«Прощався стрілець» — за думкою дослідників, одна з пісень корпусу «Українських січових стрільців», написана за мотивами і на музику української народної пісні у 1914 році. Містить художній прийом у вигляді звернення бійця до свого коня, щоб він відніс вістку про його загибель додому («Лети, коню мій, скажи неньці рідній, Що я лежу у степу забитий»).Попрощався стрілець (Стрілецька пісня) Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців (1914-1921). Dmytro Dzyuba. 24 Серпня 2017. 26:05 — “Розпрощався стрілець” (Хор «Гомін»). Див. також Прощався стрілець зі своєю ріднею...

2005 року пісня у п'яти варіантах надрукована в збірнику «Стрілецькі пісні»Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с. – ISBN 966-02-3500-3..

Текст пісні

Розпрощався стрілець із своєю ріднею, Сам поїхав в далеку дорогу. За свій рідний край, за козацький звичай Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу, День кривавий надвечір схилився, Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить, Над ним коник його нахилився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною, Не копай сиру землю копитом, Біжи, коню мій, скажи неньці моїй, Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри, Нехай вони за мною не плачуть. Я в степу лежу, за ріднею тужу, Чорний крук наді мною вже кряче.

Ряди за рядами ідуть партизани, До походу гармата їм грає, За волю і честь лиш березовий хрест Дрібні сльози на шлях проливає.

А слава козацька не вмре, не загине, Будуть люди про нас говорити, Що були козаки і отут полягли – Вони вміли свій край боронити.

Варіанти пісні

Нумерація за збіркою «Стрілецькі пісні», упорядник Оксана Кузьменко, Львів, 2005Стрілецькі пісні.

(1992) 350 Прощався стрілець зі своєю ріднею Записали В. Коваль, В. Гречко 22.06.1992 р. у селі Бердихів Яворівського р-ну Львівської обл. від Козака Петра, 1920 р.н.Музично-етнографічний архів Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка (Архів ПНДЛМЕ), , арк. 179. Нотна транскрипція В. Коваля.

(1995) 351 Прощався стрілець із своєю ріднею Зап. О. Харчишин 01.06.1995 р. у с. Коцурів Пустомитівського р-ну Львівської обл. від Панчишняк Стефанії, 1935 р.н. (Харчишин, арк. 251). Нотна транскрипція В. Коваля.

Варіант: Голдрич, 2002Пісні отчого дому. — Львів, 2002., с. 32-33.

(1998; 1992) 362 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею Зап. О. Кузьменко 27.08.1998 р. у с. Розгадів Зборівського р-ну Тернопільської обл. від Стефанишина Володимира, 1925 р.н. та Стефанишин Емілії, 1926 р.н. "Пісню співали у селі хлопці-повстанці". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.

Варіанти Гіщинський, 1992Гей, там на горі Січ іде…! Збірка пісень січових стрільців. Упорядник . - Волинський обласний науково-методичний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи. Луцьк: Родовід, 1992. - 112 с. ISBN 5-7707-3072-2 , с. 34; ІМФЕІнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, ф. 14-5, спр. 493, арк. 477 (с. Сновидів Бучацького р-ну Тернопільської обл.); ПВНЦПолісько-Волинський народознавчий центр. Архів, ф. 1-Б, од. зб. 83, арк. 47 (с. Кухарі Ковельського р-ну Волинської обл.), Іваницький, 2004 А. І. Іваницький. Український музичний фольклор : підруч. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – 3-е вид. доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 320 c., с. 246-247.

(1996) 363 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею Зап. Є. Луньо 26.10.1996 р. у м. Яворові Львівської обл. від Британ Марії, 1932 р.н. і Меньок Галини, 1978 р.н. (Луньо, д/а, п. 2, зш. 18, арк. 1). Нотна транскрипція М. Бундз.

(1997; 1991—2001) 364 Розпрощався стрілець із своєю ріднею Зап. О. Кузьменко 15.11.1997 р. у с. Мокротин Жовківського р-ну Львівської обл. від Вахули Петронелії, 1933 р.н. "Співали пісню на стрілецькій могилі у с. Наконечному на Яворівщині".

Найпоширеніший варіант. Він є основою для інших варіантів, доповнених у повстанському середовищі, з характерною кінцівкою про партизанів. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.

Варіанти Правдюк, НТЕ, 1991, № 6Олександр Правдюк. Січові стрільці // Народна творчість та етнографія. – 1991. – № 6. – С. 31–39 (e-page 35–43)., с. 39; О. Правдюк записав у січні 1990 року у селі Звенигороді Пустомитівського р-ну Львівської області від М. С. Колоди, С. Р. Дзюбан, П. І. Король, К. С. Закалик та ін. Смаль, 1997, с. 109-110; Береза, Дацко, 1997, с. 180; Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 416-417; Андрусяк, Паньків, 2001, с. 208; Харчишин, арк. 252 (с. Романів Перемишлянського р-ну Львівської обл).

Плагіат В радянські часи пісня була привласнена радянськими діячами і Алєксандровим під назвою «»Як росіяни крали українські повстанські пісні і видавали за свої // Ніна Романюк. Вісник+К - новини Луцька, Волині, Рівненщини й України, 4 серпня 2019, 13:42.

Примітки