Камінський Василь Якович (11 січня 1900 [29 грудня 1899], село Петроострів — , станція Май-Губа, тепер Республіка Карелія, Російська Федерація) — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина.
Біографія Народився в бідній селянській родині в селі Петроострів (нині село Новомиргородського району Кіровоградської області). У 1919 році служив у війську Української Народної Республіки.
Закінчив Новобузьку учительську семінарію (1920).
З 1920 до 1921 року служив інструктором політичного відділу 14-ї армії РСЧА.
Член РКП(б) з 1920 року.
Закінчив Київський інститут народної освіти (1924). 1925–28 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, очолюваної М. Грушевським. 1926–1932– доцент, професор Ветеринарно-зоотехнічного інституту, Київського інституту народної освіти. Одночасно 1929–1932 — директор Київського обласного історичного архіву.
Досліджував історію селянської реформи 1861. Автор праці «До історії реформи 1861 року на Поділлі» («Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України в Києві», т. 1. К., 1926).
Від 1933 року — начальник політичного відділу Могилів-Подільської машинно-тракторної станції (МТС). У 1936 році — 2-й секретар Староушицького районного партійного комітету КП(б)У Вінницької області.
23 березня 1936 року виключений із партії. У листопаді 1937 року відновлений у членах ВКП(б) рішенням Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по УРСР.
Однак, того ж 1937 року заарештований та засуджений до 5 років виправно-трудових таборів. Відбував покарання в одному з табірних пунктів (на рейді) табору Усольлаг НКВС.
За спробу втечі, здійснену у вересні 1941 року, 11 жовтня 1941 р. засуджений до розстрілу. (Архівна справа: ПермГАСПИ, ф.643/2. оп.2. спр.1273, 1275.). Помер на ст. Май-Губа (нині в ).
Реабілітований посмертно 1958.
Джерела Верба І. В. Камінський Василь Якович // Верба І. В.