Аленка Зупанчич (; 1 квітня 1966) — словенська вчена філософ, теоретик чия робота зосереджена на психоаналізі та континентальній філософії, яка разом із Младеном Доларом та Славоєм Жижеком сприяла популяризації політично орієнтованого Лаканіанского психоаналізу в Північній Америці та Європі.
Академія та праці Аленка народилася в Любляні, 1990 року закінчила Люблянський університет. Зараз працює дослідницею в Інституті філософії Словенської академії наук і мистецтвProfile at the Slovenian Academy of Sciences and Arts. Accessed: May 1, 2010. та професоркою за сумісництвом у . Зупанчич належить до Люблянської школи психоаналізу, відомої своїми переважно лаканівськими засадами.
Зупанчич пише про етику, літературу, комедію та любов. Вона найбільше знана як дослідниця Ніцше, але в своїх працях також посилається на Іммануїла Канта, Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля, Анрі Бергсона та Алена Бадью. Має багато відео на YouTube, де розповідає про свої праці й дослідження. На вебсайті Європейської вищої школи є відео з нею та її лекції.
Вона має 242 праці, 305 публікацій на 6 мовах та 3,558 книг у бібліотеках.
Бібліоґрафія Alenka Zupančič Сторінка факультету EGS (Біографія та праці) .
Примітки
Посилання Сторінка факультету Аленки Зупанчич в . Біоґрафія й бібліоґрафія. Профіль Аленки Зупанчич у Словенській академії наук і мистецтв. Біоґрафія й бібліоґрафія. Стівен Міхельс. «Ніцше, перерваний: огляд Аленки Зупанчич, Найкоротша тінь: Філософія двох Ніцше» . Lacan.com. Адам Аткінсон. Незвичайний: Про комедію Аленки Зупанчич. Огляди медіакультури.