічної Персії карбувалися під управлінням джучидів у період захоплення Джанібеком земель Хорасану та Мавераннахру (1354—1357), пізніше від імені його сина Бердібека (1357). Срібні монети карбувалися також під час другої спроби захоплень земель Хорасану Тохтамишем (1385—1386).

Історія Див. також Монети середньовічної Персії (Чагатаїди)

Починаючи з 1219 року, монголи вели завойовницькі війни на територіях Середньої Азії. У 1221—1227 році ними були завойовані Герат, Ісфаган, Фарс та ін. У 1251 році чингізид Хулагу-хан рушив завойовувати асасинів, знищивши халіфат у Багдаді. У 1256 році ним було оголошено про створення власної держави — Улусу Хулагу. У 1335 році, після смерті останнього з роду хулагуїдів Абу-Саїда, держава припинила своє існування. Відсутність спадкоємця на трон привела до суперництва поміж слабкими династіями музаффаридами, панівними у Фарсі та Ісфагані; поміж династіями джалаїрів, що правили в Багдаді та Тебризі; поміж династіями курдів у Гераті. Також сутички поміж місцевими релігійними племенами, такими як сарбадари в Хорасані та пуштуни в Кермані. Не обійшлося без сутичок і серед місцевих емірів на прикордонних районах. Нестабільна політична та економічна ситуації привели до занепаду ПерсіїОрлов А. С., Георгиева Н. Г., Георгиев В. А. Исторический словарь. 2-е изд. М., 2012, с. 511..

У 1354—1357 (755—758 рік Гіджри) джучид Джанібек скористався занепадом Хорасану і з пропозицією «звільнити Азербайджан від тирана Меліка Ашрафа» ввів 300-тисячне військо на території Хорасану. Джучиди здійснили похід до Хорасану через річку Терек із Сарай-Берке в Дербент, Ширван, Агдам, Барзанд, а потім через Ардебіль і Сарі до ТебризуБ. А. Ахмедов. Государство кочевых узбеков. Наука, 1965.. До золотординського хана доєдналися війська ширваншаха Кавуса I (1348—1372). Наставник володаря Азербайджану чобаніда Меліка Ашрафа (1343—1356) хулагуїд Ануширван (1344—1357) змушений був втікати з Тебризу, де невдовзі Джанібек оголосив місто своєю тимчасовою резиденцією. Його владу визнали володар Джалаїрського султанату Увайс I та син Ануширвана Газан Бузурґ, якого Джанібек поставив ханом над залишками держави Хулагуїдів (1357—1401). Залишивши свого сина Бердібека, хан повернувся до столиці Золотої Орди. Невдовзі Бердібек, після хвороби батька, також повернувся до Орди. Дізнавшись про від'їзд ханів емір Ахіджук, за підтримки прибічників Меліка Ашрафа, зайняв Тебриз і захопив владу в місті. У вересні 1358 року Гасан II розбив війська Ахіджука відновивши владу джалаїрів.

У 1382 (784 р. Г.) році Гійас ад-дін (1382—1410) завоював Тебриз вбивши свого брата Джалала Хусейна. Проте повноцінним правителем Джалаїрського султанату його визнали лише у 1384 році. На межі 1385/1386 року одним із претендентів на землі Азербайджану був Тохтамиш, який опинився при владі завдяки Тимуру. Але жага до влади Тохтамиша привели до ворожнечі зі своїм посадником. У 1385—1386 роках Тимур захопив більшу частину земель Азербайджану, Тохтамиш повів свої війська на Ширван і осадив Тебриз. Після 7-денної осади хану вдалося зі своїми військами захопити містоДавидович Е. А. Материалы по метрологии средневековой Средней Азии. М., 1970. С.120 Щоб уникнути конфлікту з Тохтамишем місцевий шах Ширвану Ібраґім (1382—1417) карбує монети з іменем джучидського хана фактично підтверджуючи цим визнання влади Золотої ОрдиСавельев П. С. Монеты Джучидов, Джагатаидов, Джелаиридов и другие, обращавшиеся в Золотой Орде в эпоху Тохтамыша//Зап. Рус. Археол. о-ва. Спб., 1858. Т. XII.. С. 135. В той час Тимур займає землі в Нагірному Карабасі. Відчувши наближення армії тимуридів шах Ібраґім зустрів їх з «9 багатими дарами», як це робив при чаґатаїдахГиясаддин Али. Дневник похода Тимура в Индию. М., 1958. С. 25. Таким чином він уникнув сутички з Тимуром, а згодом Тимур закріпив за ним управління в Ширвані та Шамахах аж до Кавказького хребта. Під час другого вторгнення Тохтамиша на землі Хорасану, карбуються монети з іменем хана у 1386—1390 (788—792 р. Г.) роках. В 1394—1395 (797 р. Г.) тимуриди дають повну відсіч Тохтамишу, завойовуючи землі Азербайджану під керування ТимураШараф ад-Дин Язди. Зафар-наме / Изд. Муалави Мухаммеда ад-Хаддада. Калькутта, 1887. Т.1.С. 126, 407.

Монетний двір у Тебризі У 1220—1222 роках, під час захоплення монгольськими військами територій Східного Кавказу, місто Тебриз тричі зазнавало наступу монголів і тричі відкуплялися від пограбувань. У XIII—XIV ст. Тебриз одна зі столиць Ільханів — держави Хулагуїдів. В 1356 році хан Джанібек почав проти володаря Азербайджану Мелік Ашрафа війну і завоював Тебриз, поставши намісником свого сина Бердібека. Нині один з історичних центрів Ірану (провінція Східний Азербайджан), який розташований в долині озера Урмії поміж двох вулканічних конусів Сехенду та та в 619 км від ТегерануBurke, Andrew; Elliott, Mark (2004). Iran. Lonely Planet. p. 133. ISBN 1-74059-425-8. Tabriz Historic.

У 1357 році, перед поверненням з Азербайджану до Сараю хан Джанібек карбував у Тебризі () срібні данги та мідні пули. На аверсі дангів у крапковому та лінійному колах карбувалася легенда у 2 рядки: «Султан справедливий / Джанібек-хан». Поміж рядками «вузли щастя». На реверсі в крапковому та лінійному колах у шестикутнику надпис: «Карбування Тебризу. 757» (). Існують різновиди з надписом у картушу, з малими 6-кутними зірками на реверсі, та без «вузлів щастя» на аверсіСагдеева Р. З. Серебряные монеты ханов Золотой Орды. Москва, 2005. — 80 с. Ст. 29. ISBN 5-93517-261-5. За часів Бердібека карбувалися подібні данги (вага 1,05 гр.) з 5-кутником на аверсі та реверсі. На реверсі п'ятикутник з'єднувався з лінійним колом малими коламиСейфеддини М. А. Монетное дело и денежное обращение в Азербайджане XII—XV в. Кн. 2. — Баку, 1981. — С. 80. Подібні монети з вагою 1,94-2,1 гр. карбувалися і за часів Тохтамиша у 1386 (788 р. Г.) роціГ. А. Пиркулиева «Денежное обращение и метрология монет Азербайджана в конце XIV-начале XV в.» (на основе нумизматических данных) Баку, «Аьрыдаь», 2001, с. 120..

Мідні пули карбувалися подібні до сарайського випуску часів Джанібека. На аверсі 6-дуговому карушу 6-пелюсткова розета, на реверсі в 6-кутнику вихідні даніПачкалов А. В. Образ золотоордынского хана Джанибека в представлении потомков (по данным нумизматики) // Восточная Европа в древности и средневековье. Политические институты и верховная власть. XIX чтения памяти В. Т. Пашуто. / Отв. ред. Е. А. Мельникова. — М.: Институт всеобщей истории РАН, 2007. — ISBN 5-94067-195-0.

Монетний двір у Астрабаді (Базарі) Дивись також Монетний двір у Астрабаді (Базарі) Чаґатаїди

На території сучасного міста Ґорґан () до 1937 року — Астрабад, або Астарбад) у його старій частині, розміщений Налбанданський () базар, на якому в часи середньовіччя карбували монети ільхани та за часів правління Буян-Кулі (1348—1358), чагатаїди. Також у 1356—1357 роках, під час походу Джанібека на Хорасан, карбувалися монети і з його іменем Налбанданський (Древній) базар. У 1384 році Тимуриди завоювали місто Астрабад і поруйнували його. На початку XV ст. місто знову відродилося. Саме на цьому базарі збереглося найбільше історичних пам'яток Ґорґану. Ґорґан є центром провінції Голестан (Іран) і розміщений бл. в 400 км від Тегерану та бл. 30 км від Каспійського моря Ґорґан.

В часи захоплення Джанібеком Хорасану карбуються монети в Астрабаді з позначенням місця карбування «Базар» (). Відомі подвійні дирхами того періоду середньою вагою 2,58—3,1 гр. На аверсі в подвійному лінійному (середній крапковий) 6-дуговий картуш сполученого колами з лінійним колом, в полі надпис в 3 рядки з позначенням імені Джанібека. На реверсі в лінійному колі 4-дуговий картуш. В полі надпис в 3 рядки, з боків віньєткиГ. В. Злобин. Монеты Ширваншахов династии Дербенди (третья династия), 784—956 г.х. / 1382—1548 гг. [Текст] / — Москва, 2010. — Ст. 403. ISBN 978-5-91146-444-8By John M. Smith «The History of the Sarbadar Dynasty 1336—1381 A.D. and its Sources» Ser.: Columbia University.; Publications in Near and Middle East studies, series AThe Hague, Mouton, 1970 ISBN 9783110801101.

Монетний двір у Махмудабаді Махмудабад — місто на північному заході Ірану, в провінції Західного Азербайджану, в 440 км від Тегерану. Входить до складу .

У 1385—1386, 1389—1390 (787, 792 р. Г.) роках у () карбувалися срібні дирхами з позначенням імені Тохтамиша. Вага — 1,64 гр. На аверсі в центрі поля арабський надпис у 3 рядки: «Ас-султан найвищий/Тохтамиш бахатур-хан/нехай подовжиться його правління». Над першим верхнім та останнім нижнім рядками позначене місце карбування, в сегментах дата абджадом. На реверсі в 3 рядки, сформованих в чотирикутник, Шагада Ісламу: «Немає Бога крім Аллаха і Магомет — пророк його» ()‎, з боків імена 4 праведних халіфів: Абу-Бакра, Умар ібн аль-Хаттаба, Осман ібн Аффана та Алі ібн Абу ТалібаЭпиграфика Востока // Лебедев В. П. Серебряные монеты Азербайджана времен войн Тимура и Тохтамыша Ст. 63-79// М., Изд. «Наука» 1985.

Монетний двір у Амолі Починаючи з III ст, і до XIII—XIV ст. Амол був столицею Мазендерану. В 1356—1358 роках, під час походу Джанібека на землі Хорасану відбувалося карбування монет в містах контрольованих золотоординськими військами. Нині місто Амол знаходиться на півночі Ірану, в остані Мазендеран, адміністративний центр шахрестану Амол. Розташоване в 10 км північніше гір Ельбурс, за 15 км від узбережжя Каспійського моря на річці Хараз Amol.

Після походу Джанібека на землі Хорасану у 1356 (758 р. Г.) році карбуються золоті (вага бл. 4,32 гр.) та срібні (вага бл. 3,72 гр.) динари з позначенням його імені в місті Амол (). Монети виготовлялися одним штемпелем як для золотих так і для срібних монет. На аверсі в лінійному колі 4-дуговий картуш на стиках сполучений малими колами з лінійним колом. В полі монети надпис. На реверсі в подвійному лінійному колі легендаSylloge of Islamic Coins in the Ashmolean Museum Oxford (SICA), vol.9: Iran after the Mongol Invasion, nos. 5 B, 5 °C, plate 1..

Монетний двір у Ардебілі Після повернення Джанібека у свої володіння Золотої Орди захопленими землями Хорасану почав керувати джучид Бердібек. Його правління складало менше 2-х місяців, так як він повернувся до Сараю для участі в боротьбі за золотоординський престол. Скориставшись цим владу у Азербайджані захопив емір Ахіджук (1357—1359). Нині місто в Іранському Азербайджані (Іран).

За своє недовге правління в Ардебілі () карбуються срібні данги з іменем Бердібека. На аверсі в лінійному подвійному колі надписи. На реверсі в лінійному колі 6-дуговий картуш із загостреними кутами. В центрі картушу легендаНумизматика и эпиграфика. Вып. XIX //А. В. Акопян «Ильханы и ишханы. Монеты армянских княжеств периода заката Хулануидского государства» (737—759 гг. х. / 1336—1358 гг.). Ст. 122—160. Стр. 146 // М., ГМИИ им. А. С. Пушкина; Ин-т археологии РАН Изд. «Памятники исторической мысли» ст. 232 с. ISBN 978-5-88451-337-2Федоров Д., Герман А. Денежное дело Золотой Орды — М.: Палеограф, 2003. — 352 c. ISBN 5-89526-011-Х.

Монетний двір у Меразі Після близькосхідного походу Хулагу (1256—1260) та заснування ним держави Ільханів місто Мераге у 1256—1265 роках стало столицею держави. В другій половині 50 років XIV ст., після припинення існування держави Ільханів, місто опинився під номінальною владою місцевих шейхів та під управлінням джучидів. На початку XV ст. Мараге відійшло до держави Тимуридів. Нині місто розташоване на півдні від вулкану Сехенд на березі , притоки Урмії на північному заході Ірану (Остан Східний Азербайджан) Енциклопедія Британіка Енциклопедія Іраніка.